МОНІТОРИНГ

Резолюція Ради Європи показала стурбованість парламентаріїв ситуацією в Україні

Нинішня сесія для української делегації була не по-зимовому жаркою. На градус наших відносин з Радою Європи вплинуло два фактори. Перший і головний — утримання в тюремному ув’язненні екс-прем’єра Юлії Тимошенко. Другий опосередкований: після того, як у листопаді минулого року Україна склала повноваження голови Комітету міністрів РЄ, вже ніякі дипломатичні умовності не змушують керівництво Ради Європи шукати евфемізми для висловлювання своєї категоричної позиції щодо судових справ проти низки колишніх урядовців, розгляд яких триває в українських судах. (До речі, саме головування в КМ врятувало Україну від проведення позачергових дебатів щодо переслідування опозиції під час останньої осінньої сесії ПАРЄ).

Європа має  свою думку

Історія з позбавленням нашої делегації повноважень таки відволікла сили та увагу депутатів від роботи над поправками до тексту резолюції. Проте й опозиційні парламентарії, і представники правлячої більшості все-таки мали час і сили на зустрічі з представниками Моніторингового комітету, щоб переконати їх підкорегувати тональність резолюції відповідно до своїх політичних аргументів. Варто зауважити, що авторки резолюції — незворушна шведка Марієтта де Пурбе-Лундін, яка майже ніколи не усміхається, та естонка Майліс Репс, котра щодня приходила на засідання сесії з шестимісячним сином, — взяли до уваги зауваження обох сторін.

Крім того, до Страсбурга прибув і дипломатичний back-up в особі міністра закордонних справ Костянтина Грищенка. Він зустрівся з Генсеком РЄ Турбйорном Ягландом та новообраним Президентом ПАРЄ Жан-Клодом Міньйоном і розповів їм про умови тюремного утримання Юлії Тимошенко. Наскільки ефективними були ці зустрічі, сказати важко. Адже хоча Турбйорн Ягланд і Костянтин Грищенко давно знайомі і мають непогані особисті стосунки, проте Генсек не раз натякав на те, що за всієї його симпатії до України він не може противитися тискові, який чинять на нього з Брюсселя. А Жан-Клод Міньйон, що є членом Європейської народної партії — однієї з найвпливовіших політичних сил у Європі, котра напряму пов’язує політичний діалог з Україною зі звільненням екс-прем’єра, ще напередодні приїзду глави нашого зовнішньополітичного відомства пообіцяв журналістам, що особисто перейматиметься справою Тимошенко, і висловив занепокоєння станом її здоров’я.

Більшість депутатів ПАРЄ були категоричними. Фото з сайту assembly.coe.int

Цього разу  все серйозно

У прийнятій резолюції «Функціонування демократичних інституцій в Україні» зачіпається чимало внутрішньополітичних аспектів головним чином з приводу удосконалення українського законодавства, є в ній навіть кілька схвальних речень на адресу офіційної влади, зокрема щодо реформ, спрямованих на економічну інтеграцію з ЄС, та співпраці з Венеціанською комісією. Проте все-таки суть цього документа присвячена одному:  Рада Європи вважає, що в Україні здійснюється системне переслідування опозиції з боку чинної влади. В резолюції міститься звернення до Президента України з проханням розглянути всі можливі легальні засоби, якими він може скористатися для того, щоб звільнити колишніх членів уряду, а також надати їм можливість брати участь у наступних парламентських виборах. ПАРЄ вважає, що оцінювати результати політичних рішень мають парламенти та самі виборці, а не суди. У резолюції також наголошується, що всі порушення в ході судових процесів проти членів колишнього уряду є результатом неповноцінності судової системи України.

Цього четверга у Страсбурзі на адресу України вперше прозвучало слово «санкції». «Якщо рекомендації, особливо ті, що пов’язані з кримінальним переслідуванням колишніх членів уряду, не будуть втілені, це поставить під сумнів відданість України принципам демократії та верховенства права», — попереджає  ПАРЄ.  Вона закликає Моніторинговий комітет уважно стежити за подальшим розгортанням ситуації та обіцяє, у разі невиконання рекомендацій, ввести санкції проти України (ця поправка була підтримана більшістю депутатів, присутніх у залі). Згідно з регламентом ПАРЄ, найжорсткіша санкція, до якої може вдатися Асамблея, — позбавлення національної делегації права голосу.

Дехто з політологів закликає не демонізувати ухвалену резолюцію, бо, мовляв, подібні документи ПАРЄ мають суто рекомендаційний характер. Проте враховуючи, що з початку року керівництво РЄ оголошує про тісну та посилену взаємодію з Євросоюзом, можна з упевненістю стверджувати, що резолюцію щодо України в Брюсселі вивчать уважно. І вона може лягти тяжкою брилою на нашому  шляху в Європу.