«Нікому не побажаєш бути батьками дитини, яка постраждала від війни. Це перше. Якщо говоримо про державну політику, то маємо говорити і про цінності: головне завдання школи, зокрема вищої — формування світогляду. Це друге. Такі вони, два аргументи, чому Міністерство освіти і науки, громадські організації та освітяни реалізують спеціальну програму для дітей, яким війна перекрила доступ до української освіти», — так виконавча директорка громадської організації Фонд «Відкрита політика» Ірина Жданова на онлайн-конференції, присвяченій організації вступної кампанії-2021 в українські виші випускників з тимчасово окупованих територій, максимально дипломатично відповіла на ось таке провокативне запитання, що з’явилося в коментарях: «А що до інститутів вступатимуть не за рівнем знань, а за належністю до категорії діти з ТОТ чи АТО?»

Ірина Жданова зауважила, що це питання, можливо, потребує ширшої суспільної дискусії. Вона вдячна всім, хто долучається до донесення інформації про можливості здобуття української освіти державного зразка випускникам з ТОТ, прифронтових шкіл та їхнім батькам. Ірина наголосила, що каналів поширення такої інформації має ставати дедалі більше.

«Наша політика, зокрема в комунікаційній кампанії на 2021 рік, полягає в тому, щоб молодь по обидва боки лінії фронту дивилася в лінзи телескопа і мікроскопа, а не в приціли зброї, спрямованої на Україну», — акцентувала фахівець.

Агенти змін

Ірина Жданова відзначила важливість у комунікації з жителями ТОТ гарячих ліній з питань освіти. Із 2016 року працює така лінія в ГО, а з лютого 2020-го її роботу посилила Урядова гаряча лінія з питань освіти для жителів ТОТ, яка запрацювала завдяки підписанню меморандуму між МОН, Урядовим контактним центром і ГО, що реалізує проєкт «Доступна освіта для студентів з не підконтрольних уряду територій» (підтримка державної гарячої лінії) у межах проєкту «Демократичне врядування у Східній Україні», що фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

До слова, гарячі лінії працюють у робочі дні з 9.00 до 13.00 та з 14.00 до 18.00. Телефони: урядової гарячої лінії 0-800-504-425; регіональної — (Краматорськ) 0-800-50-45-22, 066-113-93-75, 097-904-71-91; Фонду «Відкрита політка» 098-079-69-73 (Viber, WhatsApp, Telegram), 095-200-85-73 (для людей з порушеннями слуху). Із лютого 2020-го по січень 2021-го на гарячі лінії надійшло майже 8,5 тисячі звернень від жителів ТОТ.

Ректор переміщеного Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Ольга Поркуян додає: «Якщо врахувати кількість звернень на гарячі лінії, до нашого вишу — 1400 і до всіх переміщених університетів, то йдеться про велику загальну цифру. Тож це питання актуальне, й таку роботу треба проводити, бо це одне з важливих питань державної політки. Торік абітурієнти з ТОТ отримали право вступати не лише до переміщених університетів, а й до всіх університетів країни. Тобто їхні права на освіту повністю відповідають Конституції України».

Аби спростити учням з ТОТ вступ до українських університетів, торік глава держави ініціював нові принципи вступу у виші з розширенням мережі контактних освітніх центрів «Крим — Україна» й «Донбас — Україна» на всю мережу закладів вищої освіти. Представники цих центрів запевняють, що кожного абітурієнта плекають.

І це дало бажаний результат. Заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко торішню вступну кампанію для молоді з ТОТ назвав найкращою за останні кілька років.

«Торік контактні центри функціонували в 166 університетах системи МОН, 12 — МОЗ, 14 — Мінкультури, 3 — МВС. Якщо 2016-го через освітній центр «Крим — Україна» до вишів вступило 153 особи, то 2020-го — 397, а через освітній центр «Донбас — Україна» — відповідно 855 та 1629. Рекордсмен за кількістю випускників з ТОТ — Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, куди вступило 180 осіб, на другому місці — Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» — 141, на третьому — Луганський національний університет імені Тараса Шевченка — 118. Робитимемо все, щоб учні, які залишилися на ТОТ, навчалися в Україні, ставали нашими агентами змін на цих територіях», — запевняє посадовець.

До слова, Ольга Поркуян зауважує, в очолюваному нею університеті та в інших переміщених вишах центри «Крим — Україна» й «Донбас — Україна» працюють цілорічно.

Додатково використовують інші джерела поширення інформації про можливості навчання на території, підконтрольній уряду України. На контрольних пунктах в’їзду-виїзду уже розміщено постери з написами «Вступай у 2021 році до українських університетів, коледжів, профтехучилищ без ЗНО, паспорта, свідоцтва про набуття середньої освіти». Це важливо, бо родичі, які перетинають у справах лінію розмежування, — одне з першочергових джерел інформації.

Важливі корективи

Щоб гарячі лінії були продуктивнішими, а навчання у вишах комфортнішим, онлайн опитали майже 900 освітян і студентів з Донбасу. Запитували, звідки вони дізналися про спрощену процедуру вступу. Найчастіше відповідали, що про це їм розповіли друзі та знайомі; менше, що знайшли інформацію на сайті МОН, у соціальних мережах, сайті «Доступна освіта». За словами Ірини Жданової, це спонукало до створення мережі регіональних послів, які допомагатимуть у комунікаційній кампанії-2021. Ідеться про студентів, представників освітніх центрів, шкіл, де здійснюють дистанційне навчання. Посли вже розміщують інформацію на своїх сайтах, сторінках у соцмережах.

Рейтинг відповідей на запитання, як обирали заклад вищої освіти для вступу, такий: заклад розташовано неподалік, у ньому навчаються знайомі, це відомий заклад у країні. Серед лідерів — чинник близькості місця мешкання родини до закладу. Один з аргументів фінансовий. Тому стратегічно правильна підтримка переміщених університетів, тих, що працюють у Донецькій, Луганській, Херсонській областях.

На запитання, якої інформації бракувало під час вибору закладу освіти, опитувані найчастіше відповідали, що її було достатньо. Але багатьом не вистачало інформації про можливість працевлаштування, кількість бюджетних місць, навчання в умовах карантину, програми міжнародної мобільності. Тож надалі спеціалісти фокусовано розвиватимуть комунікацію і з цих питань.

Опитані відзначили важливість підтримки студентів із ТОТ закладами освіти. Найбільший рейтинг має психологічна підтримка, залучення студентів до роботи студентських організацій, надання безплатного гуртожитку/допомоги з житлом, фінансова й матеріальна підтримка (ідеться про соціальні стипендії). Ірина Жданова каже, що питання психологічної підтримки й адаптації молоді з ТОТ для навчання в українських вишах потребує посилення. І новий вектор спільної роботи ГО та МОН може бути саме в цьому напрямі.

Абітурієнтам на замітку

Начальник головного управління вищої освіти та освіти для дорослих МОН Світлана Кретович додала, що торік запрацював сайт «Вступ Просто». На ньому міститься вичерпна інформація про освітні центри, процедуру спрощеного вступу, можливість безпосередньої комунікації.

Вступ-2021 так само відбуватиметься через освітні центри, за квотою 2, що встановлюватимуть другий рік для абітурієнтів з ТОТ. Працюватимуть центри цього року з 7 червня до 24 вересня. Охочі вступити на бюджет на бакалавра і молодшого бакалавра мають подати документи до 19 липня. Після 19 липня йтиметься про зарахування на контракт.

«У вересні розглядаємо можливість переведення студентів з контракту на бюджет на засіданнях конкурсної комісії МОН. Нагадаю й саму процедуру спрощеного вступу: до освітнього центру можна звернутися без українських документів про освіту, паспорта чи ID-картки. Освітній центр прийме від випускника освітню декларацію, на підставі якої він отримує право складати два іспити ДПА (українська мова, історія України) і брати участь у конкурсі, складаючи під час вступу третій екзамен, який встановлює виш залежно від обраного фаху. Ця процедура існує з 2016 року.

Через освітні центри можуть вступати абітурієнти, які здобували українську повну загальну середню освіту дистанційно. Вони мають право брати участь у конкурсі на квотні місця», — зауважила вона.

Часто виникають запитання, як вступають випускники, які мають статус внутрішньо переміщених осіб. «Вони вступають на загальних умовах, але мають пріоритетне право як і діти учасників АТО/ООС на переведення на місця державного замовлення. Вони мають право на державну цільову підтримку», — запевняє Світлана Кретович.

Цьогорічні новації

Найближчим часом має запрацювати пілотний проєкт організації безплатних спеціальних підготовчих курсів на базі українських закладів вищої освіти.

У МОН кажуть, що підготовчі курси буде організовано на базі семи навчальних закладів: Донецького національного технічного університету, Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, Херсонського державного університету, Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Маріупольського державного університету. Якщо пілотний проєкт буде успішним, то потім долучатимуться й інші заклади. Спочатку курси будуть у режимі дистанційного навчання, а з жовтня їх планують запровадити за денною формою.

«Питання курсів ми адвокатували з 2017-го. І цього року у бюджет Мінреінтеграції закладено 130 мільйонів гривень на підготовчі курси й інші програми з реінтеграції молоді з ТОТ. Очікуємо ухвалення постанови про порядок використання цих коштів. Із лютого цього року розпочнуться безплатні підготовчі курси до ДПА/ЗНО з української мови та математики на сайті dostupnaosvita.com.ua. Матеріал буде не лише в записі, а шляхом прямих трансляцій. На сайті вже є відеоуроки в записі, тести з підготовки до ДПА з української мови і літератури, історії України. На ці уроки реєструватися не потрібно. Із часом буде додано опцію спілкування з учителем», — розповіла Ірина Жданова.

Ложка дьогтю

Через освітні центри за спрощеною процедурою у виші можуть вступати й випускники шкіл, які навчалися на українській території, але з прифронтової зони. Перелік таких населених пунктів є на сайті МОН.

«Випускники таких шкіл не мають повноцінного доступу до середньої освіти, тому це не пільга, а компенсаторний інструмент, що дає змогу здобути в Україні освіту державного зразка. Але відбулося звуження переліку населених пунктів, які вважають прифронтовими. Влада має переглянути це питання. Буває, що в одній школі вчаться учні з різних населених пунктів, розташованих на відстані 10 кілометрів один від одного, а вступати через освітні центри можуть лише ті, що проживають у пунктах, зарахованих до прифронтових. Це неприємно, і слід вирішити позитивно», — переконана Ірина Жданова.

Експерти наголошували, що органи місцевого самоврядування мають не баритися з видачею студентам документів переміщених осіб. Адже так вони матимуть, якщо не академічну, то соціальну стипендію, тобто кошти на прожиття, бо часто нема належної фінансової підтримки рідних.

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»