Про медичну реформу в українському суспільстві тривалий час не говорить тільки лінивий. Було зроблено й конкретні кроки: щоб пересвідчитися, чи життєздатні накреслені плани, було обрано кілька пілотних регіонів. Звісно, до переходу на ту модель надання медичних послуг, яка б задовольнила і пацієнта, і лікаря, ще далеко, але певні зрушення є. Зокрема щодо перебудови системи підготовки кадрів у вищій школі. Піонер у цьому питанні — Одеський національний медичний університет.
У світі за останні десятиріччя розроблено стандарти медичної освіти, що відповідають сучасним вимогам життя та стану розвитку науки. У 2009 році Всесвітній альянс безпеки пацієнтів за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я опублікував «Керівництво з гарантування безпеки пацієнтів», у якому йдеться й про те, що установи повинні створити безпечне та надійне освітнє середовище для навчання студентів клінічних навичок.
Традиційна система підготовки медиків не дає змоги реалізувати таке навчання в повному обсязі. Основна проблема — недостатня увага саме до цих питань, зокрема й максимально швидкого прийняття рішень. Де саме такі практичні навички має набути майбутній лікар за умови сучасного перехідного стану вітчизняної охорони здоров’я до страхової медицини?
Беззаперечну перевагу мають медичні виші, де створено симуляційні центри, в яких проводять навчання із застосуванням спеціальних тренажерів, роботів та комп’ютерних систем. В основі роботи центру — імітація будь-якого процесу в організмі людини чи стану її здоров’я з можливістю корекції наданої медичної допомоги. Це дає змогу досягати високого рівня клінічної компетенції лікарів, здійснювати складні інвазивні маніпуляції та уникнути погіршення стану хворого.
Значні переваги саме такого способу набуття знань та навичок добре розуміють у провідних медичних вишах Європи та Америки, де симуляційне навчання вже давно стало золотим стандартом медичної освіти. На часі воно і в Україні.
В умовах, наближених до реальності
Проте виявляється, що вітчизняна система освіти не передбачає створення та залучення симуляційних центрів до навчального процесу. Тому саме нині постає проблема створення зразка такого центру, своєрідного нового стандарту в медичній освіті України.
Якщо колеги з численних медичних вишів країни тільки перебувають на підготовчому шляху до створення таких центрів, в Одеському національному медичному університеті з ініціативи його ректора академіка Валерія Запорожана два роки тому вперше в Україні створили Навчально-інноваційний центр практичної підготовки лікаря та кафедру симуляційної медицини. На озброєнні центру — обладнання провідних світових брендів, яке відповідає найвищим стандартам симуляційного навчання, його широко використовують в аналогічних центрах країн Європи, Азії, Північної Америки.
Перелік та кількість цього високоякісного обладнання постійно розширюється й доповнюється, щоб воно відповідало найактуальнішим потребам сучасної медичної практики за принципом: від базового аж до найвищого, сьомого рівня реалістичності. Весь науково-педагогічний колектив центру та кафедри на чолі з її завідувачем професором Володимиром Артьоменком пройшов навчання і стажування в колег із центрів Європи й Америки і має міжнародну сертифікацію. Тут створено єдиний в Україні замкнений цикл навчання з можливістю співпраці з чотирма університетськими клініками.
Лише за два роки співробітники нових підрозділів зробили значний внесок у розвиток медичної науки та практики викладання дисциплін: захищено дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук, видано два посібники, зроблено більш ніж 50 доповідей на конгресах та з’їздах в Україні й за кордоном, опубліковано півсотні наукових статей і тез, проведено десятки майстер-класів на конференціях та з’їздах.
Центр гідно представляв медичну освіту України на семи міжнародних виставках, отримав відзнаки за перші місця. Його співробітники розробили новий комплекс навчально-методичного забезпечення для навчання студентів усіх медичних спеціальностей, лікарів-інтернів, курсантів.
У навчанні задіяне сучасне технічне та комп’ютерне обладнання, яке розміщено у реконструйованих історичних приміщеннях площею більш ніж 1000 квадратних метрів.
В оптимізації роботи підрозділів значну роль відіграє науково-технічне обслуговування: ІТ-підтримка, системи аудіо- та відеозапису і відтворення, генерації звітів з інтегрованим календарем та графіком, спеціалізоване медичне обладнання та витратний матеріал, завдяки чому особа, що навчається, має змогу реалістично потрапити в умови тієї чи тієї клінічної ситуації та продемонструвати рівень компетентності.
Майданчик для втілення проектів
За словами професора Володимира Артьоменка, кафедра та центр ефективно взаємодіють з іншими університетськими підрозділами, місцевими та регіональними управліннями охорони здоров’я, провідними асоціаціями медпрацівників, українською та світовою медичною громадськістю, колегами з аналогічних центрів інших країн. Тож стає зрозуміло, чому саме кафедра симуляційної медицини та Навчально-інноваційний центр практичної підготовки лікаря Одеського медуніверситету за рішенням Міністерства охорони здоров’я стали провідними у впровадженні нового напряму підготовки фахівців і чому ВООЗ обрала їх майданчиком для втілення пілотних інноваційних проектів.
— Про успіхи нашого центру свідчить і те, що лише за два роки в ньому пройшли навчання понад 5000 студентів, магістрантів, аспірантів, понад 1000 інтернів та лікарів різних спеціальностей, — зазначає В. Артьоменко. — А до них ще можуть приєднатися студенти середніх закладів медичної освіти, медичні сестри, фельдшери й ті немедичні співробітники, робота яких пов’язана з наданням допомоги людям. Наприклад військовослужбовці, співробітники поліції та інших силових служб, цивільного захисту, рятувальники.
Університетські фахівці вважають, що Міністерству охорони здоров’я разом із Міністерством освіти і науки слід враховувати не лише світовий, а й український досвід. Треба визначити на державному рівні ефективність симуляційної медицини, що безперечно. Слід активно сприяти й імплементувати законодавчим шляхом такі інноваційні методи зростання професійних компетенцій у сучасну до- та післядипломну підготовку широкого кола лікарів і працівників інших галузей.
Ми в Google+