ЕКОНОМІЧНИЙ ІНТЕРЕС

 2-3 березня перший віце-прем'єр-міністр економічного розвитку і торгівлі Aндрій Клюєв у Брюсселі спробує зрушити з місця переговори про зону вільної торгівлі з Євросоюзом

Якось посол Євросоюзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра порівняв переговори про зону вільної торгівлі з ядерною фізикою. Він зауважив, що говорити для більшості з нас про це нудно та нецікаво. Проте люди, які зібралися кілька тижнів тому у Києві на черговий раунд переговорів з приводу укладення Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка є частиною Угоди про асоціацію з Євросоюзом, так не вважають.

Українські сорочки в європейських бутиках

"Я можу говорити про вільну торгівлю годинами", - так натхненно почав свій виступ керівник переговорної групи ЄС щодо створення ЗВТ з Україною Філіп Куїссон на засіданні "круглого столу", яке пройшло за участю українських і європейських дипломатів з українськими підприємцями у приміщенні Торговельно-промислової палати. Намагаючись дохідливо пояснити присутнім принади вільної торгівлі, він продемонстрував свою нову краватку, куплену в одному з іспанських магазинів одягу на Хрещатику, яка, якщо вірити етикетці, зроблена у Мадриді, і розповів, що у магазині цієї ж мережі, але в Брюсселі, він нещодавно придбав сорочку, на якій було написано: "Made іn Ukraіne". Проте, звичайно, на практиці правила вільної торгівлі дещо складніші, а її закони - суворіші. За словами Філіпа Куїссона, основою вільної торгівлі є регуляторний підхід, тобто загальні стандарти, які прийняли для себе всі країни-члени ЄС і які повинна поширити на свою територію й Україна, якщо бажає торгувати на європейських ринках.

Наразі українським переговірникам вдалося отримати досить вигідні умови для торгівлі сталлю та текстилем, на які Євросоюз обіцяє не встановлювати жодних обмежень і пропонує нульове мито. "Щоправда, у галузі сільського господарства нам треба попрацювати і щодо 20 відсотків продукції необхідно вести подальші переговори, тут неминуче будуть квоти, - застеріг Філіп Куїссон. - Проте такі ж квоти ми встановлюємо з усіма нашими торговельними партнерами, наприклад, із США".

Боротьба інтересів

У глобальності та значущості Угоди про вільну торгівлю не сумнівається і українська сторона. "Це не просто текст, а дороговказ на найближчі 10-15 років, - зауважив член переговорної групи від нашої держави, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Валерій Пятницький. - Переговори інколи буксують, тому що ціна тих чи тих домовленостей надзвичайно висока". За його словами, головна перешкода на шляху українських товарів до Європи полягає не стільки у встановленні відповідних тарифів, а у швидкості, з якою вони рухаються через кордон (тут і якість наших доріг, і корупція митних чиновників).

Європейці широкими обіймами привітають у себе український метал, соняшникове насіння і рапс (який є сировиною для виготовлення етанолу), проте на іншу продукцію, зокрема сільськогосподарську, що може скласти серйозну конкуренцію в ЄС, європейці пропонують нам доволі скромні квоти. "Україна - один з найуспішніших експортерів зерна у світі, - сказав Валерій Пятницький. - І ми хочемо продавати на ринках ЄС не жменьку зерна, а мішок". За словами заступника міністра, саме у згаданих паном Куїссоном 20 відсотках сільськогосподарської продукції і полягає вся інтрига переговорів, бо за цією цифрою ховаються ті українські інтереси, які Київ хотів би відстояти. Валерій Пятницький також розповів, що з тексту угоди, наприклад, узагалі вилучено пункт про транспортні послуги. Пізніше, відповідаючи на запитання журналістів, він зауважив, що Україна цілком могла б конкурувати на європейському ринку у сфері пасажирських і вантажних перевезень (щоправда, не йдеться про залізничний транспорт, оскільки є чимало технічних особливостей, наприклад, різна ширина українських і європейських колій). "ЄС пропонують нам здійснювати міжнародні перевезення, при цьому наголошуючи, що сполучення між країнами-членами Євросоюзу вважаються внутрішніми, -пояснив урядовець. - Але, даруйте, незабаром до ЄС приєднається кілька Балканських країн, що зробить наш ринок транспортних перевезень ще вужчим". Не пускають нас європейці і на ринок інших послуг, хоча, за словами Валерія Пятницького, 96% товарів у ВВП Євросоюзу припадає саме на ринок послуг.

"Вино ігристе" замість "Шампанського"

Болісно ставляться українці і до того, що їм доведеться попрощатися з коньяком, шампанським, сиром "рокфор" та деякими іншими продуктами. Але не з самими харчами, а їхніми звичними для нашого вуха назвами. Адже, за європейськими нормами, український виробник не матиме права вживати так звані географічні назви продукції, "авторські права" на які має інша країна, котра першою почала виготовляти той чи той продукт. "Ніхто не заборонятиме вам виробляти рокфор, - заспокоїв присутніх Філіп Куїссон. - Виробляйте такий сир, але назвіть його інакше, зробіть його якіснішим, займіться маркетингом і він завоює ринок". При цьому європейський дипломат нагадав, що 46-мільйонна Україна матиме можливість пропонувати свої товари 500-мільйонному Євросоюзу. Проте Валерій Пятницький порадив не забувати, що на європейському ринку українські товари повинні будуть протистояти конкуренції не лише товарів, виготовлених в ЄС, а й продукції, яку експортують туди з інших країн світу. "Це надзвичайно жорсткий ринок", - вважає він.

Зараз або ніколи?

Попри усмішки і міцні рукостискання переговірників деякі експерти вважають, що картина не така вже й оптимістична. Кілька європейських дипломатів, з якими мені довелося спілкуватися на тему ЗВТ, стверджують, що переговори між Києвом та Брюсселем тривають складно і повільно, а задекларована перспектива щодо підписання Угоди про асоціацію вже у цьому році має вигляд досить примарної. Адже лише процес обміну вже погодженими проектами документів між сторонами займає чимало часу. А, зауважте, документи ще не готові.

Крім того, деякі члени делегації ЄС на переговорах щодо ЗВТ вважають, що українська сторона займає неконструктивну позицію і не намагається шукати компромісів у спірних питаннях. Наразі європейські та українські дипломати ведуть переговори з приводу квот на окремі види сільськогосподарської продукції та харчової промисловості. І, як кажуть наближені до переговорів дипломати, розбіжності між тим, що сторони пропонують одна одній за деякими пунктами, доволі значні. "Ми не хочемо безкінечних розмов і прагнемо підписати документ уже цього року, - запевнив Філіп Куїссон і загадково додав, - адже невідомо, що може трапитися далі". Які непередбачувані обставини мав на увазі європейський дипломат, залишилося поза телекамерами, проте європесимісти натякають і на ймовірність не надто райдужного сценарію - припинення Брюсселем переговорів щодо ЗВТ.

OФІЦІЙНO

На початку лютого Президент Віктор Янукович провів нараду, присвячену переговорам про ЗВТ з Євросоюзом. Він заявив, що це питання є одним з ключових пріоритетів державної політики. За оцінкою глави держави, наразі рівень "вирішення цього питання дуже низький".

Віктор Янукович наголосив, що на переговорах з ЄС українська сторона повинна відстоювати національні інтереси, проте пам'ятати, що угоду треба підписати у визначені терміни. На нараді було також ухвалено рішення підвищити представництво України на переговорах до рівня першого віце-прем'єр-міністра. За результатами наради Президент доручив українській делегації виробити нові компромісні підходи, які пришвидшили б роботу над угодою, проте застосовуватися вони повинні лише у разі адекватної зміни позиції з боку ЄС щодо неузгоджених питань.

КOМПЕТЕНТНA ДУМКA

Валерій ПЯТНИЦЬКИЙ,
член переговорної групи по укладенню угоди про ЗВТ з ЄС
від України, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі:

- Я не думаю, що європейська сторона піде на такий крок, як припинення переговорів по ЗВТ з Україною. Хоча, звичайно, теоретично можна уявити собі будь-який сценарій. Сторони сідають за стіл переговорів не для того, щоб плюнути одне одному в обличчя, а для того, щоб врешті-решт домовитися.

Якщо говорити про часові рамки переговорів, то на нас чекає ще один раунд, запланований на квітень, доволі глобальний, і ще один раунд - на червень. Але, повірте, робота над угодою від раунду до раунду не припиняється, бо ми весь час спілкуємося, проводимо відеоконференції.

Ми наразі максимально звузили кількість тих тем, які ще є неузгодженими. Звичайно, дуже хочеться зробити все швидко, тож на останньому етапі ми концентруємося на ключових речах. Наші переговори з Євросоюзом я порівняв би з Землею. У її центрі кипить ядро, на поверхню з-під земної кори вириваються гейзери і вулкани. Тож ми намагаємося це ядро стабілізувати, але захисну оболонку, основу, ніхто не хоче руйнувати. Бо те, що вже зроблено, - дороге для обох сторін і варте, щоб його зберегти.

Микола ВЕРНИЦЬКИЙ,
експерт аграрного ринку:

- Європейський аграрний ринок дуже багатий, бо там встановлені високі споживчі ціни. Тож будь-яка країна-експортер прагне на цей ринок потрапити. Україна може постачати на ринки ЄС великі обсяги продукції, але поки що це лише теоретично, оскільки на цьому ринку панують європейські якість та стандарти. Наша продукція, зокрема сільськогосподарська, цим стандартам не відповідає. Якщо говорити, наприклад, про українське молоко, то воно не відповідає європейському за одним з головних показників -бактеріальному обсіменінню (його рівень залежить від дотримання санітарно-гігієнічних умов). Тож наше молоко не йде на переробку до Європи, бо відповідні вітчизняні держстандарти не змінювалися вже більше десяти років.

Річ у тім, що тут важливу роль відіграють внутрішньополітичні моменти. Адже головним виробником молока у нас є дрібні підприємства та звичайне сільське населення, які апріорі не можуть постачати молоко високої якості (оскільки її можна досягти передусім завдяки застосуванню сучасних технологій, які у свою чергу коштують чималих грошей). Той факт, що населення займається товарним виробництвом молока, у Європі вважається нонсенсом. Проте наш уряд, який не може ефективно стимулювати село, не наважується заборонити приймати молоко у дрібних виробників чи населення. Адже люди на селі фактично з цього живуть. Так само жорсткіші стандарти європейці мають і по м'ясу, овочах, олії.

В обмін за доступ на свої аграрні ринки ЄС вимагатиме у відповідь доступу до наших технологічних ринків або поступки на переговорах щодо продукції більш, так би мовити, дорожчих галузей. Звичайно, укладення угоди про вільну торгівлю стимулювало б інтеграцію України до Європи. Але особисто моя думка така: європейці просто не вірять, що ми щиро і свідомо хочемо та будемо працювати за їхніми стандартами, а не будемо, наприклад, постачати продукцію до ЄС за демпінговими цінами. 

ДOВІДКA "УК"

Гігієнічні вимоги до закладів виробництва молока відповідно до положень Регламенту (ЄС) N 853\2004 Європейського парламенту і Ради від 29 квітня 2004 року включають вимоги до спецустаткування, гігієни під час доїння, збору та транспортування молока, гігієни персоналу. Серед інших у документі є вимоги щодо дезінфекції посуду і всього устаткування, яке вступає в контакт з молоком, а також щоб молоко від кожної тварини перевірялося на фізико-хімічні аномалії самою дояркою.