ПІДСУМКИ

Спостерігачі наголошують на створенні однакових умов для всіх учасників ЗНО

З 3 по 27 червня тривала основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання. Для участі в ній зареєструвалося 322133 майбутніх абітурієнта, які склали загалом 1 млн 68 тисяч 486 зовнішніх оцінювань з 13 предметів. Як відомо, найпопулярнішими стали українська мова і література, математика та історія України.

Зовнішнє незалежне оцінювання пройшло без особливих порушень, вважають спостерігачі Громадянської мережі «ОПОРА». Серед позитивів вони називають те, що завдання не були відомі до початку тестування, хоч в Інтернеті й досі можна знайти пропозиції купити тести. До речі, ті, хто спокушався на такі запрошення та відсилав гроші, замість омріяних тестів отримували лише дірку від бублика. Крім того, спостерігачі відзначили належну підготовку пунктів тестування: «Не говоритимемо, що жодних помилок не було, проте загалом вони не впливали на процес тестування», — зауважила координатор «ОПОРИ» Ольга Стрелюк.

Як за такої прозорості можна користуватися мобілками і плеєрами? Фото Володимира ЗАЇКИ

Як і слід було очікувати, основним порушенням абітурієнтів було те, що вони все-таки намагалися скористатися забороненими на тестуванні гаджетами — мобільними телефонами, плеєрами тощо. За оперативними даними УЦОЯО, дочасно роботу над тестами через порушення правил припинили 524 абітурієнти, але їхня кількість може зрости до шести сотень, припустила Ольга Стрелюк.

Водночас спостерігачі помітили лояльне ставлення до абітурієнтів-порушників: «Не завжди педагоги, котрі звикли заплющувати очі на списування, фіксують порушення», — зазначила координатор «ОПОРИ». Ми звертаємо увагу Українського центру оцінювання якості освіти на те, що мають бути забезпечені рівні умови для всіх учасників зовнішнього незалежного оцінювання. Процедура чітка: порушників слід позбавляти права участі в тестуванні».

Крім того, деякі абітурієнти примудрялися забути вдома документи, запізнитися або взагалі переплутати день тестування.

Серед позитивів, на думку спостерігачів, — те, що, на відміну від торішньої ситуації, нині УЦОЯО мав чітко прописану процедуру застосування металодетекторів, ввівши поняття «технологічна перерва», яку оголошували під час роботи над тестами. Саме тоді працівники Державної служби охорони могли застосувати металодетектори. Час, використаний на перевірку, додавали до загального часу роботи над завданнями. Нагадаємо, незалежні експерти вважають ідею застосування металошукачів вельми сумнівною з етичної та педагогічної точку зору.

Утім, не всі пункти тестування були забезпечені металодетекторами, що зумовило їхнє вибіркове застосування, отже, йдеться про нерівні умови для учасників ЗНО. Зокрема, було помічено, що прилади використовували у пунктах тестування Львівщини, Волині, Рівненщини, Івано-Франківщини, Харківщини. А ось у Києві, Черкаській, Донецькій та Луганській областях технологічної перерви не оголошували зовсім. «ОПОРА» акцентує на уніфікованому підході до використання металодетекторів», — зауважила Ольга Стрелюк.

Почалося. За даними Міносвіти, впродовж першого дня вступної кампанії українські виші отримали 60800 заяв від абітурієнтів (30050 — в електронному вигляді та 30750 — у паперовому). Очікуваними лідерами за кількістю заяв станом на 1 липня є університети, що посідають чільні місця в рейтингах ВНЗ: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, НТУУ «КПІ» та Національний авіаційний університет.

Крім того, чимало охочих вступити й до Харківського національного університету ім. Василя Каразіна, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, Київського національного університету культури і мистецтв, Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана та Національного університету «Львівська політехніка». 

Добре «лежимо»? Гострих відчуттів під час і так напруженої вступної пори абітурієнтам додало й те, що два дні сайт Українського центру оцінювання якості освіти не відповідав на запити користувачів. Тому абітурієнти не можуть зайти на свої персональні сторінки, розташовані на сайті, аби роздрукувати інформаційну картку з результатами ЗНО і додати її до пакета документів. Попри те, що цього року кількість учасників тестування менша за торішню, сайт, вочевидь, не витримав навантаження й «ліг». Нагадаємо, торік на початку вступної кампанії були такі ж проблеми.

P.S. Станом на 4 липня робота сайту налагодилася. Водночас, як повідомляється в коментарі УЦОЯО, абітурієнти, які обрали електронний варіант подання заяви, можуть не роздруковувати результати ЗНО. «Система електронного вступу вже містить оголошені на інформаційних сторінках результати, тож вступники бачитимуть, що, подаючи документи через ЄДЕБО, вони значно полегшують собі цю процедуру».

Як пояснюють в УЦОЯО, проблеми з завантаженням сайту виникли «через надзвичайну активність користувачів офіційного сайту Українського центру оцінювання якості освіти (близько 8000 переглядів на хвилину)». От тільки незрозуміло, чому сайт виявився не готовим до цілком прогнозованого збільшення навантаження.