Кабінет Міністрів на вчорашньому засіданні затвердив порядок та методологію проведення оцінки проєктів зі значними інвестиціями. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Уточнюємо низку параметрів, передбачаємо спрощену процедуру, процедуру доопрацювання поданих документів. Нині UkraineInvest здійснює супровід інвестиційних проєктів на загальну суму 1,36 млрд євро. Очікуємо, що їх буде набагато більше», — наголосив очільник уряду.

За словами Прем’єр-міністра, одні з найперспективніших для інвестування галузей — ОПК, аграрна переробка, розроблення природних ресурсів, енергетика та цифрові технології.

«Уряд здійснює цілий комплекс заходів для формування сприятливого інвестиційного середовища — державно-приватне партнерство, індустріальні парки, дерегуляція, цифровізація, страхування ризиків», — уточнив Денис Шмигаль.

«єРобота» —  є врожай

Україна крок за кроком рухається в напрямку посилення та відновлення економіки. І нинішня мета уряду — забезпечити її самодостатність, збільшити внутрішні ресурси, які витрачаються передовсім на фінансування Збройних сил.

Одна із пріоритетних галузей — аграрний сектор. «Сільгоспвиробники генерують значну частку українського експорту. За 2023 рік це понад 60% усіх товарів. Завдяки морському коридору вже понад тисяча кораблів перевезла з чорноморських портів близько 30 млн тонн вантажів майже до 40 країн світу. Це переважно саме аграрний експорт», — нагадав Прем’єр-міністр і запевнив, що держава продовжує допомагати українським фермерам на всіх рівнях.

Зокрема, з початку цього року банки видали агрогосподарствам майже 20 млрд грн кредитів, з них 6,3 млрд грн — за програмою «5—7—9». У садівництво і тепличне господарство за останні півтора року інвестовано 723 млн грн грантових коштів за програмою «єРобота». Учора Кабінет Міністрів удосконалив механізм цієї програми, згідно з яким держава покриває 70 відсотків вартості проєкту, решту (30%) фінансує підприємець. За умови створення достатньої кількості робочих місць та виконання інших умов гроші повертати не потрібно буде, а уповноважені банки зможуть моніторити цільове використання коштів. Усе це дасть змогу аграріям ефективніше та раціональніше використати надану державою підтримку.

Денис Шмигаль нагадав, що «єРоботу» було запущено в липні 2022 року, і відтоді держава інвестувала в малий та середній бізнес понад 7 млрд грн. Це одна з найуспішніших програм підтримки підприємництва.

Крім садів і теплиць, це мікрогранти для започаткування та розвитку власної справи, гранти на переробку та ветеранський компонент. Ветеранський бізнес займає тут особливе місце. Захисники та їхні рідні вже отримали 280 грантів на 116 млн грн.

«Ми маємо зробити так, щоб  кожен наш захисник та захисниця мали змогу створити власну справу після повернення з фронту», — назвав наступний орієнтир Денис Шмигаль.

Він поінформував, що нині в більшості регіонів розпочалася третя посівна кампанія за час повномасштабної війни. Станом на 12 березня вже засіяно 68 тисяч гектарів зернових та зернобобових культур. Торік аграрії засіяли ярими культурами 12,75 млн га. Очікується, що цього року посівні площі не зменшаться.

«Це важливо для посилення нашої економіки, української та світової продовольчої безпеки, адже навіть попри важку виснажливу війну, Україна залишається одним з гарантів глобальної продовольчої безпеки», — наголосив Прем’єр.

Компенсації фермерам

Уряд затвердив порядок компенсації витрат фермерам за гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. Відповідну постанову, розроблену Міністерством економіки, ухвалили вчора на урядовому засіданні.

«Це дасть змогу фермерам вже цієї весни укладати контракти як з державними, так і з приватними операторами протимінної діяльності на очищення сільськогосподарських земель і отримати компенсацію з державного бюджету. Це потужний крок до запуску ринку гуманітарного розмінування. Ми сподіваємося, що це допоможе збільшити кількість операторів протимінної діяльності, які працюють на ринку, а також посилити спроможність виробників техніки для розмінування. Особливо важливо для нас — сприяти розвитку українських виробників. Пришвидшення розмінування сільгоспземель — важливий крок до того, щоб  бізнес міг відновлювати роботу на деокупованих територіях», — зазначила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко.

На програму компенсації витрат за гуманітарне розмінування в державному бюджеті на 2024 рік закладено 3 мільярди гривень. Держава компенсуватиме 80% вартості розмінування ділянки фермерам, які працюють на власній чи орендованій землі. Ціна на послуги з розмінування визначатиметься на відкритих торгах в системі Prozorro. Компенсація надаватиметься лише раз за одну забруднену ділянку.

Як повідомляє Мінекономіки, не зможуть претендувати на компенсації фермери, проти яких Україна запровадила санкції, або кінцеві власники с/г товаровиробника — громадяни країни-агресора. Фермери, які перебувають у стадії ліквідації чи банкрутства, а також ті, хто мають податковий борг, теж не зможуть отримати компенсації.

Менш ніж за рік Україна збільшила свої спроможності у розмінуванні в рази і після обстеження повернула до використання 18 000 км2 землі. Імовірно, забрудненими залишаються 156 000 км2 українських територій. Зокрема, це землі сільськогосподарського призначення. Мета Міністерства економіки України — за 10 років очистити 80% забруднених земель і зробити їх безпечними для використання.

Джерело: Департамент комунікацій  Секретаріату КМУ