Директор Чернігівської
спеціалізованої школи фізико-
 математичного профілю №12 Василь ГОПАЧЕНКО

Образ видатного давньогрецького математика, фізика, астронома, механіка, інженера Архімеда, якому цього року виповнюється 2300 років, у кількох поколінь наших співвітчизників асоціюється з кумедним анімаційним героєм, котрий вискакує з ванни з криком «Еврика!» (Знайшов!). У цьому є певна частка істини: зі свідчень, залишених сучасниками вченого мужа, будучи зачарованим наукою, він забував про все, що відбувається навколо нього. Але при цьому, за словами грецького письменника Плутарха, Архімед мав високу душу й глибокий розум, створив машини, «котрі доставили йому славу знання, не тільки доступного людині, але майже божественного… У всій геометрії не можна знайти більш складних і глибокодумних задач, котрі були б розв’язані так просто і ясно, як ті, якими займався Архімед». Визнання сучасниками вченого геніальності його ідей підтверджується й легендою про дзеркала, завдяки яким на відстані польоту стріли «божественний Архімед» спалив римський флот. Не кажучи вже про відоме нинішнім школярам дуже дотепне розв’язання задачі про вміст золота і срібла в царській короні.

Щодо творчої біографії цього дивовижного винахідника, то, за словами автора книжки «Архімед», конструктора за фахом Сергія Житомирського, дуже багато опрацював і систематизував радянський вчений Іван Веселовський. Віддавши належне цим двом дослідникам життєвого шляху і наукового спадку Архімеда, про значення його праць для людства розмовляю із сучасним фахівцем, для якого математичні закони звучать як музика, — директором та викладачем математики загальноосвітньої спеціалізованої школи фізико-математичного профілю №12 м. Чернігова Василем ГОПАЧЕНКОМ.

— Василю Васильовичу, скільки разів згадується ім’я Архімеда на шкільних уроках?

— Важко навіть порахувати. Тож без перебільшення можна сказати, що ця людина була унікальна. Звісно, і нинішні учні люблять мультик з нашого дитинства про кумедного винахідника, але, гадаю, насправді він не був настільки ексцентричним. Взяти хоча б стиль його математичних послань Досифею, учневі олександрійського математика і астронома Конона: «Архімед Досифею бажає благоденства! Дізнавшись про смерть Конона, котрий все робив для нас із дружби, і про те, що ти був близьким до Конона і розумієшся в геометрії, ми дуже опечалилися про покійного і як про друга, і як про видатного математика. Тому ми вирішили написати тобі, подібно тому, як зазвичай писали Конону, і вислати деякі геометричні теореми…».

Так може висловлюватися лише розважлива, впевнена у своїй значущості людина, котра, втім, потребує неупередженого професійного погляду на свої праці. Фрески і бюсти із зображенням Архімеда, котрі дійшли до наших днів, розповідають, що він з благородною статурою і мудрістю в погляді, а писемні джерела натякають на те, що визначний математик — родич царя Сіракуз Гієрона. Звідси і самоповага, і «ми», і високий стиль письма.

— З великої кількості літератури про нашого героя переконалася, що склад його розуму і політ думки були постійно у прагненні знайти щось оригінальне, не бачене досі і спробувати подати це науково. Чомусь мені здається, що поняття «квадратура круга» в такої людини, як Архімед, могло спочатку виникнути як парадокс, котрий він почав обмірковувати просто знічев’я, а потім захопився і довів неможливі на той час речі. Що ви думаєте з цього приводу?

— Так, справді, наш цьогорічний ювіляр був, як говорять нині, надзвичайно креативним чоловіком. Але яку велику революцію він тоді здійснив, коли почав вписувати правильні многокутники в коло і описувати правильні многокутники навколо того кола: що більше було сторін у многокутнику, то більше його довжина почала наближуватися до довжини кола — як із середини, так і зовні. Це ж яка була геніальна ідея! Архімед вирахував досить вузькі межі, між якими перебуває число Пі, завдяки якому обчислюється довжина кола. Він застосував цю математичну константу й до обчислення квадратури, тобто площі круга. Сьогодні вже знайдено 10 тисяч (!) знаків після коми числа Пі, завдяки йому було розвинуто таку галузь, як математичний аналіз.

— Чи легко сучасним науковцям розібратися у працях «дідуся» Архімеда?

— І так, і ні. Щоб читати Архімеда, треба знати і математику, і фізику, і астрономію, і логіку, і філософію, й механіку... Але таких унікумів у наш час дуже мало. Навіть сьогодні одній людині важко охопити те, що вчений тримав у своїй голові. Його далекоглядний розум не розділяв явища і пояснення їх природи на окремі розділи, він усе бачив взаємопов’язано. Зважте на ще одну особливість: праці вченого були написані ще тоді, коли не було такої легкої математичної термінології, яка виникла в ХVІІІ столітті, починаючи з французьких математиків, які ввели дуже багато позначень і термінів. Уявіть собі, якщо нині елементарна формула займе приблизно 10 символів, то в той час треба було написати кілька сторінок, аби її розтлумачити.

— Хоч це й певне відхилення від теми, але цікаво: чи можна навчити нинішніх школярів такого творчого математичного мислення, яке було в Архімеда?

— А ми й навчаємо. З 2 класу в нашій школі викладають математичну логіку. Малюнки, кольори, логічні ланцюжки — задачі не суто технічні, а розвивають у дитині ту творчу потребу, яку вона повинна реалізувати під час вивчення математики. Зате коли школярі переходять після закінчення початкової школи до суто теоретичного матеріалу, їм трохи легше, бо вони вже знають те відчуття, коли, розв’язавши важку задачу, над якою інколи думаєш день-два-три або й цілий тиждень, ти в першу чергу отримуєш перемогу над собою. А у світі ніщо так не цінується, як перемога над собою і задоволення від цього. Для розвитку дитини це стимул, котрий дає змогу бачити весь світ у взаємологічних зв’язках (це дуже близько до способу мислення Архімеда!), і коли учень все пов’язує в цьому світі, то відчуває себе людиною, здатною щось у ньому змінити.

— Тобто ви виховуєте справжніх математиків і послідовників вчення Архімеда. Сьогодні, коли наука зробила величезний ривок уперед, цього вченого мужа гідно оцінили і вшанували. Але чому ідей науковця не підхопили його сучасники?

— Людству потрібно було майже два тисячоліття, аби усвідомити те, що він зробив. Сучасники Архімеда не те що важко розбиралися, а далеко не завжди розуміли те, що він говорить. Його викладки, можливо, взагалі багато хто вважав лженаукою. Наприкінці навчального року я завжди пропоную в 11 класі одну прекрасну тему: малюю на дошці кулю, вписану у рівносторонній циліндр, висота якого дорівнює діаметру тієї кулі. І коли внаслідок нескладних розрахунків за допомогою формул з’ясовується, що і в кулі, і в циліндра однакові площі поверхонь, треба бачити, наскільки вражені мої учні. Якою уявою потрібно було володіти, щоб сформулювати такі речі понад дві тисячі років тому! Архімеда дуже тішило це доведення, його він вважав найзначнішим із своїх відкриттів. Недаремно саме цей геометричний малюнок учений звелів викарбувати на своєму могильному камені. А через 136 років потому знаменитий римський оратор і політик Цицерон саме за цією прикметою розшукав могилу Архімеда, яка була занедбана й забута…

— Прикро дізнаватися про такі речі, правда?

— Безперечно, та людина жива, доки жива пам’ять про неї. Ім’я вченого і його праці пережили тисячоліття. Винайдені ним механічні пристрої є основою всіх тих механізмів, які існують у світі. Крім того, він основоположник гідростатики і математичної фізики, видатний астроном. Погортайте лишень сучасні енциклопедії і побачите, який спадок лишив нам цей винахідник: аксіома Архімеда, закон Архімеда, Архімедова сила, Архімедова спіраль, Архімедів гвинт, Архімедові тіла… А вислів «Дайте мені точку опори, і я переверну світ!» став символом торжества наукової думки.

Можна годинами розповідати про створені вченим задля оборони рідного міста небачені і грандіозні як на той час машини, котрі зробили Сіракузи неприступними. Доведені до відчаю римляни почали шукати зрадника… Коли завдяки йому вороги увірвалися до міста і почали творити безчинства, Архімед саме відсторонено і самозаглиблено розв’язував чергову геометричну задачу і навіть не чув галасу на вулицях. За однією з версій сучасників, він прикрикнув на римського воїна: «Не чіпай моїх креслень!», а той, не довго думаючи, змахнув мечем… Візантійський хроніст Цеці, розповідаючи про захоплення Сіракуз, зазначає, що Архімеду в цей час було приблизно 75 років. Таким чином вирахували дату народження вченого — 287 рік до н. е.

Євдокія ТЮТЮННИК,
«Урядовий кур’єр» 

ДОСЬЄ "УК"

Василь ГОПАЧЕНКО. Директор та викладач математики загальноосвітньої спеціалізованої школи фізико-математичного профілю №12 м. Чернігова. Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» та знаком «Василь Сухомлинський», лауреат конкурсу «Учитель року України», випускник 2004 року програми «Partners in Education», що проводили Американські ради за сприяння Посольства США. Очолювана ним школа за підсумками ЗНО з математики щороку входить до двадцятки, а з фізики — до десятки найкращих шкіл України.