Дискусія про укриття для громадян, якість і надійність бомбосховищ триває давно. Активно почалася вона з початком війни з росією ще 2014 року. Проте детальний аналіз стану сховищ, сподівання на поліпшення ситуації відчутних результатів, здається, дають мало. Ідеться не про відсоток готовності приміщень, який то зростає, то падає, а про спроможність захистити від ракетних обстрілів. Виявляється, багатьом людям під час повітряної тривоги ховатися фактично нікуди. Багато хто махнув рукою на свою безпеку.

Хай буде що буде?

Двох пенсіонерів зустрів на вулиці Гоголя в Черкасах під час сирени повітряної тривоги. Останнім часом вони під час небезпеки просто сидять удома. А де сховаєшся? Не в підвалі ж старенької п’ятиповерхівки, де проживають. Там брудно, капає з труб, сісти ніде. Але головне, що захист у тому підвалі дуже сумнівний.

Часто черкасці ігнорують небезпеку. І це зовсім не бравада. Швидше безвихідь: мовляв, хай уже буде що буде. Хтось звик, що в тиловому місті не часто трапляються обстріли, хоча ворожі влучання були вже не раз. Під час бліц-опитувань черкасців тільки один із десятка зазначив, що, почувши сирену, йде у сховище в центрі міста.

…Укриття в одному з торговельних центрів Черкас і справді досить зручне. До нього можна потрапити в будь-яку пору дня і ночі. Під час повітряної тривоги налічив там майже сотню осіб. Здебільшого юні обличчя, хоча є й кілька старших людей. Тут є де посидіти, хоча при більшому напливі, очевидно, місць бракуватиме, можна випити кави з тістечком, є туалет, вода. Молодь активно спілкується, більшість сидить у смартфонах. Діти, які потрапили сюди разом з дорослими, довго не витримують — починають бігати й галасувати. Шкода, що для найменших не передбачили жодних корисних розваг. Проте незабаром тривогу скасовують, і люд висипає на вулицю, де, як і раніше, снують автомобілі й триває звичне життя.

Колишній інженер одного з черкаських підприємств, а нині пенсіонер Василь  Євдокимович погодився, що в центральній частині міста сховища є. Однак далеко не всі вони безпечні та надійні, та й не всі їх належно обладнано. Якось йому довелося кілька годин провести в бомбосховищі сусідньої школи. Там було тісно, задушливо, вентиляції жодної. В однієї з жінок стався серцевий напад. Добре, що серед відвідувачів виявилася лікарка, яка допомогла.

Готові, але не всі

— Перевірка показала, що комунальні сховища обласного центру на 100 відсотків готові приймати громадян. Є невеликі недоліки, які буде усунуто, — повідомив заступник міського голови Віктор Беззубенко. — Проте під час оперативної перевірки виявлено проблеми в роботі укриттів, які перебувають у державній та приватній власності. Ми ведемо діалог, працюємо, і в найкоротший термін усі сховища міста Черкаси облаштують відповідно до вимог ДСНС.

Одне зі сховищ цивільного захисту, яке перебуває у приватній власності, розташоване біля вантажного порту обласного центру. Його керівник Олександр Коковін розповів, що привели його до ладу ще наприкінці лютого 2022 року, відтоді воно цілодобово приймає під час повітряної тривоги не лише працівників підприємства, а й усіх охочих.

— Одночасно тут може перебувати до 250 людей. Спочатку містяни масово ходили до нас в укриття, але згодом їхня кількість зменшилася. Проте доступ до нього ми надаємо постійно. Наше сховище дуже надійне, має товсті стіни та металічні двері. В нас є світло, електрогенератор, місця для відпочинку, туалет, питна вода. Є навіть своя водна свердловина. Плануємо забезпечити приміщення зв’язком, — розповів керівник підприємства.

Після останньої серйозної перевірки оприлюднено такі цифри: на Черкащині налічується 1522 об’єкти, які можуть слугувати укриттями. Проте до кожного п’ятого з них немає доступу, а більш як дві з половиною сотні сховищ  узагалі не придатні для використання.

Урятують від ударної хвилі та уламків

Ось така невесела картина. Особливо турбує безпека дітей. За повідомленням пресслужби облдержадміністрації, укриття є у 89 відсотках шкіл та 80 відсотках дитячих садочків. Як зазначив заступник очільника ОВА Олександр Шамрай, нині укриття активно ремонтують. Є технічна можливість облаштувати 119 нових захисних споруд на базі шкільних підвалів. Крім цього, влада налагоджує комунікацію з благодійними фондами та організаціями.

Однак хотілося б зауважити, що вже давно настав час швидко і якісно відремонтувати сховища та будувати укриття. Як роблять це, приміром, у Ліплявській громаді Золотоніського району, де розгортають роботи з монтажу залізобетонних конструкцій на спорудженні сховища для учнів місцевого ліцею. У ньому зможуть розміститися приблизно 200 осіб. Захисна споруда убезпечить учнів та вчителів від різних загроз. Конструкції закуплено за допомогою спонсорів. У Катеринопільському ліцеї №2 також споруджують сучасне надійне укриття. Для цього сесія селищної ради передбачила 600 тисяч гривень для співфінансування проєкту.

У Звенигородській громаді молодь сама взялася облаштовувати укриття. За підтримки спонсорів, міськради, громадських організацій та місцевих підприємців молодіжний актив втілює свій задум. Обстеження сховищ та найпростіших укриттів у Каневі, за словами начальника відділу надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради Івана Диренка, виявили «певні недоліки». Нині їх усувають. У Кам’янці укриття облаштовано в усіх закладах освіти, а також на території машинобудівного заводу. Як запевняє міський голова Володимир Тірон, директори шкіл відчиняють укриття вдень, а охоронці — вночі. Інша річ, що люди ігнорують тривоги. «Цієї ночі в укритті машинобудівного заводу була лише одна людина, — зауважив голова. — Така безпечність недопустима, хоч ми й зробили для посилення безпеки все що могли».

Так, із міським головою сперечатися важко, адже безпечності, як і бездіяльності у сфері захисту населення, взагалі не має бути.

Обурення начальника обласної військової адміністрації Ігоря Табурця також цілком виправдане: «Не розумію, чим керуються у тергромадах, а також балансоутримувачі укриттів, нехтуючи безпекою громадян. Розраховуєте на «пощастить», маючи такого підступного ворога? Зачинене укриття під час повітряної тривоги — це злочин із подальшою відповідальністю. Безпека жителів має бути ключовим пріоритетом!»

Прикро, що подібна ситуація і в багатьох інших регіонах. За інформацією міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка, з перевірених відомством майже 63 тисяч укриттів та бомбосховищ в Україні приблизно 24 відсотки не придатні для використання.