ФЕСТИВАЛЬ 

Протягом чотирьох днів на центральній вулиці міста пасічники частували  солодким нектаром городян
 

На першу виставку-продаж «Свято першого меду» в Миколаєві  з’їхалося понад 70 пасічників із кількох областей.

Лікує і вуликотерапія

Розхвалювати справді було що. «У бджільництві все слугує зціленню людини, — зазначив один з організаторів свята, керівник Миколаївської міської асоціації бджолярів Володимир Семенов, —  квітковий пилок, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута, перга».

Пасічники з Білої Церкви привезли на свято меди натуральні та питні. Особливий попит у миколаївців мали питні меди, і зовсім не тому, що їх помилково асоціюють зі спиртними напоями. Справжні поціновувачі елітної української медовухи знають, що за алкогольністю вона слабша за пиво.

Медовуха з Білої Церкви у миколаївців нарозхват. фото з сайту daylife.com

А доцент Одеського медичного університету,  віце-президент Асоціації апітерапевтів країни Юрій Солоденко всі продукти бджільництва використовує для лікування, готує з них креми, настоянки, мазі. «Апітерапія та фітотерапія відомі ще з часів первісної людини, — переконує Юрій Миколайович. — І водночас це медицина майбутнього. Продукти бджільництва виліковують навіть ті хвороби, перед якими безсила традиційна медицина, — подагру, розсіяний склероз, бронхіальну астму, туберкульоз, гепатит, грижу хребта. Результати вражають. Але незважаючи на те, що Україна посідає одне з кращих місць із бджільництва, апітерапію ми використовуємо рідко». Розповів лікар і про нову течію в апітерапії — так звану вуликотерапію, тобто перебування людини в спеціальному бджолиному будиночку.

Якщо мед підпалити

І все-таки більшість бджолярів одностайні, що цього року буде серйозний недобір меду. Леонід Рубаха, миколаївський пасічник з 20-річним стажем, першою причиною неврожаю називає складну зимівлю, через яку загинуло багато бджолиних сімей.  Вірогідно, бджоли потрапили під вплив не відомого науці вірусу. Друга причина недобору саме травневого меду — стрімке завершення цвітіння акації.

Не приділяють належної уваги бджоли і соняшнику. Річ у тому, що нинішні господарі, в гонитві за високими врожаями, саджають його гібридні сорти. Чашечка такої квітки надто глибока, і бджола не дістає своїм хоботком до суцвіть. В результаті гібрид не опилюється і врожайність втрачається.

Загалом про складні взаємовідносини бджолярів та фермерів довелося чути досить часто. Виявляється, сьогодні за те, щоб поставити вулики на полі, власники землі вимагають від бджолярів додаткової плати. Чи їм не відомо, що культура, яка опилюється, удвічі збільшує врожай?

Ціни на цьогорічний товар пасічники стримують. Так,  за мед з різнотрав’я просили 70-80 гривень за літр, з акації — 100,  за липовий — 150. Торішній можна було придбати вдвічі дешевше.

На запитання, як не прогадати з вибором, Леонід Рубаха відповів так: «Слід нанести його на сірник та підпалити. Якщо в нього додали цукор, з’являється сажа, мед темніє. А натуральний кольору не змінює».