На наступний рік влада має чимало грандіозних і цікавих планів у напрямі економічного і культурного розвитку. Зокрема проєкт «Велике будівництво» буде поширено на відновлення 100 історичних пам’яток нашої країни, розташованих на всій її території. Таку ініціативу Міністерства культури та інформаційної політики підтримав Президент.
До переліку об’єктів, де заплановано проведення масштабної реконструкції, увійшли: Національний художній музей України, Національний історико-культурний заповідник «Качанівка», бережанський замок, оборонні мури Жовкви, палац Потоцьких в Одесі, Підгорецький замок, Національний заповідник «Хортиця», Миколаївська астрономічна обсерваторія, Національний заповідник «Софія Київська», Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань», замок Любарта в Луцьку та багато інших.
«Уперше за 30 років незалежності ми зможемо відновити історико-культурну спадщину, яка подекуди у критичному стані — занедбана й напівзруйнована. Та ці об’єкти є кодом нашої нації. Збереження їхньої автентичності і духу — наша відповідальність, наповнення новим змістом — наш обов’язок перед наступними поколіннями», — прокоментував ініціативу міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
На своїй сторінці у фейсбуці він додав, що цим справа не обмежиться: «Відновлення пам’яток також забезпечить сталий розвиток територій громад, прокладе нові туристські маршрути. Пам’ятки стануть місцевими атракціями, наповняться новими сенсами». Проєкт готовий для розгляду в міністерствах і невдовзі його буде презентовано уряду й широкій громадськості.
Кореспонденти «УК» дізналися про перебіг справ на кількох таких об’єктах у різних областях нашої країни.
.jpg)
Покоїв блиск лиш королівським рівня…
Василь ЗОРИК,
директор Державного історико-архітектурногозаповідника
в м. БережаниТернопільської області:
— Комплекс замку Синявських — визначна пам’ятка оборонної архітектури України XVI—XVIIІ сторіч, розташована в північно-східній частині міста Бережани на Тернопільщині на острові, утвореному двома рукавами річки Золота Липа. Споруджував у 1534—1554 роках, а потім розбудовував упродовж двох століть магнатський рід Синявських.
Наприкінці XVIIІ сторіччя комплекс замку Синявських становили південний та східний палаци, західний і північний корпуси, три вежі й Троїцький замковий костел (каплиця Святої Трійці), що його використовували як усипальницю власників фортеці. Завдяки потужним фортифікаційно-оборонним спорудам замок завжди був недоступною твердинею для татарсько-турецьких набігів.
Першої моральної руїни він зазнав 1782 року, коли його здали в оренду австрійському війську, а фізичної — 1916-го під час Першої світової війни, коли артилерійські обстріли зруйнували південно-східну частину будівель.
У радянську добу був бездоглядним і руйнувався. Але завдяки збереженню частини палаців, багатого оздоблення Троїцького костелу комплекс визнано пам’яткою національного значення (охоронний №641), а постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року його внесли до Списку визначних пам’яток історії та культури, які підлягають першочерговому відновленню.
На баланс Державного історико-архітектурного заповідника в м. Бережани його передано 4 березня 2004-го розпорядженням Кабінету Міністрів. Наступного року розпочалися протиаварійні роботи у Троїцькому костелі. За три роки (2005—2008) на проєктних і протиаварійних роботах за участю спеціалістів Львівського науково-дослідного інституту «Укрзахідпроектреставрація» (архітектор Л. Горницька) та будівельно-реставраційної організації ЗАТ «Львівреставрація» (кер. В. Пащак) освоїли 4,5 мільйона гривень державних коштів. У підсумку на східній і західній каплицях Троїцького костелу встановили нові кружала, мідну покрівлю, відреставрували їх вінцеві карнизи та ліхтарі, що увінчують бані. Щоб зберегти перший поверх з арковим склепінням над західним корпусом, встановлено тимчасовий дах.
У зв’язку з перебуванням у замку у 1702—1703 роках лідера національно-визвольного руху Угорщини князя Ференца Ракоці ІІ торік твердинею зацікавилося Посольство Угорщини в Україні для створення музею.
Як писали дослідники Бережанського замку М. Бевз, О. Пламеницька, йому немає аналогів. Нині по периметру первинної трапецієподібної забудови твердині збереглися залишки споруд, що творять замкнений простір, який за умови належних консерваційних і реставраційних робіт оживе в історичній пам’яті.
У заповіднику налаштовані на продовження відновлювальних робіт у замковому костелі (каплиці) — унікальній пам’ятці, яка у XVIIІ столітті належала до трійки найкращих каплиць Східної Європи поряд зі львівською каплицею Боїмів і Вавельською.
Важливо дати накриття вежам, які вражають, східному корпусу, що славився розкішшю. Чи не найголовніше — відреставрувати південний палац, фасадна стіна якого ще із середини XVI сторіччя зберігає пам’ятну таблицю з гербами.
Для продовження в замковому костелі реставраційних робіт виготовлено проєктно-кошторисну документацію. Цим об’єктом три роки тому зацікавився Інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка», а кілька днів тому вже уклали угоду про співпрацю між цим інститутом і заповідником. Для реставрації костелу необхідно понад 30 мільйонів гривень, не враховуючи робіт з відновлення інтер’єрів.
2004 року проєктний інститут «Укрзахідпроектреставрація» розробляв програму проведення протиаварійних, науково-дослідних, проєктних і робіт з реставрації та адаптації комплексу замку Синявських у Бережанах, і для цього необхідно понад 150 мільйонів гривень.
«Стара Умань»: відчути подих минулого
Владислав ДАВИДЮК,
директор Державного архітектурно-історичного
заповідника «Стара Умань»:
— Туристів до Умані завжди приїздить багато. Нині, щоправда, завадив коронавірус, однак ситуація змінюється. Великий інтерес викликає маршрут до Василіанського монастиря. Поєднуємо ці екскурсії з ознайомленням з історичними пам’ятками нашого міста, зробили їх тематичними, що дає змогу глибше розкривати теми. «Умань у Другу світову», «Умань хасидська», «Умань студентська» — все це теми екскурсій, які знаходять жвавий відгук у туристів.
Щодо освоєння об’єктів заповідника «Стара Умань», створеного ще 2005 року відповідним розпорядженням Президента України, то тут справа складніша. Заповідник розташований на 82 гектарах історичної частини Умані, до нього належать 68 об’єктів культурної спадщини. Серед них дві пам’ятки національного значення: Торгові ряди (ратуша) і католицький костел Успіння Пресвятої Богородиці. 23 об’єкти заповідника мають статус пам’яток місцевого значення, 43 інші належать до категорії щойно виявлених. Надзвичайно великий історичний та археологічний інтерес викликає підземне місто, яке являє собою розгалужену систему підземних ходів. На жаль, цей об’єкт залишається фактично не дослідженим через нестачу коштів.
Частину заповідника вже освоїли для відвідувань. До другої ж руки поки що не доходять через брак державного фінансування. Тепер уже доведеться виготовляти нову кошторисну документацію, адже наявна застаріла. Для цього також потрібні чималі кошти.
Оскільки заповідник перебуває у віданні Міністерства культури України, чекаємо на його допомогу. Бачимо «Стару Умань» цілісним комплексом на кшталт київського «Мистецького Арсеналу» з картинною галереєю, приміщенням монастиря та іншими цікавими об’єктами, але над деталями експозицій ще необхідно думати.
Територія заповідника — це історична частина міста з цікавими в архітектурному плані будинками та пам’ятними місцями, рекомендована для автобусних і пішохідних екскурсій. Дуже шкода, що велика її частина й досі недоступна для повноцінного відвідування.
«Острозький замок — серце заповідника»
Микола МАНЬКО,
директор комунального закладу
«Державний історико-культурний заповідник
м. Острог» Рівненської обласної ради:
— Якщо Острозький замок потрапить до національної програми «Велике будівництво», від цього виграє вся Україна. Саме він серце нашого заповідника, що об’єднує десять пам’яток архітектури національного значення, серед яких оборонні та храмові.
Заповідник створено в 1981 році на основі краєзнавчого музею, який веде початок з 11 (за новим стилем з 24) серпня 1916 року. Це день пам’яті преподобного Федора Острозького, який став покровителем незалежної України.
Замок спорудив князь Данило Острозький найімовірніше в 1350—1360 роках, бо вже в 1368-му його згадано у королівських привілеях. Він був головною резиденцією православного роду князів Острозьких. Приміром, у роки створення академії князь Василь Костянтин Острозький мешкав саме тут на Замковій горі.
Коли рід Острозьких перервався, над замком нависла загроза зникнення. Та 1909 року в місті створили Острозьке братство, яке на народні пожертви ініціювало його реставрацію. Але відкриттю в ньому музею завадила Перша світова війна. Тож музей князів Острозьких відкрився вже після Брусилівського прориву в 1916-му і безперервно працює ось уже незабаром 104 роки. Щоправда, тепер як краєзнавчий. Але ми прагнемо повернути йому історичну назву «Музей князів Острозьких», адже його експонати — це давня історія та мистецтво.
У 2006 році обраховували вартість реконструкції Острозького замку, або Мурованої вежі (це його друга назва). Тоді це було 3,5 мільйона гривень. Але далі обрахунків справа тоді, на жаль, не пішла.
Матеріали сторінки підготували
Юрій МЕДУНИЦЯ,
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
Роман КИРЕЙ,
Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+