Поза сумнівом, Донеччина з лихої волі біснуватого сусіда перетворилася на найбільш потерпілий регіон України на чітко обраному, проте тернистому шляху до Європейського Союзу. Підступний і мстивий геополітик не зміг пробачити цей вибір українцям, державність, незалежність, мову та історію яких кинувся заперечувати і словом, і танками. На жаль, частково йому це вдалося.

За вісім років окупації територія Донецької області, що нині перебуває під контролем РФ, схоже, майже на ціле століття віддалилася від Європи. На місці сучасного міжнародного аеропорту європейського рівня «Донецьк» ім. Сергія Прокоф’єва залишилися самі похмурі руїни. Перетворився на пустку, поволі руйнується та заростає бур’янами один з найкращих у Європі стадіон «Донбас Арена». Не працюють і занепадають навіть ті об’єкти місцевої промисловості та інфраструктури, без яких колись життя міста-мільйонника було неможливим: залізничний вокзал, дороги, заводи, шахти.

А тим часом на українській території Донеччини триває розвиток населених пунктів, у яких дедалі активніше використовують досвід європейських країн щодо впровадження новітніх технологій. Долаючи наслідки гібридної війни, у прифронтовому краї дбають про поширення інноваційних процесів, прискорення цифрового розвитку економіки, трансформацію наявних та створення нових галузей, перетворення всіх сфер життя на значно сучасніші й ефективніші. Місцеві жителі поступово звикають до змін — смартновинок у повсякденному житті, про які колись могли тільки мріяти.

Колишня фантастика стає реальністю

Знаєте, про що днями активно розмовляли жителі Маріуполя на одній із зупинок громадського транспорту? Крім, звичайно, політики, війни, цін, вакцинації тощо. Вони гомоніли про таку зупинку, яка захищає пасажирів не тільки від вітру, зливи чи сонця, а й від… коронавірусу. Хтось із перехожих десь прочитав про цікаву новинку: виявляється, у Південній Кореї науковці запропонували встановити на міських маршрутах скляні куби, обладнані не тільки кондиціонерами та стерилізаторами ультрафіолетового світла, а й тепловізійною камерою на дверях, яка дозволяє вхід тільки тому, в кого температура тіла не вища за 37,5.

Чи могли люди на зупинці у приморському місті ще кілька років тому жваво обговорювати такі новації й навіть приміряти їх до місцевих реалій? Навряд. Однак важливо додати, що розмова йшла не на звичайній, а на розумній, точніше, смартзупинці, яку встановили в Маріуполі торік навесні.

«Раніше тут, у великому спальному районі поблизу великого торговельного центру, був нікудишній павільйон, який не відповідав комфорту та безпеці людей. А нині завдяки встановленим на даху сонячним батареям працює автономне освітлення. Удень батареї заряджаються, а з настанням темряви спрацьовує світлодіодне підсвічування», — розповідає директор департаменту транспорту і зв’язку міської ради Василь Клат.

Ця новація європейського рівня, завдяки якій маріупольці можуть очікувати на транспорт у комфортних умовах, з’явилася в межах ініціативи «Маріуполь — місто майбутнього» за підтримки проєкту USAID «Демократичне управління в Східній Європі». Ця смартновинка не єдина, позаяк у межах міжнародної ініціативи в місті вже запланували встановити 12 електронних табло, що інформуватимуть про рух транспорту, до чого також починають звикати містяни.

Цей приклад поступового запровадження сучасних технологій аж ніяк не поодинокий, оскільки в Донецькій області практикують комплексний підхід на цьому важливому напрямі розвитку. Зокрема за підтримки Донецької обласної державної адміністрації вже кілька років поспіль проводять регіональний форум «Наука. Бізнес. Інновації» за темою Smart Region. Участь в авторитетному зібранні беруть представники органів державної влади та місцевого самоврядування, інноваційно активних підприємств Донбасу та всієї України, ІТ і суміжних галузей: експерти з діджиталізації, штучного інтелекту, впровадження смартпроєктів, енергоефективності та залучення інвестицій. Певна річ, після обговорення найцікавіші й найдоцільніші програми чи новації беруться реалізовувати на практиці. 

Від розумних зупинок до безпілотних трамваїв

Сучасні технології в повсякденному житті, до яких давно звикли у країнах Європи, вже не є чимось недосяжним для місцевих жителів. Приміром, розумні зупинки, де комфорту пасажирам додають освітлення ввечері, електронне табло, камера відеоспостереження, Wi-Fi, USB-заряджання та кнопка виклику поліції вже працюють не лише в Маріуполі, а й у Торецьку. А протягом цього року мають з’явитися ще й у Слов’янську. До речі, до новинки звикають люди і в сусідній Луганській області: у Сєверодонецьку та в Станично-Луганській громаді.

Наприкінці минулого року інша цікава й корисна новація запрацювала у Мирнограді. Ідеться про міську вулицю червоних ліхтарів: яскравим кольором потужні ліхтарі підсвічують уночі пішохідні переходи і привертають увагу водіїв до перехожих. Таку європейську практику нині вже використовують у всій Україні, а на Донеччині розпочали з Мирнограда.

Трохи інше рішення запропонували в Добропіллі, де пішохідні переходи в темну пору нагадують злітно-посадкові смуги в аеропортах. Ці аналогії створює світлодіодне мерехтіння вогників, які ще здалеку попереджають водіїв і пропонують зменшити швидкість.

Що ще? У багатьох містах краю жителі вже звикли до колись не баченої елементарної зручності: вони можуть запросто підзарядити телефони, планшети та інші пристрої на лавочках із вмонтованими в них сонячними панелями. А нещодавно такою новинкою розпочали користуватися ще й у прифронтовому місті Авдіївці.

У Маріуполі кондукторів у салонах громадського транспорту почали замінювати валідаторами — спеціальними пристроями. А ці мовчазні зразки комп’ютерного сервісу хоч і не вигукують: «Не кубліться біля дверей, а проходьте!» та «Оплачуємо проїзд!», але вправно ведуть облік пасажирів, рахують поїздки і знімають плату. Така оптимізація роботи муніципального транспорту тепер навіть дає змогу маріупольцям обговорювати відмову ще й від водіїв. А чому б ні? Бо, подейкують, на європейських дорогах якраз розпочинається випробування безпілотних шатлів — сучасного громадського транспорту без водіїв.   

У світовому рейтингу найрозумніших міст лідерами вважаються Сінгапур, Цюрих та Осло. Наш Київ поки на 82-му місці. Такі показники цього року, погодьтеся, варто сприймати ще й врахувавши важкі й виснажливі минулі вісім років гібридної війни, розв’язання якої мало свідомий намір зупинити розвиток держави загалом і курс на Європу конкретно. Проте навіть за цих складних умов на Донбасі, який, не забувайте, потерпів найдужче, намагаються надолужити згаяне і тепер дедалі активніше розбудовують спільне європейське майбутнє. Тому протягом 2022 року заплановано реалізувати ще більше, ніж торік, проєктів щодо використання сучасних і зручних для людей смартновинок.