14 жовтня відзначаємо День захисника України. І хоч це свято стосується всіх поколінь патріотів, першими спадають на думку герої останньої війни на сході країни — воїни АТО (ООС). Минув час, і вони змінили військовий однострій на цивільний одяг. Як відбувається адаптація учорашніх бійців до мирного життя? Яка роль служби зайнятості в їхній професійній і соціальній реабілітації? На запитання «Урядового кур’єра» відповідає директор Київського міського центру зайнятості Віктор БІЛИЧ.
— Вікторе Олександровичу, на які послуги та фахову допомогу можуть розраховувати учасники АТО (ООС), звернувшись до Київського міського центру зайнятості?
— Зареєстрованим у центрі зайнятості учасникам АТО (ООС), крім підбору підходящої роботи та виплати допомоги у зв’язку з безробіттям, для соціальної адаптації та прискорення працевлаштування надаємо комплекс соціальних послуг, а саме: професійна орієнтація, професійне навчання та перенавчання для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, сприяння у започаткуванні власного бізнесу, участь у семінарах з техніки пошуку роботи, тренінгах, інформаційні та консультаційні послуги тощо.
— Скільки учасників АТО (ООС) звернулося до столичної служби зайнятості із початку антитерористичної операції? Який порядок звернення передбачено для таких осіб?
— Від початку першої хвилі мобілізації в 2014 році і до сьогодні до столичної служби зайнятості по допомогу у працевлаштуванні звернулися 3896 учасників АТО (ООС), 3550 з них мали статус безробітного. Лише протягом 2019 року послугами служби зайнятості скористалися 844 військовослужбовці — учасники АТО (ООС). Одержують послуги державної служби зайнятості майже 400 колишніх учасників антитерористичної операції.
Для отримання статусу безробітного громадяни, які шукають роботу, подають до центру зайнятості заяву про надання статусу й такі документи: паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу і підтверджує громадянство України, довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує останній вид зайнятості), документ про освіту, військовий квиток, у якому зазначено дату взяття їх на облік у військовому комісаріаті.
Зміни до Закону України «Про зайнятість населення» розширили перелік категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, учасниками бойових дій. Учасники бойових дій подають посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.
Законодавство про зайнятість населення визначає механізм стимулювання роботодавців до працевлаштування учасників АТО (ООС). Наприклад, у разі працевлаштування осіб, яким надано статус безробітного з числа учасників АТО (ООС), на нові робочі місця за направленням центру зайнятості, роботодавець має право на компенсацію витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відколи діє такий механізм, ним скористалися багато роботодавців, адже це дало їм змогу заощаджувати власні кошти і витрачати їх на розвиток бізнесу.
Зрозуміло, людина, якій довелося пройти війну, часто перебуває у стресовій ситуації й потребує психологічної реабілітації. Багато бійців повернулися з війни з інвалідністю. Ці люди не завжди охоче йдуть на контакт, з ними потрібно працювати. Тож служба зайнятості готова підтримати кожного учасника АТО, адже ці люди воювали за Україну, за нас з вами.
— Які професії нині мають попит серед в учасників АТО (ООС)?
— Важко однозначно відповісти на ваше запитання. Багато учасників АТО (ООС) мають освіту за цивільною спеціальністю і певний професійний досвід, за якими бажають відновити трудову діяльність. Інші навпаки, хотіли б усе змінити, розпочати з нуля.
Із 2014 року забезпечено роботою 1425 учасників АТО (ООС), зокрема за дев’ять місяців цього року — 230. Кожен п’ятий колишній військовослужбовець працевлаштований у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування, 16% працюють у галузі торгівлі та ремонту автотранспортних засобів, 11% — у готельному бізнесі і громадському харчуванні; 9% — у переробній промисловості; 7% — у державному управлінні та обороні; по 5% — у транспортній галузі, професійній, науковій та технічній діяльності, охороні здоров’я.
Колишні військовослужбовці працюють інженерами, менеджерами, лікарями, системними адміністраторами, вчителями, охоронцями, водіями тощо.
— А як учасники АТО (ООС), які перебувають на обліку в Київському міському центрі зайнятості, можуть відкрити власну справу? Скільки з них уже скористалися такою можливістю?
— Звільненим із військової служби учасникам АТО (ООС), які в пошуках роботи звертаються до районних філій КМЦЗ, надають консультаційну, методичну та юридичну допомогу з питань організації власної справи. Їм пропонують узяти участь у семінарі для підприємців-початківців «Як розпочати власний бізнес?», пройти професійне навчання.
У районних філіях столичної служби зайнятості створено умови для самостійного опрацювання методичних матеріалів комплексу «Світ підприємництва». Безробітні можуть скористатися рекомендаціями з питань започаткування власного бізнесу, методиками розроблення та реалізації бізнес-планів, збірниками нормативно-правового регулювання підприємництва, посібниками, тематичними буклетами тощо.
Із 2014 року в Києві започаткували власну справу, отримавши одноразову виплату допомоги у зв’язку з безробіттям для організації підприємницької діяльності, 222 особи, 29 з них протягом січня — вересня 2019 року. Найпопулярніші серед започаткованих безробітними напрямів підприємницької діяльності — торгівля продовольчими і непродовольчими товарами, надання юридичних і транспортних послуг, видавнича діяльність, кінодокументалістика, організація громадського харчування, надання побутових послуг тощо.
Василь ТУГЛУК,
«Урядовий кур’єр»