Наші предки справді побілили хату раніше, ніж дехто вийшов із печер. Однак не варто ображатися на ці перефразовані слова Бориса Олійника, лишень слід цінувати древність свого коріння і належно оцінити його значення, максимально зберегти і примножити для нащадків.
«Книги є ріки, що напоюють Всесвіт увесь…». Так називається виставка відтворених пам’яток давньоруської писемності, яку приурочили до Дня слов’янської писемності і культури, що відзначається 24 травня у день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.
Понад 25 років засновник рукописної майстерні Юрій Храпай, практикуючий юрист і каліграф, з командою однодумців працює над відтворенням давніх богослужбових і світських манускриптів — шедеврів давньослов’янської і західноєвропейської рукописної книжності, а також їх окремих аркушів і фрагментів.
В експозиції, що розміщується в «Будинку Митрополита», представлені автентичні копії аркушів Луцького Євангелія, Пересопницького Євангелія, відтворені рукописні списки Правди Руської, «Слова про закон і благодать» митрополита Іларіона, Радзивилівського літопису та інших.
Організатори прагнули зробити доступнішими письмові раритети часів Київської Русі, які через ветхість і закритість книгосховищ не експонуються широкій публіці. А також взялися популяризувати рукописні твори героїчного епосу, політико-правової і теологічної думки Київської Русі у процесі осмислення тисячолітньої історії нації, розвитку і становлення її державності, культури, мистецтва.
Відкриваючи виставку, генеральний директор Софії Київської Неля Куковальська зазначила, що завдяки таким сподвижникам, як Юрій Храпай і його команда, широкий загал має змогу побачити пам’ятки, які засвідчують глибину історичної культури, зокрема й писемної».
Також пані Неля завважила, що давно мріє про рукописне відтворення молитовника Анни Ярославни. «Щиро жалкую, що молитовник зараз не належить українському народові, а зберігається за межами нашої країни. Мрію, щоб цей рукопис прикрашав Софійський собор, щоб його могли бачити всі українці. І це буде вельми символічно, адже саме тут була величезна бібліотека Ярослава Мудрого», — емоційно закінчила вона.
Майстер рукописів Юрій Храпай зізнався, що коли почав відтворювати давньоукраїнські рукописи, то відчув величезну цікавість суспільства до того, який вигляд вони мають. Адже простому смертному важко побачити такі раритети, які зберігаються у спеціальних книгосховищах. Присутнім на відкритті пощастило вислухати пана Юрія як екскурсовода. А від побаченого перехоплювало дух.
Правильно сказав професор історії мистецтва Київської Духовної Академії Дмитро Степовик: «У роботах Юрія Храпая все зроблено на світовому рівні: і письмо, і матеріал». Крім того, пан Степовик наголосив на величезному політичному значенні виставки. Її треба «розкручувати», везти і показувати на східні терени нашої держави. Адже майже всі наші рукописні пам’ятки росіяни вважають своїми. А за допомогою саме таких аргументів, як відтворені рукописи, ми маємо показувати красу і велич української середньовічної культури.
Ганна РОМАШКО для «Урядового кур’єра»,
Світлана СКРЯБІНА (фото), «Урядовий кур’єр»
Ми в Google+