Україну здавна вважають однією з найбільших гончарних держав світу. На початку минулого століття на території нашої країни зафіксували близько 700 поселень, де працювали гончарі. І хоча нині їх значно менше, проте традиції українського гончарства живі. У багатьох наших містах розвивається академічна художня кераміка. Зокрема сформувалися її художні школи у Львові і Києві.
Майже 30 років поспіль відзначають національний День гончаря в селищі Опішне на Полтавщині. Як сказала місцевий голова Світлана Педченко, Опішне традиційно розвивається в гончарстві. Глина тут відчувається скрізь: під ногами, у мріях, творчих роботах. А друзі, об’єднані любов’ю до цього природного матеріалу, приїжджають сюди, щоб відпочити душею, побути у сакральному для гончарів місці, надихнутися українськими традиціями та отримати заряд творчої наснаги.
Мистці з усіх куточків України взяли участь у міжнародному профільному ярмарку. До речі, свої вироби тут представляли не тільки гончарі та керамісти, а й різьбярі, майстри вишивки, карбування, витинанки, соломоплетіння, писанкарства, петриківської та яворівської мальовок, яворівської іграшки, майстри з виготовлення ляльки-мотанки і звичайні лялькарі. За приблизними підрахунками, усього прибуло до Опішного майже 350 ремісників. А ще завітали умільці, які виготовляють декоративні віночки, квіти з фоамірану, канзаші. Кожен відвідувач заходу міг побачити український автентичний одяг, антикварні вироби з українською душею.
Прибуло на свято й чимало гостей із Австралії, Молдови, США (зокрема внук Василя Кричевського, почесний громадянин Опішного Василь Лінде-Кричевський), а також із Японії, В’єтнаму, Грузії, Республіки Гана. На території центру працювали виставки картин сучасних художників, відбувалися фото- й гончарські та ковальські конкурси, гончарські та ковальські майстер-класи, різні мистецькі акції. Велике захоплення у молоді викликав фестиваль-конкурс гончарського бодіпейнтінгу — декорування людського тіла. Ця мистецька акція покликана була втілити гончарські традицій в оздоблення і декор тіла людини (у даному разі молодих вродливих хлопців і дівчат), зокрема й за допомогою гончарської сировини — глини, ангоби.
Одне слово, минулої суботи в Опішному фонтанували творчі ідеї, які відображали «генетичний код нашої держави». Так образно про мистецьку подію висловилася заслужений працівник культури України Людмила Овчаренко. Принагідно вона повідомила, що напередодні у краї завершив свою роботу і десятий молодіжний гончарний фестиваль, учасниками якого були представники різних країн. За словами пані Людмили, опішняни, полтавці надають усім гостям можливість напитися з життєдайного джерела українського народу, отримати заряд бадьорості, енергії та наснаги. Гончарство пробуджує в кожному з нас велике українське почуття гордості за свою країну, бажання змінювати її на краще, бути учасником усіх процесів, які в ній відбуваються.