Головний терапевт МОЗ України 
Василь НЕТЯЖЕНКО

Гіпертонія — не лише найпоширеніша, а й, мабуть, одна з найбільш підступних хвороб. Упродовж багатьох років вона здатна непомітно підточувати людське здоров’я, вражаючи серце й судини, й в одну мить проявитися серцевою чи нирковою недостатністю, інсультом чи інфарктом. Втім, якщо вчасно виявити гіпертонію та ретельно виконувати всі рекомендації лікаря, можна на тривалий час досягти стійкого зниження тиску. Про основні ознаки, фактори ризику та лікування артеріальної гіпертензії «УК» розповів головний терапевт МОЗ України Василь НЕТЯЖЕНКО.

— Василю Захаровичу, що таке артеріальна гіпертензія та хто на неї найчастіше хворіє?

— Артеріальна гіпертензія, або просто гіпертонічна хвороба, — це хронічне захворювання, основним проявом якого є підвищення артеріального тиску. Зазвичай її діагностують у людей після 40 років — як у чоловіків, так і в жінок. Проте наголошу, що останнім часом недуга стрімко молодшає. З віком наш тиск підвищується — переважно внаслідок нездорового способу життя та харчування. Проблеми з тиском зустрічаються й у підлітків та дітей, проте, як правило, в таких випадках йдеться про спадкову схильність. Постійне підвищення артеріального тиску частіше виникає внаслідок зниження еластичності великих артерій та звуження дрібних судин.

— Які ознаки гіпертонії?

— Підвищення тиску може не супроводжуватися жодними симптомами й з’ясуватися випадково при його вимірюванні. В окремих випадках може непокоїти пульсуючий або стискаючий головний біль, який локалізується переважно в лобній і скроневій ділянках, рідше — в потиличній. Можливі запаморочення, миготіння «мушок» перед очима. Іноді з’являються дратівливість, безсоння, ниючий та колючий біль у ділянці серця, відчуття прискореного серцебиття.

Тому передовсім, аби вчасно виявити гіпертонічну хворобу, слід регулярно вимірювати артеріальний тиск. Оптимальний його рівень у дорослої людини — до 120/80 мм рт. ст. Постійне перевищення рівня тиску 140/90 мм рт. ст. свідчить про наявність гіпертонії.

— Які головні фактори ризику розвитку цієї недуги та чим вона небезпечна?

— Причин її виникнення кілька. Головні — це надлишкова вага, куріння, зловживання алкоголем, кухонною сіллю та рідиною. Не додають здоров’я перевантаженість на роботі, стреси, психологічні та психічні травми, фізична перевтома.

Якщо людина має високий тиск, збільшується навантаження на її серце, судини та інші органи, що, в свою чергу, провокує такі ускладнення, як інфаркт, інсульт, ниркова недостатність.

— Що потрібно робити хворому, в якого вже діагностовано гіпертонію?

— Насамперед слід контролювати свій тиск, вимірюючи його практично щодня. Не завадить це робити й іншим членам сім’ї гіпертоніка, а також усім, кому вже минуло тридцять років. Необхідно відмовитися від куріння та серйозно обмежити вживання спиртних напоїв, вживати нежирну та несолену їжу, регулярно робити зарядку, бажано — на свіжому повітрі. Хворі на гіпертонію повинні уникати стресів або принаймні вчитися долати стресові ситуації та постійно підтримувати нормальну вагу тіла. Також украй важливо ретельно виконувати всі рекомендації лікаря.

— Чи можливо вилікувати гіпертонічну хворобу і як саме?

— Так, цю недугу успішно лікують. Як я вже сказав, потрібно ретельно виконувати рекомендації лікарів, наголошую — впродовж усього життя. Це сприятиме нормалізації тиску, збереже працездатність та активне повноцінне життя.

Немедикаментозне лікування треба починати якомога раніше та проводити його постійно. Якщо тиск підвищується, слід негайно звернутися до лікаря. У разі необхідності він призначить потрібний препарат, випише рецепт і спостерігатиме за перебігом захворювання.

Зауважу, що хворий передовсім має вживати ліки в один і той самий час та в жодному разі не пропускати його, навіть якщо тиск у нормі.

Варто пам’ятати, що тиск нормалізувався саме тому, що ви вживаєте медикаменти. Після того, як ви домоглися бажаного ефекту, знизивши тиск, потрібно постійно контролювати його.

Також слід неодмінно поповнювати запас ліків до того, як вони закінчуються.

Тетяна КАПУСТА
для «Урядового кур’єра» 
 

ДОСЬЄ «УК»

Василь НЕТЯЖЕНКО. Народився 1943 р. на Поліссі. 1959 р. вступив до Київського медичного інституту, з 1961 р. продовжив навчання на медичному факультеті Ужгородського державного університету. 1989 р. захистив докторську дисертацію. З 1991 р. — декан ІІ медичного факультету Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. 2002 р. обраний членом-кореспондентом НАМН України за спеціальністю «Терапія». Автор 372 наукових праць. 

ПАЦІЄНТОВІ НА ЗАМІТКУ
 

♦ Чи потрібен рецепт?

У Всеукраїнській раді захисту прав та безпеки пацієнтів вважають, що необхідно наполягати, аби лікар виписав рецепт. Адже він може виявитися фактично єдиним документом, який у разі необхідності підтвердить неправильність призначеного лікування. Рецепт лікаря також стане в пригоді в суді, якщо ви, наприклад, потрапили в ДТП і захочете повернути гроші, витрачені на лікування.

♦ Чим ризикує хворий, нехтуючи рецептом?

По-перше, такі пацієнти позбавлені можливості призначення ефективного курсу лікування, тобто ризикують власним здоров’ям. По-друге, без правильно виписаного рецепта практично неможливо довести недбальство лікаря, лікарську помилку.

Вибираючи медикаменти самостійно, пацієнт ризикує витратити зайві гроші на непотрібні ліки або невмотивовано дорогі. Кожен лікар несе персональну відповідальність за призначення хворому тих чи інших медичних препаратів. Тому всі рецепти мають виписуватися за наявності відповідних показань. Кожен пацієнт може проконтролювати, щоб вони були внесені у його медичну картку чи історію хвороби.

♦ Як має діяти провізор в аптеці?

В аптеках, аптечних кіосках і базах можуть продаватися лише зареєстровані в Україні лікарські засоби. Слід пам’ятати, що рецептурні лікарські засоби відпускають за рецептами лікарів в аптеках та аптечних пунктах. Зауважте, що продаж рецептурних лікарських засобів в аптечних кіосках суворо заборонений!

Категорично не дозволяється повторно продавати ліки за рецептом, на якому стоїть штамп «Відпущено». Якщо ж пацієнтові потрібно придбати меншу кількість лікарського засобу, ніж виписано в рецепті, провізор має поставити штамп «Відпущено» та зробити відмітку про кількість відпущеного лікарського засобу. Тоді за такими рецептами ліки відпускають до досягнення кількості, призначеної лікарем.

♦ Куди звертатися, якщо ціни в аптеці вищі, ніж мають бути, або немає потрібного препарату?

Якщо пацієнт підозрює, що аптека накручує додаткові відсотки, йому потрібно обов’язково повідомити про це місцеве управління у справах захисту прав споживачів. При сумнівах щодо якості ліків слід звернутися до Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів (www.diklz.gov.ua).

Якщо ж в аптеці немає потрібних ліків, провізор повинен запропонувати інший препарат з тією самою діючою речовиною, формою відпуску та дозуванням, як і лікарський засіб, виписаний у рецепті. Однак ця норма не поширюється на лікарські засоби, які відпускають безкоштовно або на пільгових умовах, а також на ті, що підлягають предметно-кількісному обліку.

♦ Що робити, якщо ліки виявилися неефективними або спровокували побічні реакції?

Кожен українець за законом має право повідомити про побічні реакції на ліки, які він вживав, а також про їх неефективність, незалежно від того, був він призначений лікарем чи застосовувався на власний розсуд. Причому зробити це потрібно якомога швидше. Необхідно ретельно заповнити спеціальну картку-повідомлення, електронна форма якої розміщена у вільному доступі на сайті Державного експертного центру МОЗ України (www.pharma-center.kiev.ua), а також на сайті Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів (www.medrada.org).

Надіслати заповнену карту-повідомлення можна:

- факсом: (044) 498 43 58;

- електронною поштою за адресою: bezpecapacienta@pharma-center.kiev.ua 

- поштою за адресою: «Всеукраїнська рада захисту прав та безпеки пацієнтів», вул. Фрунзе, 40, м. Київ, 04080 та/або ДП «Державний експертний центр МОЗ України», Управління післяреєстраційного нагляду, вул. Ушинського, 40, м. Київ, 03151.

 Поскаржитися щодо побічних реакцій, які спровокував той чи той препарат, можна за телефоном «гарячої лінії» Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів (044) 587 99 61 у робочі дні з 09.00 до 17.00.

Така інформація дасть можливість спеціалістам Мінохорониздоров’я оцінити співвідношення користі та шкоди кожного конкретного препарату та вирішити, чи дозволяти ці ліки для подальшого використання в Україні.