На тлі зростаючої підтримки західних партнерів України у постачанні озброєння та боєприпасів, зокрема важких танків, і певного занепокоєння у зв’язку з вірогідними планами кремля здійснити чергову спробу «великого наступу» Укрінформ поспілкувався зі спеціальним радником головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного Деном Райсом, який укотре відвідав Україну для консультацій з військовим керівництвом та оцінки ситуації на фронті.

Яку саме зброю Україні варто просити в партнерів просто зараз, як сприймають на Заході ядерний шантаж путіна, чи варто турбуватися про двопартійну підтримку України у США, а також чим передусім характеризується сучасна війна, Ден РАЙС розповів в інтерв’ю Укрінформу.

«Сподіваюся, в Україні з’являться ще кілька бронетанкових бригад, які зможуть оточувати та знищувати росіян»

— Німеччина «випустила леопардів», а президент США Джо Байден повідомив, що надішле 31 танк Abrams, зазначивши, що це покращить маневреність українських військ. Як би ви прокоментували цей крок? Чи може це бути поворотним моментом щодо контрнаступу?

— Сучасний бій — це про «вогонь і маневри». Україна дуже успішно показала себе щодо вогню прямою та непрямою наводкою в обороні й наступі. Щоб повернути великі території, які наразі окуповані, потрібна бронетехніка — танки, бойові броньовані машини, а також добре координована артилерія й авіація, щоб українські війська могли пробити оборону й оточити (завдяки високій маневреності) значні сили росії, а потім знищити або захопити їх. Надані важкі танки та бронемашини забезпечать цю маневреність. Кількість танків, що надходитимуть до України, неухильно зростатиме. А щоб розпочати великий наступ Україні, їх знадобиться 300 або більше, а також 300 або більше бойових бронемашин. Сподіваюся, що після цього в Україні з’являться ще кілька бронетанкових бригад, якими вона зможе оточувати та знищувати великі російські підрозділи дивізійного рівня.

Україні потрібна здатність знищувати склади, скупчення живої сили і пункти управління поза межами досяжності HIMARS

— Пакет допомоги, оприлюднений 20 січня, містить сотні одиниць бронетехніки, системи ППО, ракети та інше озброєння. Однак росія все ще переважає Україну за основними видами озброєння — артилерією, бронетехнікою та авіацією. Яка зброя, ще не заявлена для передачі Україні, найбільш потрібна українській армії? Що саме український уряд має просити партнерів надіслати якнайшвидше?

— Перше, що потрібно Україні, — це здатність завдавати ударів углиб окупованих територій за допомогою ракет великої дальності, таких, як ATACMS, та/або винищувачі/бомбардувальники, такі, як F-16. росія перемістила склади постачання за межі радіусу дії HIMARS. Отже, Україні потрібна здатність стріляти углибину та знищувати будь-які склади, великі скупчення живої сили і пункти управління, які поза межами досяжності HIMARS. Таку допомогу не можна відкладати на колись згодом, її має негайно схвалити Захід, щоб вона була доступною вчасно для весняного або літнього наступу — чи українських, чи російських військ.

Протитанкові ракети ТОW ідеально підходять для відкритої місцевості, як на Донбасі

— У межах одного з попередніх пакетів допомоги Україна отримала від США системи BGM-71 TOW (1500 важких протитанкових ракет TOW у серпні 2022-го). Пускові установки було встановлено на високомобільні HMMWV. Перші повідомлення про їх бойове застосування з’явилися в соцмережах наприкінці вересня. Як вони показали себе в бойових умовах? Чи очікується збільшення постачання цієї номенклатури ракет?

— Однією з перших рекомендацій, які я надав у травні 2022 року, було запитувати про ракети TOW. Javelin — це найкраща у світі протитанкова зброя, яку запускає одна людина, з коефіцієнтом ефективності в бою 93%, але у світі доступна обмежена кількість Javelin. TOW — звичайно, набагато старіша система, а також набагато більша за розміром, отже для стрільби потрібна команда із трьох осіб. Але в запасах армії США їх десятки тисяч. І ще вони можуть знищувати російські танки і солдатів. Вони легкодоступні і попри потребу більшої кількості людей, зокрема оператора для наведення ракети на ціль, таки працюють. І мають більший радіус дії, ніж Javelin. Вони ідеально підходять для відкритої місцевості, такої, як на Донбасі, для завдання ударів по бронетехніці чи бункерах на більшій відстані. Тепер, коли TOW, встановлені на HMMWV, добре зарекомендували себе на полі бою, очікую, що незабаром їхня кількість значно збільшиться.

Касетні боєприпаси DPICM — насправді законна зброя

— Поговорімо про DPICM. Розмови про цей вид боєприпасів ведуть уже певний час. Зазначають, що їхнє використання може бути ефективнішим, оскільки один такий снаряд касетної дії виконує роботу десятка осколково-фугасних снарядів. Але декого турбує етичний аспект. Громадська думка про ці боєприпаси неоднозначна передусім тому, що 3% з них не вибухають, а їх використання в міській місцевості неможливе через загрозу для мирного населення. Яка ваша думка із цього приводу?

— DPICM потрібен на полі бою просто зараз. Це насправді законна зброя. Пишу і говорю про це ще з липня, коли зрозумів під час поїздки на Донбас, що ми постачаємо лише набагато менш ефективні фугасні снаряди. Очевидно, що Україна використовуватиме таку зброю тільки проти зрозумілих військових цілей. Ті на Заході, хто виступає проти надання Україні DPICM, ніколи не були в Україні під час війни. Нерозірвані боєприпаси всюди, і передусім через обстріли російських загарбників. Відмовляти Україні у здатності захищати себе, стверджуючи, що хтось на Заході піклується про українське цивільне населення більше, ніж українська влада, — невігластво, зарозумілість та блюзнірство.

DPICM було розроблено спеціально для боротьби з переважною силою ворога, зокрема проти російської артилерії на європейському полі бою. Для Заходу є моральним імперативом забезпечити постачання Україні боєприпасів DPICM, а не набагато менш ефективних фугасних снарядів, які постачають нині. Конвенцію про касетні боєприпаси розробила наївна група західних лідерів, які мали найкращі наміри,  але насправді лише завадили розробленому 50 років тому плану оборони Європи від переважної російської артилерії. А нині Україна розплачується за таку наївність Заходу. Ні Україна, ні Латвія, ні Естонія, ні Польща, ні Туреччина не підписали Конвенцію про касетні боєприпаси, бо вони були в курсі, що основним артилерійським захистом від російського вторгнення з переважною артилерійською силою завжди передбачали і планували зробити DPICM. Не фугасні боєприпаси.

І серед республіканців, і серед демократів є маргінальні елементи

— США, безумовно, — один із ключових партнерів України у війні, їхню роль у гарантуванні безпеки України важко переоцінити. Але необхідність продовження військової підтримки України регулярно ставить під сумнів певна група законодавців-республіканців. Загалом росія використовує українське питання для поглиблення напруження між республіканцями та демократами. Як би ви оцінили внутрішньополітичні ризики для США в цьому плані? Чи ця проблема настільки актуальна, як це намагається показати російська пропаганда?

— Ні, я не вважаю, що це нагальна проблема. І в лавах республіканців, і серед демократів є маргінальні елементи, які використали війну в Україні на виборах у листопаді 2022 року, щоб спробувати показати несхожість на своїх опонентів у політичних цілях. Багато із цих голосів замовкли після виборів і зокрема після історичної, неймовірної промови Президента Зеленського в Конгресі 21 грудня 2022 року. Вірю, що Сполучені Штати та НАТО й надалі виступатимуть на підтримку України.

Треба зламати волю російської армії та бажання населення підтримувати цю війну

— Яким, на вашу думку, може бути наступний перелом у війні й коли він може статися?

— У кожній війні кожен командир хоче перемогти. Завжди є невизначеність. Несподіванки можуть статися будь-коли. Але вважаю, що терези рішуче схиляються в бік української перемоги. Українська армія набагато більша і краще забезпечена, ніж рік тому. Українське командування неодноразово доводило, що значно перевершує росіян у мистецтві. російська армія за останній рік сильно ослабла. ЗСУ довели, що вони найкраща армія Європи, і зараз вона отримує від усієї Європи та США належне озброєння та боєприпаси. Втрати росіян збільшуються щодня і досягають майже 1000 вбитих і 3000 поранених на день. Пропаганда путіна навіть у самій росії не може тягнути таку лямку вічно. Солдати, які повертаються додому, зокрема поранені, вже знають, що ця війна була марною та безпідставною. Повідомляють, що в росії зростає невдоволення через мобілізацію та збільшення кількості вбитих у цій безперспективній авантюрі.

Треба зламати волю російської армії на полі бою в Україні та бажання російського населення підтримувати цю війну. Важливість застосування DPICM для збільшення втрат особового складу загарбників у цій війні на виснаження просто неможливо перебільшити. DPICM може змінити гру і допомогти Україні виграти війну на виснаження.

«Думаю, що обидва командувачі планують весняний наступ».

— Як ви оцінюєте можливий наступний крок путіна у війні? Експерти вважають, що він може розпочати ще один великий наступ, хоч нині це не вважається здійсненним. Як ви думаєте, чи просуватиме він такий план, і якщо так, то де росіяни можуть завдати удару?

— Думаю, що обидва командувачі планують весняний наступ. росія, на мій погляд, втратила можливість досягти будь-яких істотних успіхів у наступі. росія втратила здатність підтримувати будь-який широкомасштабний наступ через доведену здатність України оборонятися навіть проти сил, які значно переважають у кількості. Україна використовує  для цього відносно невелику кількість високоточної керованої зброї за підтримки надзвичайно точної артилерії.

На початку війни багато західних політиків більше боялися поразки путіна

— Чи є відчуття, що західні лідери побоюються ядерних загроз, які висловили деякі російські топчиновники? Як ви вважаєте, чи вдається москві залякати Захід своєю ядерною палицею?

— Кожен на Заході так чи інакше стурбований перспективами ескалації — як звичайної, так і ядерної. Вважаю, що на початку війни багато західних політиків більше боялися поразки путіна, ніж їх хвилювала поразка України. Тож потік зброї та боєприпасів на початку був жахливо повільним. Нові системи озброєнь для передачі Україні затверджували дуже повільно. І така реакція була оплачена українською кров’ю. Жах, що несе ця російська орда, ще більше стривожив Захід, а українська влада на чолі із Зеленським роз’яснила, що надання українським військовим зброї, необхідної для перемоги, відповідає інтересам не лише України, а й усієї західної цивілізації.

росія має ядерну зброю із 1949 року. путін знає, що він розпочав загарбницьку війну, яка була його вибором. Він знає, що якщо застосує тактичну ядерну зброю або навмисно спричинить аварію на Запорізькій АЕС, це означатиме кінець його режиму. Вважаю, що занепокоєння із приводу ядерної загрози дуже низькі, що відображено у значному збільшенні постачання зброї всіх типів. Страх перед продовженням російської агресії в Україні (адже в разі успіху в Україні росія зазіхне на інші країни Східної Європи) нарешті спонукав Захід збільшити пакети летальних засобів для України, а не гальмувати постачання, як це відбулося минулого літа.

Війна вже загрузла в артилерійській дуелі. Це війна на виснаження

— Як би ви оцінили ризик заморожування війни та її переходу в довготривалу фазу? Що зараз мають зробити Україна та її партнери, щоб цього не сталося?

— Вона вже загрузла в артилерійській дуелі, це війна на виснаження. Ось чому Захід повинен негайно збільшити обсяг вогневої допомоги, переважно з DPICM та ATACMS. Доки в Україні існує російська лінія фронту, вона повинна перебувати під вогневим натиском найбільш смертоносної конвенційної зброї, яку може надати Захід. І це DPICM і ATACMS.

Ми надали мільйон снарядів великої вибухової дії, якими, за приблизними даними, було знищено 50 000 росіян. Тобто один вбитий на кожні 20 снарядів. Вважаю, що коли на цій місцевості проти окупантів, які наступають, використовуватимуть DPICM, за наявності кваліфікованих коригувальників-операторів безпілотників, а також досвідчених українських артилеристів кожен снаряд вбиватиме кількох росіян. Таке пропорційне зростання летальності більш ніж виправдовує будь-які компроміси із цього приводу.

Євген МАТЮШЕНКО,
Укрінформ