Стратегічний курс України на набуття повноправного членства у Євросоюзі — незмінний. На цьому Президент Володимир Зеленський наголосив під час тристоронніх переговорів з Президентом Литовської Республіки Гітанасом Наусєдою та президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, що відбулися в межах робочого візиту глави нашої держави до Литви.
Вони обмінялися думками щодо важливості фіксації європейської перспективи України й подальшої підтримки цієї амбітної мети з боку ЄС. Президент України високо оцінив той факт, що саме Литва стала першою країною ЄС, яка уклала з Україною відповідну двосторонню декларацію.
Окрему увагу приділено обговоренню безпекової ситуації в регіоні, передусім у контексті концентрації російських військ і озброєння, що триває вздовж українського державного кордону, а також на тимчасово окупованих територіях України.
«Дякую Литві та керівництву ЄС за чітку позицію щодо неприйнятності відновлення діалогу ЄС — РФ на найвищому рівні в умовах продовження агресії Росії проти нашої держави», — цитує ОПУ слова Володимира Зеленського.
Він поінформував співрозмовників про перебіг підготовки до інавгураційного саміту «Кримської платформи», який відбудеться 23 серпня 2021 року в Києві, відзначивши важливість заходу для привернення уваги міжнародної спільноти до окупованого Криму.
Володимир Зеленський у Вільнюсі скоординував з Шарлем Мішелем підготовку до 23-го Саміту Україна — ЄС, який відбудеться в Києві 12 жовтня. Президент України подякував за схвалення Радою ЄС проєкту Угоди про Спільний авіапростір між Україною та ЄС і висловив сподівання, що її буде підписано і вона набуде чинності найближчим часом.
Окрему увагу приділено ініціативі «Асоційоване тріо», яку започаткували Україна, Грузія та Молдова. Володимир Зеленський подякував Шарлю Мішелю за готовність сприяти реалізації потенціалу співпраці між ЄС та країнами, які уклали угоди про асоціацію.
Сильна родина
Президенти України та Литви взяли участь у конференції з питань реформ на тему «Сильна Україна у сильній європейській та євроатлантичній родині».
«Прагнемо оновлення Угоди про асоціацію. Динамічні зміни у законодавстві ЄС та умов нашої двосторонньої торгівлі вимагають від нас креативності й гнучкості. Цей процес започатковано під час попереднього саміту Україна — ЄС. До наступного саміту маємо підбити перші підсумки переговорів щодо оновлення тарифної частини угоди. Це — завдання мінімум. Історією спільного успіху України та ЄС має стати промисловий безвіз. Українські виробники чекають на спрощення торгівлі промисловою продукцією. Висновки звіту попередньої оціночної місії ЄС доволі оптимістичні, і пандемія коронавірусу не має стати на заваді цій меті. Ключ до позитивного рішення наших євроатлантичних прагнень — передусім успіх наших реформ. І надалі робитимемо все, щоб прискорити темп реформ, зокрема в межах виконання річних національних програм під егідою Комісії Україна — НАТО. Але вже сьогодні хотіли б отримати вичерпний перелік реформ, виконання яких дасть змогу Україні перейти до наступного кроку нашої інтеграції з Альянсом. Україна хоче мати узгоджені з НАТО критерії та конкретні маркери, за якими надалі оцінюватимуть успішність реформ і готовність нашої держави до членства в Альянсі», — зазначив Володимир Зеленський.
Гітанас Наусєда зауважив, що Україні потрібні чіткі плани, щоб просуватися вперед, а міжнародна спільнота очікує запевнень, що послідовний процес реформ в Україні триватиме.
Конференція зібрала представників ЄС, НАТО, інших міжнародних організацій, громадянського суспільства, бізнес-спільноти, аналітичних центрів, які поділяють спільну мету — підтримувати українські політичні та економічні реформи.
«Разом нам слід надіслати чіткий сигнал, що сильна євроатлантична та європейська спільнота потребує сильної України. Україна відіграє дуже важливу роль у європейському та глобальному контексті — це велика країна, здатна надати значного поштовху економічному розвитку Європи. Стратегічний інтерес міжнародної спільноти полягає в тому, щоб Україна була демократичною і процвітаючою, з ринковою економікою, і діяла на основі верховенства права. Попри пандемію COVID-19, продовження російської агресії та окупацію Криму, Київ продемонстрував готовність проводити реформи», — цитує Укрінформ слова Гітанаса Наусєди.
Люблінський трикутник зміцнюється
Під час спілкування з журналістами Володимир Зеленський наголосив, що підтримує розширення Нормандського формату або створення ще одного майданчика для врегулювання ситуації на сході України із залученням потужних світових держав.
«Є гальмування в Нормандському форматі, тому я за те, щоб долучилися потужні геополітичні гравці, які можуть вплинути на Росію, а це значить — на закінчення війни в Україні. Я виступав за розширення Нормандського формату. Це може бути ще один паралельний формат. Але кількість форматів не впливає на їхню якість, війну має закінчити Росія», — констатував Президент.
Він окреслив бажання, щоби потужність США допомогла Україні в завершенні цієї трагедії у центрі Європи у ХХІ столітті.
А ще у Вільнюсі міністри закордонних справ України Дмитро Кулеба, Литви Габріелюс Ландсбергіс та Польщі Збіґнєв Рау провели третє засідання Люблінського трикутника і підписали нові документи: дорожню карту подальшої взаємодії; декларацію про європейську спадщину та спільні цінності. Також ухвалено план спільної протидії дезінформації.
«Це важливі документи. Вони відображають спільне європейське минуле, спільну протидію сучасним викликам і спільне майбутнє України в ЄС і НАТО разом із Польщею та Литвою. Люблінський трикутник зміцнюється, наповнюється практичними механізмами взаємодії та набуває нової ваги. Фактично ми пропонуємо альтернативу «рускаму міру» в нашому регіоні», — цитує пресслужба МЗС слова Дмитра Кулеби.
Міністр подякував литовському та польському колегам за лідерство в просуванні українського порядку денного в НАТО.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»