«Запашну» будівлю в музейно-виставковому центрі «Тростянецький» чудово знають не тільки місцеві жителі, а й численні гості, що приїжджають до колишнього районного містечка, а нині центру об’єднаної територіальної громади.

Цей історичний край освячений іменами письменника Миколи Хвильового, композитора Петра Чайковського, солодкими традиціями цукрозаводчика Леопольда Кеніга, відомий неповторним Круглим двором та іншими архітектурними пам’ятками. Поруч із ними гідне місце займає один із небагатьох у світі й Україні музей шоколаду та кави, відкритий майже 10 років тому за ініціативою незмінного очільника громади Юрія Бови. Він стратегічно передбачив потрібність такого закладу, який як туристичний магніт неухильно приваблює людей. 

Щороку тут проводять екскурсії не менш як для 4-5 тисяч відвідувачів, зокрема з Польщі, Франції, Китаю. А три роки тому в місті побували нащадки цукрозаводчика Леопольда Кеніга — праправнучка Сибілія Штрак-Цімерман із сім’єю, які зараз мешкають у Німеччині. 

Як наголошує директор комунального закладу Тростянецької міської ради «Музейно-виставковий центр «Тростянецький» Євген Маловічко, експозицію музею готували впродовж року, і весь час її оновлюють й поповнюють. Зараз  її демонструють у залах «Корона», «Мілка» та «Якобс», тут  представлено понад півтори тисячі експонатів. Кожен із них ілюструє історію виникнення шоколаду та кави, численні рецепти.      

Від давніх традицій майя і ацтеків

А почалося все у середині 70-х років минулого століття, коли у приміщенні колишнього рафінадного заводу Леопольда Кеніга запрацювала єдина на той час шоколадна фабрика в Україні. Зацікавлюють зразки тодішньої продукції Тростянецької шоколадної фабрики. Її асортимент був широким і розмаїтим: зокрема до 10-річчя фабрики випускали 143 види солодощів. Тростянецькі ласощі щороку здобували лідерство на спеціалізованих ярмарках, завойовували любов і визнання мільйонів споживачів. Чимало зразків було удостоєно тодішньої найвищої державної відзнаки — Знаку якості.

Однак у 90-х розпочався занепад підприємства. На щастя, з лютого 2014-го фабрика перебуває у складі ПАТ «Монделіз Україна» і неухильно нарощує виробництво. Порівняно з першими роками обсяги зросли щонайменше у 40 разів.

Ось що розповідають екскурсоводи про виготовлення тодішньої звичайної шоколадної плитки, яка потребувала від 60 до 64 бобів, імпортованих з екзотичних країн Кот-д’Івуар та Гана. Зібрані какао-боби проходили процес ферментації: упродовж п’яти днів лежали під банановим листям. У цей час розвивався і стабілізувався аромат, знижувалася кислотність та гіркота. Затим боби очищали, сортували, обробляли гарячою парою, обсмажували, очищали від оболонки — какаовели і подрібнювали до крупки. 

Какао-крупку подрібнювали на жорнах до пастоподібної маси, з якої потім виготовляли терте какао і какао-масло, — дві основні складові шоколаду. З видавленого залишалася макуха — з неї виготовляли смачний напій какао.

А до шоколадної рецептури, окрім какао тертого та відповідного порошку, входять цукор, ванілін і обов’язково лецитин (соєвий), який знижує і поліпшує в’язкість шоколадної маси, створює зручну для роботи консистенцію. У вітринах представлено саме ті продукти, з яких готують шоколад.

З-поміж експонатного розмаїття увагу і дорослих, і юних відвідувачів неодмінно привертає шоколадна фігура останнього імператора ацтеків Монтесуми II, вага якої понад 20 кілограмів. Легко уявити справжнього гіганта, що згорда поглядає на відвідувачів, які неодмінно зупиняються перед імператором і милуються його шоколадною засмагою і витонченою фігурою.

Екскурсантів цікавить походження слова «шоколад». Є чимало версій і легенд, однак стовідсоткових доказів бракує. За винятком хіба що одного достеменного факту: ацтеки вживали слово «чоколатль». Так називали заброджений пінний настій з обсмажених та розмелених какао-бобів і маїсу, приправлений сіллю, гострим перцем та прянощами. Не схоже на традиційний шоколад? Авжеж. Але про смаки не сперечаються…

«Мілка» каву не замінить

Якщо шоколад «Мілка» знають у десятках країн, то різні види кавового напою хоч і відомі, однак далеко не всі. А в одній із зал музею з ними можна ознайомитися і навіть дегустувати. Але перед тим тут запропонують різноманітні легенди про походження ароматного напою, кожна з яких має право на існування. 

Уже більш як півтора десятиліття у Тростянці функціонує цех із фасування кави JACOBS, яка завдяки насиченому багатому смаку стала беззаперечним лідером кави, представленої в Україні. А компанія «Якобз Дау Егбертс» представлена популярними брендами розчинної, меленої, зернової кави та кавових сумішей. 

Загалом упродовж року на підприємстві фасують близько 8 тисяч тонн готової продукції для кавових гурманів не тільки України, а й Європи, Азії, Африки. А на підтвердження у вітринах виставлено зразки, що пакують саме в Тростянці. 

Увагу відвідувачів неодмінно привертає симпатична тваринка, яка «виготовляє» одну з найдорожчих кав у світі, — копі лювак, або мусанг. Щоправда, цю технологію сприймають не всі, бо дещо незвично смакувати «кісточками» плодів, що виходять назовні саме у цих звірят… Та знову-таки — про смаки не сперечаються, бо поціновувачі такого напою стверджують, що ця кава має неперевершені карамельні нотки і особливий смак.

…У давнину предки казали, що ніхто не зрозуміє істини, доки не скуштує кавового пінного блаженства. Так це чи ні — питання залишається відкритим. Хоча і не для всіх. Ті, хто не уявляє життя без чашки духмяного напою, в цьому давно переконані.

Довідка «УК»

Основний інгредієнт у складі шоколаду — какао, що міститься в плодах шоколадного дерева (наукова назва «теоброма какао», в перекладі «їжа богів». Дерево досягає висоти 12-15 метрів, росте лише у вологому теплому кліматі, уникає прямих сонячних променів. Природним способом опилюється не більше 6 відсотків квітів. В одному стручку міститься від 20 до 50 какао-бобів, з яких готують ласощі.

Вважють, що споживати шоколад людство почало ще 3 тисячі років тому, а першими дегустаторами стали представники одного зі стародавніх народів Центральної Америки — ольмеки, які колись мешкали на території сучасної Мексики.

Шоколадні традиції продовжили представники цивілізації майя, які до шоколаду додавали перець чилі і воду, а згодом ацтеки. Так, за переказами, останній імператор ацтеків Монтесума II та його воїни регулярно споживали цей чудодійний напій, що буцімто додавав сили і хоробрості. 

До Франції шоколад потрапив завдяки доньці іспанського короля Філіпа III Анні Австрійській, яка в 1616 році  вийшла заміж за французького короля Людовіка XIII. А згодом таємниці шоколаду досягли Англії, звідки й розпочалася його тріумфальна хода Європою.