Директор Інституту
сільськогосподарської мікробіології
доктор сільськогосподарських наук
Віталій ВОЛКОГОН
 

Заощадив на міндобривах стільки, що вистачить на пальне, повідомив колезі керівник сільгосппідприємства. - А скільки втратив на врожайності?

- Навпаки - намолот значно вищий, бо користувався мікробними препаратами нового покоління.

Про інновації просимо розповісти директора Інституту сільськогосподарської мікробіології доктора с.-г. наук Віталія Волкогона.
 

Допоможіть рослині краще харчуватись


- Віталію Васильовичу, профільне підприємство рекомендувало аграріям змінити стратегію удобрення грунту, включивши у процес мікробні препарати, створені у вашому Інституті. У чому суть інновацій?

- Напевно, ви звертали увагу, як на свіжовиораному полі зграї птахів збирають черв'яків. Вони - своєрідний індикатор здоров'я грунту. На жаль, нині дедалі більше площ, де птахи за плугом не ходять. Це свідчить про нерозумне господарювання на цих землях. У гонитві за вигодою люди дедалі частіше забувають, що грунт - живе тіло.

За нормальних умов коріння рослин перебуває у своєрідному "чохлі" - ризосфері. У ньому мікроорганізми перетворюють недоступні для рослини сполуки на своєрідні "цеглинки" росту. Без них інтенсивність мінерального живлення рослин знижується до 15 разів! Саме завдяки мікроорганізмам рослина реалізує свій генетичний потенціал урожайності.

Сьогодні, на жаль, через неконтрольовані техногенні навантаження на грунти деякі види мікроорганізмів зведені в них до мінімуму. Їхнє місце зайняли нетипові для грунтотворення й ефективної взаємодії з рослиною бактерії та гриби, які паразитують на організмі. Наслідки відомі: за достатньої мінеральної поживи сільгоспкультури не дають повноцінного врожаю.

- Тобто внесення більшої кількості міндобрив не гарантує підвищення врожайності?

- Як відомо, ступінь засвоєння мінерального азоту з добрив не перевищує 35-50%; фосфору - 20%; калію - 25-65% (залежно від типу грунту). Решта виходить в атмосферу, вимивається з дощем, потрапляє у водойми, закріплюється у грунті тощо.

- Отже, треба допомогти рослині сповна засвоювати поживні речовини?

- Над цим і працюємо, розробляючи ідею штучного забезпечення системи живлення корисною мікрофлорою (у потрібне місце, в потрібній кількості, у потрібний час). Наразі вже створені мікробні препарати для передпосівної обробки насіння, що забезпечують активний розвиток бактерій у прикореневих сферах і комплексно впливають на розвиток рослин. При цьому поліпшується кореневе живлення, зростає імунний статус культури, таким чином, збільшується врожайність, покращується якість продукції. Пишаємось, що в цій роботі одне з провідних місць у світі належить українським мікробіологам.

Методами аналітичної селекції одержано нові високоефективні штами грунтових мікроорганізмів для бактеризації рослин. П'ять біопрепаратів уже зареєстровані в Україні і отримали дозвіл на промислове виробництво. До речі, якість вітчизняних біопрепаратів відповідає світовому рівню, а за окремими показниками перевищує його. І вартість їх значно нижча.

- Яка їх ефективність?

- Прирости врожаю від застосування біопрепаратів для сої сягають 30-47%. У цьому переконались аграрії Херсонщини, Полтавщини, Чернігівщини, Дніпропетровщини та інших областей. А застосування бактеризації для передпосівної обробки насіння озимої пшениці в агрофірмі "Лосинівська" (Чернігівська обл.) сприяло збільшенню врожайності на 8 ц/га. У середньому прирости від бактеризації зернових становлять майже 5 ц/га. Такі результати отримані і в Миронівському інституті пшениці НААН України. Економічна ефективність біодобрив коливається у межах 500-800 грн/га для зернових і 3500 грн/га для овочевих культур. Але вона розрахована лише за кількісними показниками. Якщо врахувати якість продукції (наприклад, класність зерна пшениці), ефект значно вищий. Так, в агрофірмі "Дружба Нова" (Варвинський район Чернігівської обл.) з бактеризованих полів отримали пшеницю першого класу з вмістом білка 16% і клейковини -31%.

Економіка плюс екологія

- Що сприяє підвищенню якості роботи?

- Ефективність 10-15 кг біологічного азоту набагато вища, ніж відповідна доза мінерального. Прижившись у кореневих сферах бактеризованих рослин, мікроорганізми зв'язують азот із повітрям та забезпечують ним рослину-господаря. Загалом ступінь засвоєння рослинами азоту з добрив зростає на 19-25%. Як наслідок, вміст нітратів у бактеризованих рослинах завжди нижчий, а вільних амінокислот та білка - вищий. Рослина краще переносить зимування і посуху.

За бактеризації кількість міндобрив можна зменшити на 30-50% (залежно від виду культури та грунтово-кліматичних особливостей). Виходячи з цього і досліджень українських учених, запропоновано змінити стратегію застосування міндобрив у агровиробництві.

Науковці підрахували: якщо довести рівень насичення сівозмін в Україні до рекомендованих 30% бобовими культурами (у США - 50%) і застосувати новітні мікробні препарати, то можна додатково за рахунок активізації процесу засвоєння азоту з повітря мікроорганізмами кореневої зони отримати 800 тис. т цього елемента. Нескладний перерахунок на ціну азотних добрив свідчить про заощадження 4,5 млрд грн щорічно. Якщо до цього додати ще економію міндобрив при застосуванні біопрепаратів, розроблених для небобових культур, цифри подвоюються. Отже, застосовуючи сучасні мікробні препарати, можна розв'язати цілу низку економічних та екологічних проблем.

ДOСЬЄ "УК"

Віталій ВОЛКОГОН. Народився 1955 р. в с. Успенка, що на Сумщині. Навчався в Харківському сільгоспінституті ім. В. Докучаєва. З 1977 р. працює в Інституті сільськогосподарської мікробіології. З його ім'ям пов'язане становлення в Україні нового напрямку в грунтовій мікробіології - асоціативної азотфіксації. У доробку вченого понад 205 наукових праць, 13 винаходів.

КOМЕНТAР

Ігор ГРИНИК,
віце-президент Національної академії аграрних наук,
доктор сільськогосподарських наук:

- Без перебільшення, нові дослідження та розробки вчених Інституту сільськогосподарської мікробіології щодо впровадження мікробіологічних засобів для підвищення родючості грунтів, а також технологій їх виробництва та застосування мають світове значення.

Розвиток досліджень відбувався на тлі загальнопланетарної екологічної кризи, зумовленої причинами техногенного характеру, в тому числі безсистемним застосуванням агрохімікатів. Надмірне їх застосування призвело не лише до забруднення довкілля, а й до погіршення фізико-хімічних характеристик грунтів. Розпочався процес перетворення грунту з "живого тіла" (за виразом В. Докучаєва) на субстрат для вирощування рослин.

Запропоновано змінити стратегію застосування міндобрив -обов'язкове використання мікробних препаратів у технологіях вирощування сільгоспкультур, враховувати ступінь впливу бактеризації на засвоєння рослинами сполук біогенних елементів, передовсім азотних, при агрохімічних розрахунках необхідних доз добрив.

На жаль, інститут не може задовольнити попит аграріїв на свою продукцію. Торік, приміром, не виконали 30% заявок. Причина проста: в Україні немає заводу з виготовлення інноваційної продукції, яку має застосовувати кожне господарство. Про це було заявлено у відповідній концепції Мінагрополітики.

Щоб азот з повітря працював на наших полях і приносив прибуток господарствам, слід побудувати завод, де вирощуватимуть такі мікроорганізми. Для цього потрібні незначні кошти. Але ні інститут, ні академія їх не мають. Залучити інвестора не можемо через прогалини в законодавстві. Тим часом, інтерес до напрацювань науковців інституту вже виявили кілька країн, що пропонують організувати виробництво на їхній території. Хто від цього виграє? Зрозуміло, не Україна.