КРАСИВЕ І КОРИСНЕ

Аварійні дерева в Чернігові майстри перевтілюють на скульптури

"Болд" - старослов'янською "дуб". А для Чернігова з його Болдиними горами ця назва звучить по-сучасному. Тож дуже органічно прикріпилася до назви уже традиційного місцевого фестивалю дерев'яних скульптур "Болд".

Матеріалу для цього заходу достатньо: старих дерев у Чернігові - безліч. Вони час від часу або самі падають, або стають аварійними і завдають клопоту комунальникам. Останні, до речі, й запропонували ту деревину майстрам. У міському управлінні інвестицій та туризму ця ідея сподобалася: реінкарнація багаторічних велетів і їх втілення в чудернацькі фігури стала справжньою родзинкою стародавнього міста.

Практика і користь

Глядачів, звісно, зібралося більше, ніж майстрів. І всі пориваються сфотографуватися біля вподобаного виробу. Приміром, ось із цим носатим-бородатим дідьком, котрий тримає на плечах ще двох представників нечисті. Але які пики! А от дітям подобаються. Як і решта казкових героїв - від слона і ведмедів до лісовиків та гномів. Багато з них зроблено руками талановитого майстра Бориса Стеценка. Його кумедні вироби здебільшого прикрашають парки і вулиці міста. Ну звісно! Дещо з виставленого я бачила у міському парку культури й відпочинку. І чого воно примандрувало між новенькі скульптури? З цим запитанням звертаюся до начальника відділу міського управління інвестицій і туризму Тетяни Коржинської.

"А ми вирішили в рамках фестивалю не тільки виготовити нові прикраси для паркових зон, а й відреставрувати старі! Це залюбки зроблять студенти будівельного ліцею - для них практика, а місту - користь", - пояснила вона.

Новинки - у паркові зони

Втішена, повертаюся до скульптур. Ось золотавий красень-павич у центрі такого собі імпровізованого дворика: дерев'яна альтанка, всередині якої жінка емоційно спілкується з чоловіком - либонь, переконує свого благовірного в тому, що саме про такий дизайн мріяла останні кілька років. Навпроти - дерев'яна лавка-гойдалка із майстерно вирізьбленою совою на перекладині. Навколо - милі садові дрібнички - вазони, скриньки, навіть - це ж треба! - дерев'яні доріжки. Цю затишну картину доповнює такий домашній силует сплячого пса. Справжнього. Шкода, будку ніхто не додумався змайструвати - було б кому випробувати.

Минаю виставку Василя Силкова з білоруського Гомеля. Згадую слова організаторки фестивалю про те, що далеко не кожен майстер хоче працювати з монументальною скульптурою. Однак пан Василь явно універсальний різьбяр - його фігурки не надто великі, та немов живі. Надзвичайно гарно!

На мить зупинилася, озирнулася на вишикувані у ряд великі скульптури та маленькі скульптурки. І останнє запитання до пані Тетяни - щодо перспектив зустрічатися з новими дерев'яними знайомцями на вулицях міста, на що вона відповіла: "Відреставровані повернуться "додому", новоствореним управління ЖКГ теж визначило місця. Тільки-но їх завершать - зразу ж установлять". Що ж, бувайте, дерева у стилі фентезі. Побачимося!