Острозька територіальна громада утворилася на останньому етапі децентралізації в межах однойменного району. Подібних в Україні небагато. Громада чималенька — до війни було 47 тисяч жителів. Охопити все, що відбувається, із центру складно.

«Ми одразу пішли шляхом утворення старостинських округів, межі яких збіглися з територіями колишніх сільських рад. Кандидатури старост рада громади затвердила за моїм поданням, як тоді передбачав закон. Одне з головних завдань старости — бути містком у комунікації між жителями округу та керівництвом і достойно представляти інтереси своєї частини громади», — розповідає голова громади Юрій Ягодка.

Роман Свинарчук — староста Межирицького старостинського округу, до якого входить три села: Межирич, Слобідка та Прикордонне. Тут понад 2 тисячі жителів. Села округу межують із Хмельниччиною та Тернопіллям. Найпотужніший сусід Острозької громади — Хмельницька АЕС. Уся її територія входить до зони спостереження станції. На наближеності до АЕС, на переконання старости, й має базуватися розвиток і громади, й старостинського округу. Межирич прилягає до водосховища ХАЕС, яке називають теплим морем.

Мислити глобально, діяти локально

«Атомна станція має надлишок тепла, тож цілком логічно провести до нас теплотрасу. Тоді наші люди зможуть звести у господарствах теплиці — заради справи та розвитку території», — стратегічно мислить староста. Він магістр державного управління, має досвід депутатства в районній раді.

За ризики сусідства з ядерним об’єктом людям варто надати бодай якусь компенсацію. Із 2019-го жителі населених пунктів у зоні спостереження атомних станцій втратили 50-відсоткову знижку на оплату електроенергії та додаткові пільгові кіловати. Коли йдеться про розширення потужності АЕС задля енергонезалежності держави, потрібні й трудові ресурси, й прилеглі території.

Друга перспектива для сіл Острозької громади — зелений туризм. Острог приваблює людей пам’ятками. А відчути місцевість на колір і смак, отримати додаткові емоції можна поряд.

Роман Свинарчук мислить на перспективу, хоч війна змінила стратегічні плани. Нині він діє локально, займається нагальними справами, а це робота з внутрішньо переміщеними особами, контроль закладів торгівлі та податкових надходжень, вчинення нотаріальних дій (оформлення заповіту чи доручення), надання соціальних та адміністративних послуг, облік військовозобов’язаних і їх призов до лав ЗСУ.

«Староста — солдат універсальний, він зобов’язаний розумітися на різних аспектах життя. Недарма маємо високий п’ятий ранг державного службовця — на рівні заступника голови громади», — каже пан Свинарчук. Отже, йдеться не лише про авторитет старости, а й про його компетентність та фаховість.

Без старостинського округу

А, наприклад, у Демидівській громаді, яка налічує 12 тисяч жителів у 23 населених пунктах, навіть старостинських округів досі не утворили. І така громада не єдина в Україні.

«Це порушення законодавства про інститут старост, зокрема закону №4535, зміни до якого набули чинності ще 1 серпня 2021-го. У населених пунктах, де  принаймні 500 жителів, слід було створити старостинські округи й за рекомендацією голови та після обов’язкового громадського обговорення призначити старост», — каже голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін.

Так він прокоментував питання, яке нещодавно розглянули на виїзному засіданні комітету в Рівному за участі експертів. Він узагальнив ще кілька досі поширених в Україні порушень цього закону. Це практика, коли спочатку затверджують старосту, а потім створюють старостинський округ. Друге — створення старостинських округів та призначення старост відбувається в один день, тобто без громадського обговорення. Іноді створюють старостинські округи, але не затверджують старост, і навпаки: старост призначають без визначення округів. Чи округи утворено й старост призначено там, де менш як 500 жителів, або замість старост у голови громади шість-сім заступників.

Нині в Україні на 300 старостинських округів більше, ніж старост. Або старости працюють в окрузі, де… 138 жителів (як у Млинівській громаді на Рівненщині) чи в округах від 1,5 до 3 тисяч жителів. Умови роботи і навантаження в них різні, а оплата праці однакова.

В органах місцевого самоврядування Рівненщини завдання чітке: усунути порушення за три тижні. Як зробили в сусідній Волинській області, де виїзне засідання комітету з аналогічним порядком денним відбулося 9 лютого. Голова Цуманської громади приїхав до Рівного з рішенням про створення семи старостинських округів, триває громадське обговорення кандидатур старост.

А староста Благодатного старостинського округу Новоград-Волинської міської громади поділилася з колегами напрацюваннями. Ідеться про пошук ресурсів для розвитку. Для цього потрібні проєктні менеджери, які генерували б ідеї та розробляли механізми їх втілення. Є шанс залучити міжнародні ресурси, які працюватимуть на нашу перемогу через економіку конкретних громад.

ПРЯМА МОВА

Олександр АЛІКСІЙЧУК,
народний депутат від округу №154
 (Рівненщина):

— На жаль, на Рівненщині інститут старост не функціонує у семи громадах із 64. Гадаю, разом ми це швидко виправимо. Староста — вуха й очі громади і місток від кожного її жителя до голови. Хочу, щоб цей місток був надійним. Що стосується змін у законодавстві, яке регламентує розвиток місцевого самоврядування загалом та інституту старост зокрема, ми дослухаємося до пропозицій з місць. Готові прописати норму про повсюдність повноважень старост, яка випала. Як і механізми процедури громадського обговорення кандидатур старост і кваліфікаційні вимоги до них, яких досі немає.