КІНОФОРУМ
До його програми увійшли п’ять різножанрових стрічок
Уже вдруге в Києві пройшов фестиваль сучасного угорського кіно. Його ініціатори — продюсерська агенція «Артмедіа» під керівництвом невтомного Юрія Черниша, Посольство Угорщини в Україні та угорська кіноакадемія «Filmunio».
Цього року до програми фестивалю увійшли п’ять різножанрових фільмів — від історичного портрета до відеоарту, які створені як корифеями угорського кіно, наприклад, такими як Кароль Макк (фільм «Такі, як є», надзвичайно актуальна для киян розповідь про порядного мера), так і талановитим дебютантом, що вже встиг підкорити не один фестивальний Олімп, Аттілою Тілом із фільмом «Паніка».
Шанувальників відеоарту чекали в кінотеатрі «Київ» на перегляді фільму Бенедека Флігауфа «Чумацький шлях», глядачів, які бажали більше дізнатися про життєвий шлях видатного угорського письменника та журналіста Шандора Мараі, — стрічки Іштвана Дардаї та Дьордя Салаї «Емігрант: все інакше».
Відкрила фестиваль бурлескна комедія Томаша Кеменьфі «Лафа» — розповідь про те, як в умовах «ринкової економіки» кмітливі жителі одного забитого села перетворили свій населений пункт на світовий курорт.
Під дзвін бокалів шампанського та акомпанемент угорської музики на відкритті виступив представник Посольства Угорщини в Україні Міклош Мороц.
— Угорщина ще до свого головування в Євросоюзі з січня цього року виступала й виступає за поглиблення двосторонніх відносин зі своєї сусідкою, Україною, підтримувала й підтримуватиме рух України до Євросоюзу, — сказав він.
Покращенню стосунків між нашими країнами, наголосив пан Мороц, може сприяти не лише поглиблення співпраці у царині економіки, а й розширення знань наших країн щодо побуту, культури народів, які мешкають поруч, що, в свою чергу, допомагає краще зрозуміти один одного.
Цього року угорці вже провели низку культурних заходів, наприклад, концерт під назвою «Музичний діалог», виставку карикатур «Обережно, ми йдемо до Європи!», концерт із нагоди 200-річчя від дня народження Ференца Ліста, а виставка, присвячена цьому композитору, була розгорнута в кінотеатрі.
Угорське кіно, започатковане 1912 року, завжди було цікавим і самобутнім. Місцеві митці прагнули поєднати видовищність із драматургією. Чотири рази угорське кіно долало кризу й піднімалося з колін. Навіть за часів соціалізму в середніх школах Угорщини викладали як факультативний предмет «Вступ в історію та естетику кіно».
Як на мене, найцікавішими угорськими фільмами є трилогія Іштвана Сабо «Мефісто» (1981), «Полковник Редль» (1985) та «Хануссен» (1988) із Клаусом-Марією Брандауером у головній ролі; «Зірки Егера» Золтана Варконі (1968, про боротьбу угорців із турками-османами); «Ерагон» Стефана Фангмейєра (2006) та «Кривава графиня — Баторі» Юрая Якубіско (2008).
У червні головування Угорщини у Євросоюзі закінчується, але мистецтво не знає кордонів і меж.
Валерій СЕРДЮК
для «Урядового кур’єра»