Разом із заступником Сумського міського голови Степаном Паком я побував у загальноосвітній школі №18. На подвір’ї він вказав на новенькі вікна, в яких виблискували сонячні зайчики. «Це торішня робота, — сказав Степан Якович. — Але і в цій школі, і в інших закладах продовжуємо розпочате. Через два-три роки використання газу знизиться, бо бачимо, де й на чому треба зосередитися».
Директор школи Олександр Серпенінов деталізував: торік замінили 148 вікон на суму 750 тисяч гривень. Кошти спільні: як бюджетні, так і батьківські.
Завдяки сучасним вікнам плата за тепло скоротилася щонайменше на 10%. Але в перспективі економія зростатиме, тож є всі підстави розраховувати, що гроші вдасться «повернути» упродовж 7—8 років.
Цей приклад — лише один із сотень, якими рясніє енергетичне сьогодення краю. У наступ на газове марнотратство область пішла єдиним і щільним фронтом. За орієнтир — Регіональна програма модернізації системи теплопостачання на 2016—2020 роки, до розроблення якої долучилися науковці Сумського державного університету, які вважаються лідерами в цьому напрямі.
За словами першого заступника голови Сумської ОДА Олександра Марченка, перед тим як розробляти перспективну програму, в області ретельно перевірили і проаналізували систему теплопостачання.
Того, що є сьогодні, не має бути завтра
З’ясувалося: майже чверть котлів експлуатують протягом 20 років і довше, до того ж мають завищену теплову потужність, понад третина мережі перебуває у ветхому і зношеному стані, а загальний рівень зношеності становить 41,5%, що є найвищим показником в Україні (18,1%). Усе це в комплексі і змусило взятися за масштабний проект модернізації, який не тільки загальмував би процес занепаду, а й дав змогу суттєво скоротити витрати природного газу.
Як наголошує ректор СумДУ Анатолій Васильєв, основне — енергомодернізація підприємств і систем комунальної теплоенергетики. Окремі механізми підвищення енергоефективності вже успішно апробовані у виші. Зокрема, розроблена система моніторингу дає можливість не тільки проводити енергетичний аудит систем споживання тепла і приймати оперативні рішення щодо його подачі, а й планувати використання на перспективу.
Так, тепловий проект, розроблений науковцями університету спільно з фахівцями управління ЖКГ Сумської ОДА, привернув увагу Європейського інвестиційного банку і був відібраний для подальшої фінансової підтримки.
Можна наводити й інші приклади того, як в університеті планомірно і професійно здійснюють роботу. При цьому приділяють особливу увагу кільком напрямам, сконцентровуючи зусилля на особливо важливих аспектах.
Затулити кожну шпарину
Насамперед це заміна застарілих трубопроводів та газових пальників на сучасні автоматичні, встановлення індивідуальних приладів обліку тепла, модернізація теплопунктів у бюджетних закладах з обладнанням системами підмішування зворотного теплоносія за допомогою електронасосів та низка інших енергоефективних заходів.
Підраховано: лише заміна котельного обладнання у приватному секторі дасть змогу скоротити використання газу щонайменше на 8%. Передусім увагу приділено великим містам, де найбільші обсяги споживання блакитного палива. Це Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Лебедин, Глухів, хоча поза увагою не залишаться й менші населені пункти — Липова Долина, Недригайлів, Велика Писарівка, Краснопілля тощо.
Тобто йдеться не тільки про обласний та районні центри, а й селища та села області, де також значні резерви ощадливості.
Реалізація цього проекту має важливий, насамперед економічний, а також екологічний і соціальний ефекти. Адже вдасться значно пом’якшити природоохоронну ситуацію в таких містах, як Суми, Шостка, Конотоп, Охтирка, де промислове навантаження на довкілля доволі високе.
За попередніми підрахунками, на реалізацію задуму потрібно понад 5 мільйонів гривень, з яких левову частку бере на себе державний бюджет. Також буде задіяно кредити, гранти, місцеві бюджети, інші фінансові джерела, бо шкурка таки варта вичинки.
Утім, ділити шкуру невбитого ведмедя — невдячна справа, тож точні цифри майбутньої економії стануть відомими з часом. Але й сьогодні цілком очевидна велетенська вигода, яку отримає область завдяки практичному втіленню планів.
ДО РЕЧІ. Наприкінці грудня минулого року в будинку, де мешкаю, встановили лічильник тепла. Як, до речі, і ще у 59 багатоповерхівках міста, що були внесені до відповідного титульного списку в рамках спеціальної програми. Так ось: за січень порівняно з груднем плата зменшилася більш як на 10%. І це при тому, що лічильник офіційно «працював» неповний місяць. А ще ж попереду плата за лютий, березень і половину квітня. Та й наступні сезони, сподіватимемося, будуть. Набігає суттєва сума, яка ніколи не зайва в сімейному бюджеті. А природному газу можна дати «перепочинок».
Ми в Google+