«Коли сірник видається стовбуром — ото і є чистота» — така приказка побутує між жителями селища Варва на Чернігівщині, яка й слугує їм гаслом. Тут прибрано, як у доброї господині у світлиці. І віє отим приємним домашнім затишком, який вона створює для себе і своїх близьких. Причому хазяйновиті варвинці метикують і діють гуртом, визначаючи спільно, які справи потребують термінового втручання.
Сектори чистоти
До перемог, номінацій і нагород у селищі звикли. Скажімо, 2003 року воно посіло друге місце у всеукраїнському конкурсі, на якому визначали найчистіші й найкомфортніші населені пункти. У 2013-му варвинці здобули перемогу з-поміж кращих сільських, селищних та міських рад і виграли 120 тисяч гривень. А наприкінці минулого року — новий здобуток: друге місце в конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» за вплив органу самоорганізації населення «Варин-плюс» на розвиток територіальної громади.
Місцеві жителі дбають про благоустрій свого населеного пункту. І неабияка заслуга в цьому селищного голови Валентини Саверської-Лихошви. Це надзвичайно активна жінка. Вона переймається потребами варвинців і живе справами селищної ради, а члени громади підтримують усі її починання. Приміром, за рішенням депутатів селищної ради територію райцентру розбили на сектори, які щочетверга прибирають працівники підприємств, організацій, установ. Однак населений пункт, а це 93 вулиці й провулки, щодня потребує господарського погляду. Тому тут запровадили посаду інспектора з благоустрою. Щоранку він разом із правоохоронцями об’їздить території селища і виявляє недоліки.
Чимало питань у селищі вирішує КП «Господар»: дорогу прокласти, дах відремонтувати чи водопровідну трубу замінити. Але створення комфортних умов проживання потребує неабиякого фінансування. «Використовуємо будь-яку нагоду одержати кошти з міжнародних та вітчизняних благодійних фондів і донорських організацій, — каже пані Валентина. — Вже написали з десяток проектів і виставили їх на конкурси — сподіваємося таки отримати гроші на них». В результаті такої активності й утворився орган самоорганізації «Варин-плюс».
Зі спільної скарбнички
Звісно, на всі потреби благоустрою селищного бюджету не вистачить. Кожен прийдешній день починається оберемком нових проблем: десь потрібно замінити електролампочки у вуличних ліхтарях, а подекуди — прибрати стихійні сміттєзвалища. Саме «Варин-плюс» і виручає.
Ідея народилася чотири роки тому. «Ми вирішили взяти участь у проекті ЄС ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Одна з його умов — створення органу самоорганізації, — розповідає пані Валентина. — У нашому районі це було вперше. Ми 38 разів проводили збори, зрештою саморганізувалися».
Селищний голова зауважує, що не всі й не одразу сприйняли ідею відкрити спеціальний рахунок і раз у квартал збирати майже непомітні для сімейного бюджету 10 гривень з подвір’я, щоб згодом використовувати їх для нагальних потреб села. Як завше у таких ситуаціях, виникали запитання: а чи не підуть кошти не за призначенням? Та вже перші розв’язані проблеми переконали, що справа варта зусиль.
Де яку дірку потрібно залатати — виручить «Варин-плюс». Якщо врахувати, що в селищі понад 8 тисяч жителів, то сума набігає пристойна. Хоча скидаються у спільну скарбничку не всі. Хто не хоче — не здає. Справа добровільна. Однак більшість людей розуміє, що все робиться їм на користь. Скажімо, на одній ділянці стали небезпечними старі дерева, тож із тієї спільної скарбнички оплатили роботу спеціальної техніки, яка їх спиляла. Виникла потреба вивезти сміття — теж вирішили питання без жодних проблем.
Використання коштів, що надходять на рахунок, контролюють голова органу самоорганізації «Варин-плюс» Андрій Левенець і секретар Любов Каша. Іноді зібрані гроші одразу пускають у справу, яку потрібно зробити в межах певної території. Приміром, один вуличний комітет за спільні кошти замовив проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт дороги. В іншому місці розпочали облаштування вулиць табличками з назвами й нумерацією будинків.
Альтанки для молодят
У межах середньострокової Програми соціально-економічного розвитку селища на 2012—2015 роки «Варва-2015: співпраця влади і громади» місцеві жителі спільно з владними структурами зробили вже чимало. Варто лишень пройтися затишним і надзвичайно естетичним центром містечка, аби переконатися, що воно останнім часом стало привабливішим. Тут споруджено Алею Героїв, де вшановують усіх земляків, які мужньо воювали і достойно працювали на благо рідної Варви. Встановлено кілька пам’ятних знаків. Облаштовано дитячі майданчики і місця відпочинку. Милують око красиві мереживні білосніжні альтанки. Тут молодята поєднують свої долі у присутності рідних, близьких та односельців.
Перелік добрих справ щороку поповнюється. Уже завершено заміну вікон на металопластикові пакети в ДНЗ «Джерельце», облаштовано одвірки в ДНЗ «Казка», громада будує і ремонтує дороги, розширює водомережі, на вулицях замінила лампи розжарювання економнішими світлодіодними, встановлено двозонні лічильники електроенергії…
Про що можна мріяти і до чого прагнути в селищі, яке має свій статут, герб, бренд і гімн? Звісно, про розбудову населеного пункту, покращення якості життя варвинців, про гідне виховання підростаючого покоління.
Про фортецю Варин, засновану після перемоги Володимира Мономаха над половцями, згадується в літописах 1079 року. Це місце, над яким панує дух піднесення. Він і сучасників надихає на звитягу, тож місцевим жителям вдається більше, ніж іншим.
КОМПЕТЕНТНО
«На жаль, більшість жителів міст і сіл не почуваються громадою, а лише населенням»
Голова Асоціації сприяння самоорганізації населення
Андрій КРУПНИК:
— На жаль, більшість жителів наших міст і сіл відчувають себе не громадою, як у Варві, а населенням. Вони не переймаються тим, щоб спитати із себе чи з влади стосовно розв’язання назрілих проблем. У кращому разі покритикують щось і когось у вузькому колі.
Останнім часом у русі самоорганізації спостерігаються дві тенденції. З одного боку, на тлі загального погіршення економічної ситуації йде відчутне зменшення обсягів ресурсної допомоги органам самоорганізації населення. Чимало місцевих очільників вбачають у них істотну загрозу своєму владному впливу та впливу депутатів місцевих рад. З другого — дедалі більше активних людей, здебільшого молодь, розуміють, що «так жити не можна». Вони об’єднуються в органи самоорганізації населення (ОСН). Потужним імпульсом для розвитку цього стала Революція гідності.
За даними Держстату, в Україні зареєстровано 1400 різних ОСН. Це будинкові, вуличні, квартальні, мікрорайонні, сільські комітети (у селах, що входять до складу об’єднаних громад). Крім того, 10—15 тисяч органів самоорганізації населення ще не зареєстровані, вони перебувають на різних стадіях утворення.
Розвиваючи самоорганізацію населення як форму безпосередньої участі громадськості в управлінні місцевими справами, ми вивчали досвід Польщі, Німеччини, країн пострадянського простору. Скажімо, в Польщі «ради оседли» утворюють місцеві жителі всередині гмін. На відміну від України, до них обирають одночасно з виборами у місцеві ради. Ці органи виконують представницькі функції населення у відносинах з місцевою владою і сприяють згуртуванню жителів навколо вирішення спільних питань.
У Великій Британії, США також існують такі ініціативні утворення. Але вони за характером своєї діяльності та організаційно-правовою формою наближені до громадських організацій і не є складовою системи місцевого самоврядування.
В Україні також чимало таких гуртувань. Це доволі дієві ОСН м. Димитрова, які об’єднані у міський комітет, що координує їхню діяльність. Це і Асоціація органів самоврядування населення міста Вінниці, до складу якої входять 24 квартальні комітети, комплекс із понад 50 одеських та 130 київських ОСН тощо. На жаль, найактивніші луганські та макіївські осередки опинилися на окупованій території.
Органи самоврядування населення наводять порядок у благоустрої, виконують чимало інших суспільно значущих функцій: контролюють якість житлово-комунальних послуг, надають соціальну допомогу нужденним, розв’язують екологічні проблеми, сприяють економічному розвиткові сільських та міських громад тощо.
Затримує розвиток самоорганізації населення зволікання з ухваленням Верховною Радою двох законопроектів: «Про органи самоорганізації населення та «Про загальні збори (конференції) членів територіальних громад за місцем проживання». Адже чинний закон у редакції від 11 липня 2001 року не забезпечує ефективність діяльності цих органів. Зокрема неоднозначність положень щодо порядку створення та забезпечення діяльності ОСН перешкоджає жителям територіальних громад сіл, селищ та міст спільно вирішувати важливі питання місцевого значення за місцем свого проживання.
На сьогоднішній день в Україні немає жодного закону, який би регулював питання підготовки і проведення загальних зборів. А в умовах реформи місцевого самоврядування без цього інструменту громаді неможливо легітимно приймати будь-які рішення. Ці проекти законів розробили експерти Асоціації органів самоврядування населення та за підписом 17 народних депутатів (членів різних фракцій) у березні цього року подали на розгляд парламенту. Потрібно підтримати їх і спонукати ВРУ до їхнього ухвалення.
Матеріали підготували Євдокія ТЮТЮННИК, Вікторія КОВАЛЬОВА,"Урядовий кур'єр"
Ми в Google+