Останнім часом в Україні було обстежено близько 63 тисячі укриттів. З них майже третина (23,6%) виявились не придатними до використання. Харківщина — не виняток.

Уже понад рік і п’ять місяців жителі міста і області живуть під загрозою ракетних обстрілів та нальотів ворожих БпЛА. До атак важко звикнути, та люди розраховують, що їм є де вберегтися від небезпеки. У якому стані харківські укриття, дізнавався «Урядовий кур’єр».

А де його шукати?

Під час обстрілів люди мають бігти до найближчого бомбосховища і там перечікувати. Однак не всі можуть, бо поблизу немає об’єктів цивільного захисту або їх стан незадовільний. Знаю це з власного досвіду, бо мешкаю в будинку, в якому немає укриття.

У сусідньому будинку напис на стіні й паперова табличка на вхідних дверях вказують, що саме тут укриття. Під час чергового сигналу повітряної тривоги спускаюсь у цей підвал і намагаюся знайти вимикач світла та двері всередину. Це вдається не відразу, тому телефоную відповідальній особі, чий номер вказано на табличці. Співробітниця житлово-експлуатаційної дільниці дає коротку інструкцію, як зайти в укриття, й переконує, що в ньому має бути світло. Але його нема.

Підсвічую ліхтариком і рухаюся вглиб приміщення, захаращеного мотлохом і сміттям. У підвалі сухо і немає характерного запаху каналізації, але я не побачив там жодної лавки чи стільця. Про запасний вихід, вентиляцію тощо не доводиться говорити.

У такому стані в Харкові багато підвальних приміщень, і це не таємниця. У перші місяці повномасштабної війни, коли рашистська авіація скидала на місто  бомби й інтенсивно обстрілювала його із «градів» і «смерчів», харків’яни сигналізували, про нестачу укриттів та їх незадовільний стан. Але тоді було не до цього. Коли ж ворога відігнали від міста і закрили над ним небо для ворожої авіації, проблема з укриттями тимчасово відійшла на другий план. Знову заговорили про неї вже на початку червня цього року, коли в Києві загинуло троє цивільних, з них дитина, а ще 11 зазнали поранень, бо не було доступу до укриття. Після цього з ініціативи Президента й уряду розпочали перевірку всіх укриттів в Україні, й  насамперед у великих містах.

Що показала перевірка

За інформацією Національної поліції в Харківській області, останнім часом правоохоронці  обстежили 3706 об’єктів цивільного захисту і встановили, що до 203 укриттів не було доступу, а 274 не відповідали умовам належного використання. За останній час на лінію 102 надійшло понад 300 повідомлень від громадян про зачинені укриття або такі, що не відповідають належним умовам. Загалом у Харківській області із 4265 укриттів повністю або обмежено придатними до використання визнали  67,5% таких об’єктів. Що означає «обмежено придатні», не уточнили.

Окремої уваги заслуговує ситуація з укриттями в самому Харкові.  За інформацією міськради, фонд захисних споруд налічує 3029 об’єктів, серед яких 331 споруда цивільного захисту, 2601 найпростіше укриття та 97 споруд подвійного призначення. Питання про підсумки перевірок цих об’єктів  нещодавно розглядали  на позачерговому засіданні міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Тоді представники правоохоронних органів повідомили, що «деякі найпростіші укриття з певних причин не можна повноцінно використовувати для захисту населення. Були факти невиконання балансоутримувачами вимог законодавства щодо утримання укриттів».

За такими формулюваннями важко зрозуміти, в якому вони стані, але очевидно, що проблем багато. Частково це визнав і Харківський міський голова Ігор Терехов.  В ефірі національного телемарафону він повідомив, що у місті  2,6 тисячі укриттів, люди можуть знайти прихисток у школах, метрополітені, на 14 безпечних зупинках, паркінгах тощо.

«На жаль, у нас звучить сирена після того, як прилетіло, бо до кордону з Росією 40 км. Готуємо всі укриття. Торік провели туди, де була змога, системи водопостачання, каналізації, освітлення, деякі укриття оснащені дизель-генераторами, інтернетом. Ця робота триває», — зазначив міський голова. Він додав, що проблеми з відомчими укриттями, небагато затоплених, де працюють комунальники.

Можна і власними силами

На засіданні Харківської міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було ухвалено рішення, що балансоутримувачі сховищ, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів мають забезпечити належне їхнє функціонування та цілодобовий доступ. Приміщення, які неможливо відновити, вилучать з переліку.

Торік під час поточного ремонту найпростіших підвальних укриттів у багатоквартирних будинках, що на балансі КП «Жилкомсервіс», було виконано робіт на 15,6 мільйона гривень. 2023 року таких робіт не виконували.

А харківські волонтери і мешканці окремих будинків самі беруться облаштовувати укриття, не чекаючи допомоги. Ще торік у серпні в межах спільного проєкту Relive благодійної організації Volonterska та Харківської молодіжної ради волонтери почали облаштовувати підвали, які стали укриттям для тисяч містян. За цей час відремонтували 165 підвалів, витративши на це майже 3 мільйони  гривень.

Облаштували підвал у своєму будинку і члени житлового кооперативу «Гранд»: встановили там дерев’яні піддони, придбали побутове обладнання, провели інтернет, створили запас харчів і питної води. Є там альтернативне електропостачання, яке забезпечує потужний дизель-генератор.  Нещодавно  голова кооперативу Богдан Ткачук зареєстрував це укриття  як пункт незламності й сподівається, що колись держава відшкодує затрачені на нього кошти.  За його словами, на облаштування приміщення кооператив витратив понад 150 тисяч гривень, які можна вважати інвестицією в безпеку. І хоч би як ми рахували, це дуже вигідна інвестиція.