Чи не найголовніший з ухвалених торік економічних законів — «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (№5600). «Урядовий кур’єр» з допомогою експертів з’ясовує, як цей документ вплине на бізнес та  пересічних громадян.

Під час обговорення законопроєкту було чимало нарікань, що це спроба збільшити податкове навантаження на бізнес. Міністр фінансів Сергій Марченко називав ці закиди політичними спекуляціями: «Ніби влада хоче притиснути чесний бізнес, зібравши з нього максимальні податки. Це не відповідає дійсності. Запропоновані зміни стосуються лише представників бізнесу, які протягом багатьох років звикли керуватися нормами, виписаними спеціально під них та для їхнього збагачення. Закон не вплине на простих громадян, малий бізнес, який працює відкрито. Натомість бюджет отримає додаткові десятки мільярдів гривень щороку».

Отже, що пропонує новий закон?

Адміністрування та заборона подорожей за кордон

У галузі адміністрування податків закон розширив повноваження контрольних органів. Передовсім щодо запитів, передбачених статтею 73 Податкового кодексу України (ПКУ). Після змін у ПКУ податкова інспекція може скласти письмовий запит платника, якщо вона встановила факти, які можуть вказувати на порушення податкового законодавства.

«Це положення значно розширило підстави для подачі запитів та подальшого ініціювання перевірок, оскільки немає необхідності обґрунтувати існування порушення, а лише пропозиції щодо вірогідних порушень. Ця інновація явно не корисна для платників податків, але варто зазначити, що платники податків мають право не надавати інформацію, якщо її вже було надано відповідно до попередніх запитів податкових органів, що певним чином поліпшує їхній стан», — вважає голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников.

Закон передбачає обмеження прав керівників подорожувати за межі України у разі податкового боргу компанії. Директора юридичної особи, який має борг, можуть обмежити у цьому праві після внесення до реєстру менеджерів юридичних осіб, які мають податкові борги понад мільйон гривень.

Порядок внесення менеджера до реєстру дуже простий — для цього достатньо рішення суду, де він визнав борг компанії. Суд ухвалює таке рішення на основі висновку керівника податкового органу. Ця зміна досить суперечлива і, попри видиму позитивну орієнтацію і початкову мету, цілком може бути важіль, де такий податок можна використовувати для впливу на компанію.

Проте трапляється, коли керівники підприємств-боржників на дуже великі суми спокійно подорожують світом і не думають сплачувати податки, або ж, прибравши до рук чужі кошти, не повертаються додому.

Зміни у прибутках 

Закон вводить обмеження 50% суми негативного значення об’єкта оподаткування минулих років, яку можна внести до фінансового результату до оподаткування і так зменшити його. Його застосовують лише до великих платників податків, тобто ці зміни не вплинуть на малих та середніх платників податків. Це нововведення обтяжливе для великого бізнесу, збільшує фіскальне навантаження і не враховує збиткових періодів у діяльності підприємств, особливо з огляду на те,

що на бізнес сильний негативний вплив вчинили пандемія й карантинні обмеження.

Закон встановлює зобо­в’язання сплачувати податок на доходи від продажу приватною особою (тобто фізичною) власної сільськогосподарської продукції. Раніше ця категорія доходів полягала у переліку винятків і не оподатковувалася до доходу фізичних осіб.

«З часу ухвалення закону цей податок повинні сплачувати, але тільки якщо сума доходу від продукції із земельної ділянки перевищує 12 мінімальних заробітних плат (78 тисяч гривень 2022 року). Нагадаємо, що податок на прибуток фізичних осіб становить 18% плюс військовий збір 1,5%», — каже Максим Тютюнников.

Законодавець затвердив формулу, згідно з якою, для фермерів встановлено мінімальну податкову відповідальність, яка може становити менш як 4% нормативної та грошової оцінки відповідної земельної ділянки. Якщо сума податкових зобов’язань для фермера становить менш як 4% регуляторної та грошової оцінки земельної ділянки, то він повинен сплатити різницю між такими сумами. Як вважає партнер АТ «Ассірія» Дмитро Куцевол, у середньому податкове навантаження фермера зросте з 300 до 1,5 тисячі гривень на гектар і закон звужує для певних категорій користування спрощеною системою оподаткування.

Трасти та нерухомість

На думку юристів, позитивний у новому законі пункт, який визначає оподаткування платежів, отриманих від трастів, фондів та партнерських відносин. Платежі з таких організацій оподатковуватимуть у розмірі 9%.

Вони сплачуватимуть такий податок, коли виконуватимуть виплати за розподілом прибутку на користь їхніх учасників, партнерів, бенефіціарів тощо, а також у разі отримання доходів та якщо їх не контролюють іноземні компанії.

Закон збільшує ставку, за якою оподатковуватимуть продаж фізичною особою третього та наступного об’єкта нерухомості на поточний рік від 5 до 18%. Платник податків має змогу зменшити цей дохід за документованими витратами на придбання нерухомості.

«Цими нормами намагаються боротися з ухилянням від сплати податків шляхом використання окремих осіб. Тому це нововведення стане проблематичним для бізнесів, які використовують у діяльності такі схеми», — вважає Максим Тютюнников. Це без перебільшення позитив.

Однак, на думку Дмитра Куцевола, хоч такі зміни — спроба перекрити схеми, які працюють на ринку первинного житла, конструкція закону все-таки дозволяє робити такі речі. 

Пільги для нових компаній

Закон вводить податкові пільги для окремих компаній, які відповідатимуть таким критеріям до 1 січня 2037 року: якщо фірму було утворено після 1 січня 2022-го і вона діє в окремих населених пунктах, компанія має не менш як десять співробітників та утворює нові робочі місця, працює без філій, має 90% доходу від реалізації своєї продукції та продуктів її переробки, сума доходу не перевищує 40 мільйонів гривень на рік.

У підсумку юристи впевнені, що мета закону — наповнення держбюджету та нівелювання схем, які дозволяють ухилятися від сплати податків. Але позитивним загалом вони його назвати не можуть, оскільки документ істотно збільшує фіскальне навантаження на бізнес і дає нові важелі тиску контролюючим органам.

«Особливо сильно це вдарить по великому  бізнесу. А це все призведе до зниження інвестиційної привабливості України для іноземних інвесторів. Це стосується і малого аграрного бізнесу», — зазначає пан Тютюнников.

Позитивно те,  що документ позбавляє змоги ховатися від сплати податків, вводить істотні  податкові пільги для деяких категорій підприємців.