Ще до запровадження карантину, в День українського добровольця у прифронтовій Мар’їнці урочисто відкрили пам’ятний знак воїнам, які загинули, обороняючи місто. Який він тут за ліком, в управлінні культури і туризму Донецької ОДА не уточнюють, але повідомляють, що воїнам АТО/ООС в області встановлено 49 пам’ятних знаків і 44 меморіальні дошки. Є ще вісім індивідуальних поховань. Тож у кожному великому населеному пункті є місце, де вклоняються загиблим на буремному сході захисникам.

«Маємо забезпечити гідне вшанування їхньої пам’яті»

У Слов’янську, який у квітневі дні 2014 року захопили бойовики і він перебував в облозі 84 дні, пам’ятників воїнам чи не найбільше.

«У боях за визволення міста віддали життя 60 українських воїнів, і в кожній з гарячих точок, де полягли наші хлопці, споруджено пам’ятники», — розповідає Віктор Скрипник, тутешній житель, журналіст, краєзнавець і автор книжки «Слов’янськ у війні 2014-го». Він написав про події, що передували захопленню міста, атмосферу в облозі із власного досвіду, а його землячка Тетяна Лисак видала книжку «Пам’ять жива», де описала біографії загиблих воїнів. На обкладинці видання, що вийшло в 2016 році, зображено перший пам’ятник, встановлений на горі Карачун, де українські воїни утримували плацдарм. Це місце відтоді стало символом, і згодом тут виріс меморіал.

Упродовж наступних років на Карачуні відкрили пам’ятник Героям Небесної Сотні і добровольцям, які в 2014 році захищали територіальну цілісність. Було встановлено медаль «За визволення Слов’янська» у граніті, а також іменний меморіальний знак, де вказано прізвища волонтерів, зокрема і місцевих. А на місці загибелі гелікоптера Мі-8 встановили пам’ятний знак з іменами полеглих. Гранітний мальтійський хрест придбали і встановили на пожертви громадян за сприяння Львівської обласної ради.

Ще один пам’ятник біля міста в селищі Семенівка вшановує імена трьох Героїв України полковника СБУ Олександра Аніщенка, майора СБУ Руслана Лужевського, полковника ЗСУ Тараса Сенюка, а також прапорщика Віктора Долинського і капітана СБУ Геннадія Біліченка, який став першим українським військовим, що загинув в АТО у 2014 році. Тоді, вранці 13 квітня, автомобіль із спецпризначенцями під’їхав до блокпоста, влаштованого «ополченцями» на в’їзді до міста, і коли офіцери розпочали розмову з цивільними «охоронцями», бойовики підступно відкрили вогонь по машині з автоматів. Посмертно Г. Біліченка нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Меморіальний знак, що нагадує про відвагу воїнів, на ще одному блокпосту №1 «Рибгосп» встановили з ініціативи й за участі жителів села Мирне Слов’янського району. Спочатку на місці нерівного бою трьох бійців 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади та нацгвардійця проти танків російського агресора було встановлено звичайний хрест із дерева. Територію довкола дбайливо доглядали селяни, а Юрій Голуб щовесни садив на пам’ятному місці тисячу тюльпанів. І ось торік улітку відкрили справжній пам’ятник, на якому викарбували: «Ціною свого життя вони обстояли рідну землю та нашу свободу».

«Хлопці загинули заради миру на нашій землі, і найменше, що ми можемо зробити, — гідно вшанувати їхню пам’ять», — сказав тоді один з ініціаторів і виконавців робіт Ярослав Золотий із села Мирне.

Постійно нагадує про ціну свободи меморіал на в’їзді у Слов’янськ з боку Краматорська: один пам’ятник — військовослужбовцям, які загинули у збитому ворогом гелікоптері, другий — двом військовикам, які прийняли нерівний бій з бойовиками біля стели «Слов’янськ».

Як зазначив у розмові почесний краєзнавець Донеччини Віктор Скрипник, його рідне місто перебуває в оточенні пам’яток, а ось у самому центрі згадок про ті трагічні події немає за винятком кількох меморіальних дощок, зокрема на будівлі СБУ. За словами ветерана журналістики, правильно вшанувати і пам’ять загиблих у 2014 році мирних жителів, а їхня кількість, за неофіційною інформацією, сягає 200 осіб.

Слов’янська міська рада ще торік ухвалила рішення збудувати в центрі пам’ятник захисникам України, але справа поки що не зрушила з місця.

Знак героям АТО у Дружківці знищили в день встановлення

А ось у Краматорську пам’ятник захисникам України два роки тому відкрили на базі 81-ї окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ ЗСУ. В основі монумента стела 3,5 метра заввишки із граніту, привезеного з Житомирської області. На самому пам’ятнику — зображення реального героя — старшини Максима Ридзанича, «кіборга» з позивним «Адам», чия група останньою виходила з донецького аеропорту 23 січня 2015 року. Він загинув через два місяці після того в бою під Опитним.

Шанують своїх захисників і в інших населених пунктах області. Приміром, у селищі Ямпіль Лиманського району встановлено меморіал пам’яті одинадцяти військовослужбовців, які загинули під час визволення району в червні 2014 року. Є пам’ятники і в містах, які прославилися через прояви вандалізму. Наприклад, у міському парку Добропілля зловмисники розбили пам’ятник на честь військовослужбовця Олександра Єрмакова, учасника АТО, який загинув у боях під Дебальцевим у 2015 році. Відважний воїн закрив собою від міни п’ятьох товаришів. Він уродженець сусіднього Олександрівського району, працював у шахтарському містечку, тому не можна збагнути, звідки в людей ненависть до земляка-донбасівця.

Так само обурювалася і громадськість Костянтинівки: встановлений там пам’ятник учасникам АТО кілька разів розбивали, а зловмисників усе не знаходили. Тоді ветерани і волонтери так змінили конструкцію монумента, що вандали мусили облишити свою огидну справу.

Те саме пережили і в Дружківці, де пам’ятний знак Героям АТО вкрали в день його встановлення, точніше, вечір. Але після того в місті теж вжили відповідних заходів і ось уже тривалий час належно шанують загиблих воїнів.

Та якщо в багатьох містах області бойові дії вже на відстані минулих шести років, то неподалік Маріуполя, Авдіївки, Красногорівки, Мар’їнки і зовсім невеликих населених пунктів війна все ще триває. Видається важливим продовжити перелік пам’яток, адже згадали тільки частину, а скільки ще можна розповісти про подвиги донеччан, для збереження пам’яті про яких встановлено меморіальні дошки! Бо в умінні шанувати своїх захисників сила народу.