Серцево-судинні захворювання є найпоширенішою причиною інвалідності та смертності населення України. А першим їх тривожним дзвіночком, як правило, стає підвищений тиск.

Як уникнути проблем з тиском? Чому для здоров’я серця так важливо правильно харчувати? І що, власне, мається на увазі під правильним харчуванням? Про це розповіла Тамара Яківна Чурсіна, кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Буковинського державного медичного університету.

Успішне лікування артеріальної гіпертензії, тобто утримання артеріального тиску нижче за 140/90 мм рт. ст., можливе лише за умови спільних зусиль лікаря та пацієнта, який хоче, може лікуватися та згоден чітко виконувати медичні призначення. Тобто, щоб знизити тиск, одних ліків недостатньо.

Правильне харчування збереже від інфарктів та інсультів

– Тамаро Яківно, на підвищений артеріальний тиск нині скаржиться чи кожен третій дорослий. Чим зумовлена така поширеність цієї недуги?

– За даними епідеміологічних досліджень, стійке підвищення артеріального тиску виявляється у 15-30% дорослого населення України. При цьому поширеність хвороб системи кровообігу упродовж останнього десятиріччя зросла майже удвічі! А в Україні рівень серцево-судинної смертності – один з найвищих в Європі.

Серед основних причин зростання захворюваності на артеріальну гіпертензію та її поширеність – низький рівень дотримання норм здорового способу життя та значна обтяженість факторами ризику. Для профілактики серцево-судинних захворювань варто більше уваги приділяти регулярним фізичним навантаженням, слідкувати за масою тіла, уникати шкідливих звичок, правильно харчуватися тощо. Потрібно контролювати такі фактори ризику, як цукровий діабет, концентрація в крові холестерину, ліпопротеїнів, особливо низької та наднизької щільності, та індекс маси тіла.

– Чому так важливо правильно лікувати артеріальну гіпертензію, а не просто пити таблетку «від тиску», коли припече?

– Нині артеріальна гіпертензія (підвищення артеріального тиску вище за 140/90 мм рт. ст.) залишається основним фактором розвитку серцево-судинних та судинно-мозкових ускладнень (насамперед, інфарктів та інсультів) в індустріалізованих державах.

Успішне лікування артеріальної гіпертензії, тобто утримання артеріального тиску нижче за 140/90 мм рт. ст., можливе лише за умови спільних зусиль лікаря та пацієнта, який хоче, може лікуватися та згоден чітко виконувати медичні призначення. Тобто, щоб знизити тиск, одних ліків недостатньо.

На жаль, багато хворих не дотримуються рекомендацій лікарів щодо здорового способу життя та прийому гіпотензивних препаратів. Вони часто потрапляють у лікарню швидкої медичної допомоги через неконтрольований перебіг артеріальної гіпертензії, коли захворювання ускладнюється різким підвищенням артеріального тиску – розвитком артеріального гіпертензивного кризу. Це дуже небезпечний стан, під час якого частіше виникають ускладнення: інфаркт міокарда, інсульт, порушення серцевого ритму тощо.

Після виписки зі стаціонару контроль артеріального тиску, якого вдалося досягнути, губиться на етапі амбулаторного лікування (в умовах повсякденного життя) внаслідок низької прихильності до лікування. Частина хворих заперечує хворобу через її безсимптомний перебіг, тобто відсутність погіршання самопочуття за підвищеного артеріального тиску та власні уявлення (мовляв, це мій «рідний» артеріальний тиск), – що найчастіше є оманливим. Дані деяких досліджень свідчать про те, що жінки більш суворо дотримуються рекомендацій лікаря, ніж чоловіки, а група хворих зі зниженою прихильністю до лікування включає переважно осіб молодого віку, в яких підвищення артеріального тиску не супроводжується неприємними відчуттями, і, у зв’язку з цим, їх складніше запевнити щодо небезпеки його високих значень. Але найважчою групою пацієнтів є хворі літнього та старечого віку, особливо самотні, в яких ймовірність самостійної відміни препаратів або суттєвої зміни режиму прийому достатньо висока. Ситуація в цьому випадку значно ускладнюється через розлади пам’яті у хворих, через що дуже важливим фактором стає ретельність догляду за ними та контроль за вживанням ліків з боку родичів або громадських організацій.

– Але як бути тим, кому таке лікування не по кишені?

– Приблизно 30% хворих пояснюють відмову від лікування фінансовими проблемами. Але нині на сучасному фармацевтичному ринку України присутня достатня кількість доступних за ціною лікарських засобів для контролю артеріального тиску.

Ще одне важливе застереження: тільки третина хворих нині отримує комбіновану терапію, тобто кілька препаратів одночасно. Однак згідно з сучасними рекомендаціями, майже всі хворі з артеріальним тиском 160/100 мм рт. ст. та вище повинні лікуватися двома або навіть трьома гіпотензивними препаратами. Такі комбінації ліків володіють більш збалансованою можливістю знижувати артеріальний тиск та значно краще переносяться хворими.

Майже 80% випадків передчасної смерті від інфарктів та інсультів можна запобігти завдяки правильному харчуванню, регулярній фізичній активності, підтримці нормальної маси тіла і відмові від куріння.

Не купуйте таблетки, як у сусідки

– Іноді замість іти до лікаря люди купують ліки від тиску такі ж, як у сусідки чи родичів. Чи це безпечно?

– Так, доводиться спостерігати, що дуже часто призначення лікаря замінює сам пацієнт «за порадою» знайомих, родичів, сусідів. Це взагалі є не тільки неприйнятним, але й дуже небезпечним явищем, оскільки призначення гіпотензивних ліків повинно відбуватися зі зважанням на можливу побічну дію, супутні захворювання, які є у хворого, та інші фактори.

– Чому так важливо, крім ліків, слідкувати за способом життя?

– Доведено, що майже 80% випадків передчасної смерті від інфарктів та інсультів можна запобігти завдяки правильному харчуванню, регулярній фізичній активності, підтримці нормальної маси тіла і відмові від куріння.

– Щодо маси тіла: які її показники вважаються нормальними?

– Норма, тобто рекомендовані межі – це коли індекс маси тіла дорівнює від 20 до 25 кг/м2. Індекс маси тіла (або ступінь ожиріння) можна розрахувати за простою формулою: масу тіла в кг поділити на квадрат свого зросту в метрах. Значення вказаного індексу більше 25,0 кг/м2 свідчить про надлишкову масу тіла, а вище 30,0 – про ожиріння. Особливо небезпечним щодо ризику виникнення серцево-судинних ускладнень є абдомінальний тип ожиріння, при якому надлишкові жирові відкладення накопичуються в області живота і верхньої частини тулуба. При ідеальній масі тіла окружність талії має становити у чоловіків приблизно до 90 см, після 40 років – до 100 см. У жінок відповідно до 80 і 90 см. Тому якщо ваші показники вищі за ці норми, слід контролювати вагу за допомогою нормокалорійної дієти і щоденних помірних фізичних навантажень.

У багатьох хворих на артеріальну гіпертензію та ожиріння досягти нормального артеріального тиску вдається тільки за допомогою зменшення маси тіла, якщо навіть до оптимального індексу маси тіла ще далеко.

З’їли цукерку – запишіть у щоденник

– Як не нашкодити здоров’ю, намагаючись схуднути?

– Оптимальним варіантом вважають зменшення маси тіла протягом року на 6-7 кг. Такий темп відчутно зменшує частоту серцево-судинних подій та смертність від них. Спостереження свідчать, що в багатьох хворих на артеріальну гіпертензію та ожиріння досягти нормального артеріального тиску вдається тільки за допомогою зменшення маси тіла, якщо навіть до оптимального індексу маси тіла ще далеко.

Для цього потрібно м'яко змінювати як склад раціону, так і індивідуальні звички. Необхідно пам'ятати, що харчування для більшості – одне з основних джерел насолоди в житті. Тому різкі його зміни викликають «харчовий стресс». Тому вилучати продукти та страви і замінювати новими слід поступово, але наполегливо.

Обов’язкова умова – самоконтроль маси тіла та постійний контакт з лікарем, який коригує дієту. При цьому аналіз раціону і його корективи краще здійснювати на основі харчового щоденника, в який хворий заносить погодинно все, що він з’їв протягом доби, включаючи алкоголь, сік, воду, цукерки тощо. Щоденник – об'єктивний документ, який дозволяє проаналізувати характер харчування, виявити в ньому дефекти та правильно спланувати зміни з урахуванням особистих смакових запитів пацієнта. Він дисциплінує хворого, а лікарю дозволяє здійснювати дієвий контроль. Поступово змінюючи раціон та режим харчування, хворий за допомогою лікаря виробляє власний стиль оздоровчого харчування.

Замінюйте жирне м'ясо та м'ясопродукти квасолею, бобами, рибою, птицею або дієтичним м'ясом.

Свинину замініть квасолею

– Які ж продукти варто споживати людям з підвищеним тиском, а які – ні?

– Коригуючи раціон харчування, необхідно дотримуватися рекомендацій Європейського та Українського кардіологічних товариств. І це не потребує великих коштів.

Згідно з рекомендаціями, слід зменшити загальний калораж раціону, тобто рівень його енергетики.

Вимоги щодо якості страв на вашому столі:

♦ Раціон харчування повинен складатися із різноманітних продуктів переважно рослинного, а не тваринного походження.

♦ Дієту поступово насичують харчовими волокнами за рахунок чорного хліба, продуктів з висівками, овочів (буряк, морква, капуста, огірки, гарбузи).

♦ Вживайте не менше 400 г на добу різноманітних овочів та фруктів, бажано свіжих та вирощених у місцевих умовах та екологічно чистих зонах.

♦Контролюйте вживання жирів, питома вага яких не повинна перевищувати 30% добової калорійності, віддавайте перевагу рослинним оліям.

♦ Замінюйте жирне м'ясо та м'ясопродукти квасолею, бобами, рибою, птицею або дієтичним м'ясом.

♦ Вживайте молоко і молочні продукти (кефір, кисле молоко, йогурт, сир) з низьким вмістом жиру і солі.

♦ Надавайте перевагу продуктам з низьким вмістом цукру, обмежте вживання рафінованого цукру, солодких напоїв та солодощів.

♦ Вживайте продукти з низьким вмістом солі, загальна кількість якої не повинна перевищувати однієї чайної ложки (6 г) на добу, включаючи сіль, що знаходиться в готових продуктах. В ендемічних зонах необхідно вживати йодовану сіль.

♦ Обмежуйте вживання алкоголю (у перерахунку кількість спирту в напоях не має перевищувати 20 мл за добу).

♦ Готуйте на пару, варіть, тушкуйте та запікайте їжу: це допомагає зменшити кількість доданого жиру.

При цьому співвідношенням білків, вуглеводів та жирів у вашому раціоні має складати 1:4,5:1. Недостатність вітамінно-мінерального складу їжі 1 раз у квартал повинна покриватись курсовим (3 тижні) прийомом полівітамінів, у складі яких повинно бути щонайменше 10 вітамінів (С ,Е, А, D, В1, В2, В6, В12, фолієва кислота, нікотинамід) та 8 - 10 мінералів (Fe, Zn, Cu, Р, Mn, Mo, Se).

– Яким має бути режим дня для хворих з високим тиском?

– Необхідно суворо дотримуватись режиму харчування. Прийом їжі повинен бути чотириразовим, а краще п'ятиразовим. Наприклад, сніданок о 7 годині, другий сніданок – об 11-й, обід – о 15-й, вечеря – о 19-й. Відходити до сну необхідно не раніше, ніж за 3 години після останнього прийому їжі, тому що відсутність рухової активності – це основна причина значного підвищення рівня глюкози та ліпідів після їди. При потребі (хворим на виразкову хворобу, дуоденіт) перед сном дозволяється склянка теплого фруктового соку, не занадто солодкого, або мінеральної води, або, найкраще, молочної сироватки.

Таким чином, раціоналізація харчування є одним з важливих профілактичних кроків до «здорового серця», тобто зменшення ризику серцево-судинних захворювань. При цьому людина повинна усвідомити, що відповідальність за профілактику лежить не тільки на лікареві, який повинен попередити, поінформувати, але й на пацієнтові, роль якого у власному здоров’ї має стати більш активною та відповідальною.

ДОСЬЄ «УК» 

Тамара ЧУРСІНА, доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Буковинського державного медичного університету, кандидат медичних наук, терапевт вищої категорії, кардіолог, гомеопат, експерт Центру тестування при МОЗ України, член Європейського товариства кардіологів та його складової Асоціації серцевої недостатності.

Народилась у м. Чернівці, закінчила Чернівецький медичний інститут у 1983 році.

У 1996 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Толерантність до глюкози та функціональний стан еритроцитів при ішемічній хворобі серця з ранніми стадіями недостатності кровообігу» (науковий керівник – доктор медичних наук, професор Коломоєць М.Ю.).

З 2001 року– доцент кафедри.

Протягом останніх десяти років відповідає за проведення передатестаційних циклів навчання (стажування) лікарів-терапевтів, циклів тематичного вдосконалення, спеціалізації з терапії.

Автор та співавтор понад 100 наукових праць, навчальних та навчально-методичних посібників. 

Надія МАКУШИНСЬКА
для «Урядового кур’єра»