Суботній вечір. У Сумах 18 година, а на протилежному кінці viberного дроту, у Вашингтоні — 11.00. Співрозмовник охоче пояснює: щойно прокинувся, бо працював до пізньої ночі, збирається піти на ранкову чашку кави. А зараз готовий розповісти про навчання, наукову роботу, дозвілля — одне слово, про свій американський розклад. Розповідь чітка, динамічна, без жодних затягувань-пауз: відчувається блискавичне мислення, акцент і концентрація на головному, відсікання вторинного, зайвого.

Утім, як може бути інакше, якщо співрозмовник особливий: у науковому світі його справедливо вважають молодим генієм науки. І це не гіпербола чи романтичне замилування. Варто звернутися до світил фізики, математики, IT-технологій чи робототехніки, як усі визнають: так, уродженець Сум Андрій Безмен — один із перспективних та обдарованих молодих учених світу. А блискуче освоєння науки у престижному навчальному закладі США — практичне підтвердження цього.

Навіщо розв’язувати задачі, які мають розв’язок?

Андрій первісток у сім’ї сумчан Івана і Тетяни Безменів. Тато за освітою юрист, мама — вчителька спеціальної (корекційної) школи, логопед (утім, нині у Тетяни Миколаївни три вищі освіти, зокрема вчитель історії та керівник навчального закладу). Батько працює в системі ГУНП у Сумській області, мама понад чверть століття викладає у Сумській спеціальній школі. Як кажуть батьки і друзі, в дитинстві Андрійко нічим особливим не вирізнявся, хіба що не любив хлоп’ячих ватаг і марнування часу.

Позашкільні години та вихідні здебільшого проводив удома — читав або працював за комп’ютером. Щоправда, він часто ламався, й аби не платити майстрові за ремонт, хлопчина йшов у бібліотеку, шукав відповідну літературу, робив копії сторінок і брався самотужки лагодити техніку.

Ріс, і дедалі частіше траплялися непорозуміння під час уроків.

І тепер у Сумській школі №7 кажуть: так, Андрій не підпадав під загальноосвітнє лекало, а вирізнявся власним поглядом на шкільні предмети, домашні завдання. Аби змусити вчити те, що потрібно, а не те, що хотів учень, його частенько викликали до дошки на уроках насамперед математики і фізики. На превеликий подив, хлопець моментально розв’язував складні задачі, чим швидко здобув авторитет серед однокласників і навіть в усій школі. Але була одна заковика: Андрієві не подобалися задачі, які мають готовий розв’язок рішення. Навіщо ламати голову над тим, що і так відоме? Треба шукати щось нове, незнайоме і братися за його освоєння.

Так тривало до 7—8 класу, аж доки хлопець став слухачем Сумського територіального відділення Малої академії наук України, де читали лекції й вели практичні заняття представники солідних наукових установ. Зокрема Інституту прикладної фізики НАН України.

Як пригадує завідувач науково-дослідного центру інституту кандидат наук, доцент кафедри загальної і експериментальної фізики СумДУ Роман Лопаткін, Андрій Безмен відразу привернув увагу. Відчувалося, що хлопець значно випереджає шкільну програму з фізики і математики, добре почувається в університетському оточенні, навіть більше — готовий до самостійної дослідницької роботи на посаді інтерна.

Титуловані науковці недовго думаючи віддали йому ключі від… лабораторії на вулиці Прокоф’єва, біля одного з гаражних кооперативів, у якій він проводив цілісінькі дні. Підсумок — наукові розробки, які запропонував юний вихованець. А через рік-другий про генія із Сум знали не тільки в Києві, а й в інших країнах, де проходили наукові олімпіади, конкурси, огляди.

«Еврика!» від вундеркінда

Не варто забувати: тодішні розробки виконав хлопець, який навіть не мав середньої освіти. Наприклад, ще в 9 класі він дослідив термоелектричний модуль Пельтьє — французького вченого ХІХ століття, на основі якого довів так званий зворотний ефект Зеебека. Практичним підсумком стала установка, за допомогою якої тепло можна перетворювати на енергію і навпаки.

Скажімо, ви п’єте гарячу каву, ставите чашку на спеціальну підставку і завдяки цьому можете заряджати мобільний телефон. І навпаки. Або перебуваючи на природі, розпалюєте вогнище на цій підставці й заряджаєте кілька мобільних пристроїв. До слова, такою установкою успішно користувався тато Андрія Іван Безмен та його побратими, коли перебували в зоні АТО. Тоді вони переконалися, наскільки зручний цей пристрій.

Чи, до прикладу, надзвичайно дешевий кондиціонер, у якому немає фреону та складних в обслуговуванні деталей. Техніка працює завдяки спеціальній термічній трубці, один кінець якої відводить тепло на другий, виведений на вулицю, до якого підведено уже згадуваний модуль Пельтьє.

Були й інші розробки, які свідчили: в особі Андрія Безмена наука має неабиякого перспективного вченого.

Добридень, США!

Андрій добре пам’ятає початок третьої декади серпня 2016-го, коли вперше полетів до Вашингтона, а потім оселився в містечку Лас-Вегас у штаті Нью-Мексико. Саме там почав навчатися у коледжі UWC-USA, наполегливо опановуючи англійську мову.

Неймовірні факти: молодий учений так і не одержав свідоцтва про закінчення середньої школи, не знав англійської, мав у кишені мінімум доларів, але в серці — величезне і нестримне бажання вчитися далі в новому середовищі за новими правилами, вивчати те, до чого лежить душа, а не передбачене шкільною програмою.

Сміливо? Авжеж. Але таке рішення прийшло не спонтанно, а в процесі наполегливої наукової роботи. На той час юнак мав всеукраїнські та міжнародні перемоги, навчався у «Школі успіху» фонду Кличко, яку вважає унікальною для підлітків, що хочуть стати соціально активними, здобути знан­ня й навички успішної людини ХХІ століття.

Як розповідає Андрій, цей 10-денний освітній проєкт — справжня знахідка. Саме там він познайомився з багатьма талановитими ровесниками з різних куточків України, які й нині залишаються не тільки його друзями, а й партнерами у нових проєктах. «Школа успіху» навчила перших кроків в організації власних ініціатив і наочно продемонструвала, яким має бути здоровий бізнес.

Щоб здобути освітній грант, Андрій Безмен про- йшов чотири відбіркові кола і переміг з-поміж більш як 200 ровесників. Воістину феноменальний результат, але, на щастя, далеко не остаточний. Адже, як вважає Андрій, все тільки починається.

Що таке Alien Brain?

За словами Андрія, навчання у США круто змінило його життя. Нині він бачить світ зовсім іншими очима, разом із друзями прагне втілити нові проєкти. Зокрема освітню онлайн-платформу Alien Brain, яку ініціював і команду якої очолює. В її основі широкий вибір курсів — від розвитку затребуваних і трендових навичок до отримання академічного ступеня й корпоративного навчання.

Як пояснює Андрій, часто студентами тих чи тих вишів стають не з власної волі, а завдяки підказкам, батьківським рекомендаціям, престижності спеціальності тощо. І лише одиниці знають, навіщо і чому прийшли саме в цей навчальний заклад. Означений проєкт пропонує безплатні профорієнтаційні курси, завдяки яким майбутні студенти детально вивчатимуть сучасні digital-професії, тонкощі, що стануть для них компасом у виборі майбутньої роботи.

Чи, наприклад, чиясь мама вміє пекти пиріжки за старовинними оригінальними рецептами, має потенційних учнів-послідовників, однак не знає, як ці знання використати на практиці. Ось тут на допомогу приходить Alien Brain, у межах якого створюють курси і людина одержує відповідні важелі, щоб ділитися досвідом і навчати інших.

Інший аспект — дистанційне навчання, коли йдеться про підвищення кваліфікації, проходження курсів в інших містах, регіонах. Це ж які витрати насамперед для бюджетів! Та й не завжди хочеться залишати сім’ю, дітей і вирушати у відрядження. А це можна зробити за допомогою інтернету, навіть не виходячи з дому.

Як узагальнює співрозмовник, команда проєкту прагне, щоб українська модель викладання була схожою на західну, на лекціях був не монолог викладача, а жваве спілкування зі студентами, щоб молодь не хвилювалася через конспекти, а всі матеріали можна було знайти на освітній платформі кількома клавішами.

Окрім Романа Лопаткіна, у команду входять Андрієві друзі Денис Пєсков, Дмитро Юрченко, Яна Удовенко, які живуть у різних країнах: Україні, США, Італії, Польщі. Відповідаючи за ті чи ті аспекти проєкту, всі переконані: у квітні цього року платформа запрацює і стане не тільки явищем у світовому освітньому процесі, а й надійним помічником для тих, хто цінує і потребує знань — найціннішого людського скарбу.

Не наукою єдиною

Андрій охоче розповідає не тільки про навчання — разом з ним науку освою- ють тисячі ровесників з різних куточків світу, а й про дозвілля. Багато вільного часу віддає плаванню, виступає на змаганнях за університетську команду, вже виконав норматив кандидата в майстри спорту, але прагне стати майстром. Улюблена дистанція — 200 метрів брасом. Каже, що вода додає сил і здоров’я, стимулює роботу, тож без неї ніяк. Звісно, сумує за батьками, сестричкою Анею, якій 10 років і яка в Сумах ходить у ту саму школу, що свого часу її старший брат, відвідує той самий басейн і тренується у того самого тренера.

Зі страв найулюбленіші — український борщ і січені котлети. Стосовно борщу, то якось під час фестивалю національних страв світу Андрій замовив його місцевим кухарям. Ті вивчили рецептуру і приготували… буряковий суп. Ось тоді згадав неповторний мамин кулінарний витвір! У Суми прилітати випадає нечасто — далеко, дорого і часу обмаль. Однак після навчання планує неодмінно повернутися в Україну розвивати національну освіту, науку, впроваджувати нове і прогресивне.

Немає сумніву: досвід і талант Андрія Безмена неодмінно стануть у пригоді Україні.

ДОСЬЄ «УК»

Андрій БЕЗМЕН.  Народився 1999 року в Сумах. Навчався в міській ЗОШ №7. У 2016-му сам переїхав у США, вигравши грант на навчання у UWC-USA. Після закінчення UWC і програми IB (освітня програма Міжнародного бакалаврату — одна з найскладніших програм старшої школи) вирішив залишитися в Америці і вступив в університет Hood College на факультет комп’ютерних наук, де нині вчиться. Здобуває другий ступінь у галузі економіки та бізнесу.

Неодноразовий переможець і призер всеукраїнського конкурсу-захисту наукових робіт МАН, дворазовий переможець конкурсу «Майбутнє України», всеукраїнської та Білоруської конференцій винахідників, призер все­світнього конкурсу винахідників ICYS 2016, всеукраїнської олімпіади з робототехніки і фізики.

Лауреат премії ім. Жоржа Шарпака за вагомий внесок у розвиток науки України.