У межах запровадження фундаментальних реформ вітчизняний уряд зміг започаткувати й системно перезавантажити напрям державного управління — від зміцнення місцевого самоврядування до ефективного управління державними компаніями. «Що таке ефективне урядування? Це децентралізація, перезавантаження державної служби, управління держкомпаніями, системність у поглядах і діях. І нам це вдалося», — сказав Володимир Гройсман в ефірі одного з телеканалів у програмі, присвяченій підсумкам діяльності уряду в 2018 році. До слова, учасниками програми, крім Прем’єра, були й члени уряду.
У цьому питанні главу уряду підтримав Міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко, один з лідерів реформи державної служби. «На державну службу нині ледь не вперше приходять не через зв’язки, а за принципом ефективності й професійності, — підтвердив урядовець. — Реформа держуправління — це стандарт європейського урядування. І 2018 рік був успішним для цієї реформи».
Володимир Гройсман звернув увагу, що перезапуск державної служби дав би змогу прискорити економічні реформи. «Ми збудували фундамент. Так, нам далеко до достойних пенсій, ми йдемо до ринкових заробітних плат — таких, які б залишали українців в Україні. Але фундамент збудовано, — запевнив Прем’єр. — Середня зарплата у грудні дорівнювала 10,5 тисячі гривень. Тобто за такі гроші вже можна знайти роботу. Мінімальна зарплата за два роки зросла з 50 до 150 доларів».
Нова якість ефективного урядування базується на ключовому принципі, коли інтереси людини ставлять у центр будь-якого урядового рішення, наголосив Олександр Саєнко. За приклад він навів реформу з децентралізації, коли фінансовий ресурс було передано на місцевий рівень разом із повноваженнями.
«Сьогодні це дає змогу у всій країні будувати сотні, тисячі об’єктів: дитячі садочки, школи, лікарні, дороги. Місцева влада отримала ресурс для залучення інвестицій і розбудови місцевої інфраструктури», — цитує слова Олександра Саєнка служба Міністра Кабінету Міністрів.
Другий чинник розбудови ефективної системи врядування — реформа держслужби, яку вперше в Україні проводять на принципах професійності й ціннісного підходу. Вперше запроваджено систему оцінювання державних службовців, бо уряд прагне орієнтуватися на конкретні завдання, які стоять перед держслужбовцем, і на ті результати, які він показує. А потім об’єктивно оцінювати роботу.
Не менш важлива складова реформ — електронне врядування. «Набагато краще громадянинові не бачити чиновника, а будь-яку довідку, будь-яке рішення, дозвіл отримувати онлайн, не відвідуючи державних установ», — додав Олександр Саєнко. Нині уряд запровадив понад 118 послуг в електронному режимі, а цьогоріч їх побільшає ще на півсотні.
«Ще одна важлива складова — управління державними підприємствами. Україна має їх 3,5 тисячі. Тому сьогодні один з основних пріоритетів — ефективне управління державним сектором», — сказав Олександр Саєнко, підкресливши, що вперше за механізмом прозорих конкурсів добирають професійні наглядові ради й менеджмент, а також визначають чіткі завдання економічної діяльності підприємств.
«Дуже приємно, що 2018 рік дав нам змогу говорити, що він був успішним для цієї реформи, і в нас дуже серйозні плани її продовження в 2019-му», — резюмував Олександр Саєнко.
Одна з тем розмови стосувалася підсумків роботи транспортної галузі як частини інфраструктури, що має великі перспективи розвитку. Тож напрацьований досвід реалізації інфраструктурних проектів даватиме змогу швидко й ефективно примножувати наявний потенціал. Профільний міністр Володимир Омелян повідомив, що в 2014 році в Україні було відремонтовано менш як 100 км доріг, а в 2018-му — 3800. Вартість будівництва стала вдвічі меншою за ту, за якою будували ще півтора десятка років тому, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів.
А цьогоріч, додав Прем’єр, на дорожні проекти спрямують рекордні 55 мільярдів гривень, з яких понад 15 мільярдів передадуть на місцеві дороги. «Ми не бігаємо зі сторони в сторону з дорожніми проектами. У нас є чіткий план, яку дорогу робимо зараз, яку наступного року. За п’ять років з’єднаємо якісними дорогами всі обласні центри, — запевнив Володимир Гройсман. — Ми розвиваємо транспорт наземний, повітряний. Є також плани на річковий».
Однією з таких системних змін, покликаних поліпшити ситуацію, стає запровадження деяких юридичних новацій передусім у контексті надання безоплатної юридичної допомоги, запровадження електронних сервісів реєстрації дитини, захисту прав дітей за ініціативою #ЧужихДітейНеБуває.
«Приміром, ми запроваджуємо програму «муніципальна няня». Це допомога мамі, яка хоче повернутися на роботу. І зараз можна легально найняти помічника. Це означає, що є контракт, є відповідальність, — зазначив Володимир Гройсман. — Або «Пакунки малюка». Торік понад 100 тисяч мам отримали ці пакунки. 2018-го ми придбали понад 800 квартир для дітей-сиріт, які закінчили інтернатні заклади».
Ініціативу #ЧужихДітейНеБуває, вважає міністр юстиції Павло Петренко, можна сприймали по-різному. Але ж ідеться про конкретні долі. Лише торік саме завдяки рішенням уряду відновлено права понад 500 тисяч дітей.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»
Ми в Google+