Закон, яким було скасовано акциз на пальне та знижено ставку ПДВ з 20 до 7%, набув чинності 18 березня 2022 року. Проте 21 вересня 2022-го Верховна Рада у другому читанні проголосувала законопроєкт №7668-д, згідно з яким було відновлено акцизні податки (100 євро за 1000 л для бензину та дизпального і 52 євро за 1000 літрів для автогазу). 

У цьому документі було зроблено  виняток для пального, яке використовують військові. Для них акциз становить 0 євро за 1000 літрів, і такі пільги будуть чинними в період воєнного та надзвичайного станів. 

А чинність цього закону для всіх невійськових потреб спливає 1 липня 2023 року. Після цього має повернутися до довоєнного рівня ПДВ на ці види пального — 20%. Звісно, це станеться, якщо до цього терміну не ухвалять нових законів і їх не підпише Президент.

«Урядовий кур’єр» з’ясував бачення влади та експертів того, якими мають бути акцизи та ПДВ на пальне і як це позначиться на ринку.

Вплив на надходження

Нещодавно ставлення до цього питання висловив голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, рішення про скасування акцизу та зменшення ПДВ, яке ухвалював парламент у березні 2022 року, було великою помилкою і призвело лише до одного: шаленого зростання нелегального виробництва та продажу пального і зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів. Данило Гетманцев переконаний, що з 1 липня 2023 року ПДВ на пальне відновлять до довоєнних ставок, які були на рівні 20%.

Зазначимо, що й Мінфін ніколи не був у захваті  від введення таких значних податкових пільг щодо пального. Там наголошували, що впродовж 2022 року відбулося значне зменшення надходжень від нульових ставок акцизу до державної скарбниці. 

На офіційний запит «Урядового кур’єра» пресслужба Мінфіну надіслала таку відповідь: «Будь-яких змін до зазначених норм наразі не вносилося, що в свою чергу означає, що з 01.07.2023 ставки податку на додану вартість та акцизного податку на пальне повернуться на рівень встановлений Податковим кодексом України до повномасштабного вторгнення російської федерації».

Нагадаємо ще один аспект: 30 грудня 2022 року Мінфін оприлюднив  проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу в частині акцизного податку». Згідно з ним, упродовж трьох наступних років наша країна зобов’язалася поступово збільшувати акцизи на пальне. І не робити цього не можна, адже Україна хоче бути повноправним членом ЄС. 

Зменшити маржу трейдерів

Як вважає експерт консалтингової компанії А-95 Артем Куюн, питання оподаткування пального дуже важливе, і можна зрозуміти уряд, адже держава має отримувати кошти від справляння податків, інакше в такий надскладний час їй не вижити.

«Тривають дебати, якими мають бути ці податки. Думаю, що ПДВ все-таки не треба повертати до позначки 20%, а залишити таким, яким тепер, тобто 7%. А ось акцизи треба зробити ще вищими, ніж нині. На бензини та дизельне паливо встановити 180 євро за 1000 літрів, на автогаз —150 євро за 1000 літрів», — зазначає він.

На думку експерта, 7% ПДВ краще не чіпати, тому що практика показала: зі зниженим податком займатися махінаціями із продажем пального поза касою бізнесу не вигідно. А зі ставкою 20% — якраз навпаки.

Заступник директора науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев цілком підтримує уряд щодо повного повернення до шкали оподаткування пального до довоєнного рівня, проте зазначає, що владі слід серйозно подумати про контроль над ціноутворенням на бензини та дизельне пальне. 

«Чому так вважаю? За моїми спостереженнями та висновками колег, нафтотрейдери у воєнний час стали отримувати прибутків удвічі більше, ніж це було, приміром, 2021 року. Вони не несуть жодної відповідальності за наповнення ринку пальним. Тож треба просто скоротити маржу для таких компаній. Це можливо шляхом підписання відповідного меморандуму між владою і нафтотрейдерами», — зазначає він.

На думку експерта, це буде одним з методів, за допомогою якого можна досягти зниження вартості бензину та дизельного пального. 

Із цією думкою згоден Данило Гетманцев. Він вважає, що з початком повномасштабної війни така маржа становить досить велику суму: 10—12, а в окремих мережах та на заправних станціях — майже 15 гривень на літр.

Окремі експерти зазначають: багато залежить від того, звідки нафтопродукти потрапляють у країну. З одного боку, така націнка пояснюється втратами мереж від війни й атаками на нафтобази, з другого, — після 24 лютого постраждали всі бізнеси та громадяни, а не лише ринок пального. І це цілком справедливо.

Однак Артем Куюн із цим не згоден. Він зазначає, що надприбутків нафтотрейдери з початком широкомасштабної війни не отримують. На його думку, нині стало більшим логістичне плече, зросла плата за оренду, витрати на комунальні послуги тощо, тому чималій кількості компаній доводиться значно зменшувати маржу. 

Цінова поведінка й акції мереж

Щоб зрозуміти, наскільки можуть підвищитися (чи знизитися) ціни на пальне, Геннадій Рябцев пропонує розглянути три варіанти щодо чинності податкових та акцизних ставок.

Якщо з 1 липня 2023 року повертається ПДВ 20% і чинні нинішні акцизи, то ціна на бензин та дизельне пальне підвищиться на 2—3 гривні, на автогаз — на гривню за літр.

Якщо відбудеться повернення до ПДВ 20% та довоєнні акцизи, то літр бензину та дизпального подорожчає на 10 гривень, автогазу — на 2—3 гривні.

І нарешті третій варіант: нічого не змінювати і все залишити, як було, тобто ПДВ на рівні 7% і нинішні акцизи. У цьому разі, констатує пан Рябцев, і ціни будуть більш-менш стабільними або трохи знижуватимуться чи підвищуватимуться залежно від поведінки ринку. 

Експерт схиляється до того, що у країні діятиме другий сценарій перебігу подій на ринку пального.

На думку Артема Куюна, якщо з 1 липня просто перестане бути чинним вищезгаданий закон, то ціни на дизельне пальне та бензин зростуть майже на 4 гривні за літр. 

«Гадаю, що половину цього зростання можуть, так би мовити, взяти на себе нафтотрейдери. Це станеться за рахунок знаходження потенціалу для різних акцій щодо знижок цін. Адже 80% автозаправних станцій вже широко пропонують клієнтам значні знижки на пальне. Упевнений, що ціни й так знижуватимуться, адже збільшується пропозиція», — вважає він. 

Це так, адже нині істотно загострилася конкуренція між різними нафтотрейдерами і вони розпочали запеклу боротьбу за споживача. А оскільки останнім часом на світовому ринку ціни на нафту впали, можна навіть припускати певне зниження вартості бензину та дизпального. Принаймні до 1 липня, доки не спливе термін податкових пільг на пальне. 

Яким буде ринок після 1 липня і якими будуть ціни на бензин, дизпальне й автогаз, сказати складно. Якщо доти не буде ухвалено нових законів, ринок розвиватиметься за другим з варіантів, які аналізував Геннадій Рябцев.