Харківська область — один з лідерів в Україні з будівництва сонячних електростанцій та використання альтернативної енергетики. Приміром, торік у червні в Харкові на дахах виробничих будівель паркетної фабрики Tandem Impex було введено в експлуатацію одну з найбільших дахових СЕС в Україні потужністю 557,82 кВт. Це вже друга промислова дахова СЕС у Харківській області.

Ще одна промислова сонячна електростанція, вже наземна, розрахунковою потужністю 3,9 МВт функціонує у місті Мерефа. Вона не просто стала найбільшою в регіоні серед аналогів, а й рекордсменкою за кількістю модулів, на 38% більша, ніж інстальовано на всіх дахах приватних сонячних електростанцій Харкова та області. Торік тут було вироблено й реалізовано 4687,512 тисячі кВт•год. електро­енергії, зокрема за зеленим тарифом.

Проте мереф’янці, переконавшись у перспективності розвитку зеленої енергетики, вирішили піти ще далі.

Суть стратегії

Уже кілька десятиліть, як сонячна енергетика та енергозбереження стали загальносвітовим трендом. З огляду на досвід упровадження сонячної фотоелектричної енергетики Китаю, США, Індії, Японії, Туреччини, де на п’ять найбільших національних ринків припадає майже 84% нових встановлених потужностей, Харківщина активно розвиває впровадження зелених технологій у виробництві електричної енергії. Цю сферу визначено одним з пріоритетних завдань стратегії розвитку Харківської області на 2021—2027 роки, проєкт якої розробляють в області.

Задля досягнення стратегічних цілей на Харківщині найближчим часом планують збудувати ще кілька сонячних електростанцій, а в місті Мерефа створити перший в області сонячний кооператив. Його пайовиками зможуть стати жителі Мереф’янської ОТГ, які забажають зробити інвестиції у будівництво СЕС на дахах муніципальних будинків. За рахунок цього вони зможуть істотно поповнити сімейний бюджет із продажу зеленої енергії.

Проєкт такого кооперативу потужністю 150 кВт розробили співробітники кафедри електропостачання та енергетичного менеджменту навчально-наукового інституту енергетики та комп’ютерних технологій Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. А наскільки він реалістичний та перспективний, розповів директор ННІ енергетики та комп’ютерних технологій ХНТУСГ доктор технічних наук Олександр Мороз.

«Проєкт абсолютно реалістичний, і його вже внесено до плану з реалізації стратегії розвитку Харківської області на 2021—2023 роки, — запевняє науковець. — Адже наша кафедра тривалий час розробляла проєкти з використання альтернативних джерел енергії, зокрема сонячних електростанцій. Маємо цікаві й перспективні напрацювання у цій галузі. Щодо створення сонячного кооперативу в Мерефі, то цей проєкт було підготовлено за участю аспіранта кафедри електропостачання та енергетичного менеджменту Андрія Павлова, який має досвід у реалізації таких починань. Він, до речі, брав активну участь у проєктуванні, підготовці документації та монтажі Мереф’янської СЕС».

Магнетизм науки і практики

Чому жителі Мерефи запрагнули співпрацювати саме з науковцями ХНТУСГ, стає цілком зрозуміло після ближчого знайомства зі співробітниками кафедри електропостачання та енергетичного менеджменту ННІ енергетики та комп’ютерних технологій університету, яка не просто має авторитет однієї з провідних кафедр енергетичного профілю серед технічних університетів України, а й уміло акумулює теоретичні розробки в галузі сонячної енергетики та досвід їх впровадження. Базою для такого вдалого синтезу науки і практики слугує новітнє обладнання лабораторії кафедри, де ефективно працюють шість лабораторних стендів для вивчення режимів роботи обладнання сонячних електростанцій. А безпосередні контакти на кафедрі з інженерно-технічним персоналом АТ «Харківобл­енерго», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго, АТ «Полтаваобленерго», АТ «Чернігів­обленерго» під час підвищення енергетиками кваліфікації, консультування проєктів та інших робочих моментів допомагає самим науковцям тримати руку на пульсі сьогоденних завдань галузі, які значно ефективніше розв’язувати спільними зусиллями. Цьому сприяє і тісна співпраця з компанією Теплодом.нет.ua.

За словами Олександра Мороза, за модель сонячного кооперативу було взято успішний досвід реалізації схожого проєкту в місті Славутич Київської області та досвід будівництва й експлуатації сонячних кооперативів у Німеччині. Попередній технічно-економічний розрахунок показав, що орієнтовний термін окупності капіталовкладень у сонячний кооператив становитиме близько 7 років.

Тож попри те що інформація про створення нового сонячного кооперативу ще не набула широкого розголосу, чимало мереф’янців уже зацікавилися його перспективами і готові вкласти туди власні кошти. Бо, як пояснює один з потенційних учасників, діятиме кооператив у його рідному містечку. Усе можна буде перевірити, проконтролювати, тож і ризик зводиться до мінімуму.