ПРАВОПОРЯДОК

В ефективності КПК, який відсьогодні почав діяти, можна буде переконатися вже найближчим часом

Відсьогодні для всієї правової системи держави розпочався зовсім інший відлік часу: з нуля годин 20 листопада набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України. Хтось згарячу навіть назвав цей документ революційним, і, треба визнати, частка істини в цьому є, бо нарешті у країні з’явився сучасний закон, що грунтується на загальновизнаних стандартах прав людини і громадянина.

На рівні  європейських  стандартів 

Перше, що впадає в очі, — величезна як для звичної практики внесення змін до чинного законодавства кількість новацій у новому КПК. Утім, інакше й бути не могло, оскільки розробники поставили перед собою широкі й амбітні завдання, покликані в ідеалі повністю змінити стару систему кримінальної юстиції. За оцінками неупереджених вітчизняних і міжнародних експертів, які не лише пильно стежили за відповідним нормотворчим процесом, а й брали в ньому безпосередню участь, теоретично і практично це вдалося непогано. Документ, ухвалення якого було однією з умов членства України в Раді Європи, відповідає сучасним демократичним стандартам і надає в розпорядження правоохоронних органів апробовані цивілізованим світом дієві механізми боротьби зі злочинністю.

Те, що від констатації потреби змін вдалося прийти до якісно нового кодексу, переконливо засвідчує: наша держава прагне бути повноцінним членом європейської спільноти, зміцнювати верховенство права і всебічно утверджувати права та свободи громадян, зазначив під час наради керівників правоохоронних органів, присвяченої протидії злочинності й корупції в умовах реформування кримінального процесуального законодавства Президент України Віктор Янукович. І не лише прагне: йдеться як про грунтовні зміни у правовій системі, так і про початок процесу модернізації відносин між громадянином і державою, наголосив Президент.

Певна річ, нам, не юристам, виокремити якісь головні положення такого масштабного документа важко. Детальні фахові коментарі статей нового КПК, зокрема й підкріплені першим досвідом їхнього практичного застосування, ще попереду. Тим паче, що окремі його норми набирають чинності не одномоментно, отож зупинимося лише на деяких, на наш погляд, ключових новаціях, що становлять сутність реформи у цій сфері.

«Кримінальний  проступок» не завжди означає «злочин»

Передусім начальник Головного слідчого управління МВС України генерал-майор Василь Фаринник виокремлює запровадження такої категорії, як «кримінальні правопорушення», що, у свою чергу, ділиться за ступенем тяжкості на власне «злочини» і «кримінальні проступки». Під останнє визначення підпадають діяння, не позначені великою суспільною небезпекою. Звичайно, відповідальність настає в обох випадках, але кримінальний проступок не тягне за собою позбавлення волі. Щоправда, для реалізації цієї норми на практиці потрібно буде ухвалити окремий закон, який стане або розділом чинного кодексу, або й окремим актом, але «заява про наміри» зроблена твердо, тим паче, що в новому КПК детально описано процедуру розгляду таких правопорушень, зокрема й процедуру спрощеного провадження.

Ефективніше забезпечувати права громадян покликаний і закріплений у КПК принцип змагальності сторін у кримінальному провадженні. Власне змагальність декларувалася й раніше, але яка? Можливості, наприклад, адвоката важко було порівняти з можливостями звинувачення. Тепер захисник отримав реальне право впливати на процес розслідування, разом із прокурором збирати і надавати докази, просити призначення експертиз там, де він вважає за потрібне, подавати в суд клопотання, скарги, реалізувати й інші процесуальні права. Цьому сприятиме й унормування обов’язкової участі у судочинстві лише професійних адвокатів, які значаться в Єдиному реєстрі адвокатів України, а не будь-якої особи з вищою юридичною освітою. Хоч останнє свого часу і було підтверджено Конституційним судом, справжніх спеціалістів адвокатської справи як було, так і залишається обмаль, бо самодіяльні захисники досягають великих успіхів хіба що в затягуванні слідства чи розгляді справи в суді. У Європі або США для того, щоб бути адвокатом, слід багато вчитися, складати безліч екзаменів та кваліфікаційних тестів. Там що вищий рівень суду, то прискіпливіший допуск захисника до участі у процесі. І це вважається нормою.

Варто відзначити і таку новацію, як запровадження інституту слідчого-судді. З огляду на свій не лише слідчий, а й адвокатський та суддівський досвід, Василь Фаринник називає цю норму однозначно позитивною. Бо, скажімо, будь-яка запобіжна міра в ході кримінального провадження, яке ведуть слідство і прокуратура, «освячуються» виключно суддею: утримання під вартою, домашній арешт, застава, особиста порука тощо. Так само, як і унормовані КПК нові засоби збирання доказів — усі негласні розшукові дії, а також обшуки, виїмки та інші процедури. Жоден слідчий без згоди прокурора і дозволу слідчого-судді не може цього робити. Єдиний виняток — коли переслідують конкретного злочинця чи встановлюють його особу, місцеперебування якої не відоме, але є якісь дані, слідчий може винести пов’язану з негласними слідчими діями постанову, паралельно погоджуючи її із прокурором і подаючи матеріали судді.

Реформи кримінальної юстиції покликані гуманізувати правосуддя. Колаж Iрини НAЗIМOВOЇ

Права особи —  понад усе

Пріоритетність дотримання прав особи під час розслідування злочину передовсім стосується забезпечення прав підозрюваних і обвинувачених на етапі досудового слідства, який починається з моменту надходження інформації про скоєний злочин до правоохоронних органів. Звичайно, новий кодекс містить заходи, які застосовують для досягнення дієвості кримінального провадження і тимчасово обмежують права певних його учасників: виклик, грошове стягнення, обмеження у користуванні спеціальним правом, відсторонення від посади, доступ до речей і документів, арешт майна, затримання особи тощо. Законодавцеві вдалося систематизувати всі заходи, потрібні для ефективного досудового розслідування в одному розділі, чого не передбачав старий КПК.

Що тут нового? Приміром, слідчий отримує можливість тимчасово позбавити особу спеціального права (на керування транспортним засобом, на полювання, на підприємницьку діяльність). Змінюється й метод визначення розміру застави — не від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а від мінімальної зарплати, що повинно зменшити суму застави залежно від скоєного злочину. Утримання під вартою визнається винятковим запобіжним заходом, що застосовується лише в разі, коли прокурор доведе, що жоден інший, так би мовити, м’якший, захід не гарантує досягнення основної мети слідства. На практиці це означатиме помітне зменшення кількості осіб, які чекають вироку суду за гратами.

Запроваджено й нові, раніше не відомі вітчизняному законодавству, запобіжні заходи: особисте зобов’язання і домашній арешт. Але якщо перше за суттю є альтернативою підписці про невиїзд, то таке собі домашнє ув’язнення справді новація, хоча й «з бородою», бо подібна норма містилася ще в КПК УРСР 1922 року. Новий кодекс трактує домашній арешт як заборону підозрюваному чи обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. За ідеєю, домашній арешт застосовуватимуть у тих випадках, коли застава є надто м’яким заходом, а утримання під вартою — надто суворим. Домашній арешт має стати проміжним заходом між заставою і утриманням під вартою. Це однозначно помітно розвантажить переповнені ІТТ і СІЗО.

Але важливо й інше: домашній арешт дасть змогу декому працювати, забезпечувати сім’ю, підтримувати соціальні зв’язки тощо. Психологічно цей захід є допоміжним, адже особа залишатиметься у звичній обстановці без заборони на спілкування, заняття спортом, користування мультимедійною технікою та іншими привілеями. Причому КПК чітко визначає строки його можливого застосування — два місяці. За особливої потреби, пов’язаної зі складністю кримінального провадження, цей термін можуть продовжити до півроку, але він є граничним. Це стимулюватиме правоохоронців оперативніше вести розслідування, чого не було раніше. Задля контролю за особою уповноважені працівники міліції можуть з’являтися за місцем її проживання або застосовувати засоби електронного контролю — закріплені на тілі підозрюваного пристрої для фіксації місця його перебування, захищені від несанкціонованого втручання для ухилення від контролю і наділені сигнальною функцією під час спроби вчинити щось подібне. У такому разі домашній арешт можуть змінити на утримання під вартою — чим не додатковий стимул законослухняності?               

До інших новацій чинного тепер Кримінального процесуального кодексу — запровадження інституту присяжних, можливості проведення допиту, впізнання у відеорежимі (наприклад, з допомого Skype), появу поняття «повідомлення про підозру», можливості укладати угоди між прокурором і обвинуваченим про визнання вини та угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим тощо — ми обов’язково повернемося пізніше, щоб проаналізувати їх із точки зору вже практичного застосування. Поки що на часі перебудова правоохоронної системи у зв’язку з такими кардинальними змінами — в цих умовах без узгоджених, чітко спланованих і контрольованих дій відповідних органів державної влади не обійтися. Адже саме від цього залежатиме, як суспільство сприйматиме всі нововведення. Недарма глава держави на вже згаданій нараді наголосив: тільки коли кожна людина житиме в атмосфері безпеки і буде переконана, що її спокій, права і свободи надійно охороняються, можна буде говорити про досягнення у сфері реформування кримінальної юстиції.   

ДОСЛІВНО

Начальник Головного слідчого 
управління МВС України 
генерал-майор міліції 
Василь ФАРИННИК:

— Нову редакцію Кримінального процесуального кодексу, згідно з якою починають працювати слідчі підрозділи, я без перебільшення назвав би другою Конституцією для слідчого. Утім, не лише для слідчих, а й для всієї правоохоронної та судової систем чи навіть юстиції загалом. Бо передбачені кодексом процесуальні механізми кримінального провадження настільки змінюють звичні методи цієї роботи, осучаснюють її і демократизують, що навіть у наших, далеких від сентиментів, лавах багато хто називає їх революційними. На моє переконання, точніше було б назвати новий КПК еволюційним — настільки вистраждані й потрібні реформи, про які йдеться.