БЕЗПЕКА

Волинь готується до повені, що цієї весни може стати однією із наймасштабніших за останнє століття

Площа затоплення і підтоплення в області, як показує досвід минулих років, може сягнути майже двохсот тисяч гектарів. Це фактично територія трьох адміністративних районів.

Але попри невтішний прогноз, регіон наодинці із своєю бідою не залишився. Завчасно упереджувальних заходів почало вживати Державне агентство водних ресурсів, а недавно із робочою поїздкою на Волині побував міністр із надзвичайних ситуацій Віктор Балога. Для вивчення ситуації він разом із головою облдержадміністрації Борисом Клімчуком облетів на гвинтокрилі Любешівський, Камінь-Каширський та Ратнівський райони, у яких склалася особливо серйозна ситуація. Ознайомлення із місцевістю з висоти пташиного польоту показало: уникнути великої води не вдасться!

Зведення можливих негативних наслідків природного явища до мінімуму й стало головною темою розмови на спільному із обласною державною адміністрацією засіданні міжвідомчої робочої групи Державної комісії із питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Минула тривала відлига перетворила на Поліссі чималі запаси снігу на воду, яка тисячами струмків потекла до річок, озер, ставків. Найбільші водні артерії краю - Стир, Прип'ять, Стохід, Турія - зреагували на це виходом на заплави. Вода не тільки залила їх - подекуди на багато кілометрів! - а й підбиралася до населених пунктів. Таких, що нині періодично страждають від підтоплення, в регіоні нині десятки. В тому числі й два районних центри - Любешів та Ратно.

А от у селищі Заболоття Ратнівського району люди рятуються копанням водовідвідних рівчаків, але близькі підземні води зводять їхню працю нанівець.

- Так уже років дванадцять!.. - розповідає житель селища Олександр Удалих. - Практично кожен рік - одне й те ж саме!

- У нашому кутку ще не так давно було 65 корів, нині залишилося лише двадцять!.. - вступає у розмову Валентина Сверба. - Збуваємо, бо немає чим годувати!

- А яка ж причина цього? - запитую у селян, які повиходили на вулицю, аби поділитися своєю бідою.

- Ми живемо найнижче на цій місцевості. Раніше звідси воду відводили викопані ще за Союзу меліоративні канали, у яких ми навіть рибу ловили... - включається у розмову ще один заболотчанин - Сергій. - А зараз ті канали худоба ратицями пообсовувала. Та ще свої ж, сільські, сміттям позавалювали... От і плаває тепер усе частіше риба по наших нивках - у борознах вже линів і щук ловимо!..

Ще серйозніша ситуація у селі із кладовищем. Воно розташоване на невисокому піщаному підвищенні, що на метр чи два піднялося над місцевими болотами. За три десятки метрів від нього - магістральний меліоративний канал, що відводить з цієї місцевості воду. Оскільки кладовище вже заповнене, небіжчиків тут на вічний спочинок залишають в кількох метрах від болота. За висловом місцевої жительки, "не закопують, а прикопують" - бо ж у вже навіть у наполовину викопаній могилі з'являється вода...

Чимало незручностей приносять високі грунтові води і у багатьох інших поліських населених пунктах. Ще зовсім недавно, до повернення морозів, хвиля у більшості поліських районів грала не тільки у заплавах річок, а й на полях. Зараз її знову скував лід. А це означає, що при піднятті температури і таненні нового снігу ситуація буде розвиватися дуже стрімко.

Аби зменшити площу підтоплення у селищі Любешів, де рівень Стоходу лише за добу піднявся на 12 сантиметрів і підійшов до людських порогів, місцевим рятувальникам, наприклад, довелося організовувати цілу операцію із ліквідації льодового затору перед навісним мостом.

- Я днями доповідав Прем'єр-міністру Миколі Яновичу Азарову про те, що робиться в області, аби ліквідувати ці проблеми, - розповів голова облдержадміністрації Борис Клімчук. - І з боку глави уряду зустрів повну підтримку тієї програми, що розробляється нині у регіоні, аби наступні волинські повені перевести із надзвичайних ситуацій у буденні природні явища.