З усіх економічних проблем, які на сьогодні маємо, газова, мабуть, найсерйозніша. Чим ближче до холодів, тим на душі тривожніше: чи вистачить нам запасів газу, щоб благополучно пережити весь опалювальний період? Про те, як цю проблему розв’язуватимуть на Полтавщині, розповідає голова Полтавської облдержадміністрації Віктор БУГАЙЧУК.
Ліміти корегуватимуть
— Вікторе Михайловичу, скільки блакитного палива полтавці спалюють за рік і яка в цьому обсязі частка російського газу?
— Торік наша область спожила 2 мільярди 60 мільйонів кубічних метрів газу. Із загального обсягу спожитого газу 860 мільйонів кубів використала промисловість, 800 мільйонів — населення, 312 мільйонів — теплопостачальні підприємства, 50 мільйонів — бюджетні установи, 46 мільйонів становили виробничо-технологічні витрати. Майже половина спожитого нами газу — імпортований із Росії. Через відомі події саме цього газу нам, скоріш за все, й не вистачатиме. Не випадково уряд вимагає скоротити споживання газу на третину.
Ми вже розробили спеціальну обласну програму, що має допомогти у вирішенні цього питання. Напрацьовано ліміти газу, які буде розділено по місяцях. Залежно від того, яка буде зима, їх корегуватимемо. Доведеться, мабуть, просити і газовидобувні компанії, щоб збільшили видобуток газу, якщо будуть сильні морози.
Знаходимо резерви у водоканалах і на підприємствах теплокомуненерго. Проводимо експерименти з подачею води у багатоквартирні будинки, доводиться йти й на інші непопулярні кроки. Наприклад, комунальники пропонують скоротити тривалість опалювального сезону, тобто розпочати його не 15 жовтня, а 1 листопада, і завершити 1 квітня. Також пропонують до двох місяців подовжити шкільні канікули у січні—лютому (за умови, що в дні канікул навчальні заклади опалюватимуться на мінімумі, аби не замерзла система теплопостачання). Ще один радикальний захід: температуру повітря в житлових приміщеннях під час опалювального періоду пропонують знизити на 2 градуси за Цельсієм (тобто переглянути санітарні норми з 18 до 16 градусів). Розглядають і варіант обмежити постачання газу для опалення для сільського населення. Водночас ведемо просвітницьку роботу, звертаємося до власників приватних будинків та квартир з проханням підготуватися до зими, утеплити стіни, замінити вікна та двері, заклеїти шпарини. Житлово-експлуатаційні компанії мають утеплити під’їзди, підсобні приміщення. Заходи, яких ми вживаємо, впевнений, допоможуть нам пережити цю зиму благополучно.
— Як заощадження газу може вплинути на роботу промислових підприємств області?
— Це буде ще один головний біль у керівників, але підприємства впораються із цим питанням. Не обійдуться без газу тільки ті виробництва, де він є невід’ємною складовою технологічного процесу. Наприклад, сталеливарний завод. Будемо їм допомагати.
— Як заміщують в області газове опалення?
— Така робота триває у нас вже не перший рік, і з кожним роком дедалі активніше. Наприклад, у Полтаві на двох котельнях Полтаватеплоенерго встановлено австрійські котли, що працюють на щепі та гранулах із деревини. Їх використання дає змогу зекономити понад 500 тисяч кубічних метрів газу на рік. У Лохвиці є котли, що працюють на торфі. Теж за рік економлять майже 80 тисяч кубічних метрів газу. У селах Бугаївка Глобинського району, Шилівській, Федіївській, Старосанжарській і Лелюхівській сільських радах Решетилівського району будинки культури з метою економії переведено на опалення дровами.
У Гребінці газову котельню перевели на опалення очеретом і подрібненою деревомасою. Це дає змогу економити за рік приблизно 500 тисяч кубів природного газу. В школах, садках та дошкільних навчальних закладах області встановлюємо твердопаливні котли. До кінця року плануємо ще низку заходів з використання альтернативних видів палива та джерел енергії. Зокрема у школі села Сари Гадяцького району спорудимо вітряк, що дасть змогу зекономити понад 30 тисяч кубічних метрів газу на рік.
Котли, що працюють на біопаливі — на щепі та відходах виробництва, встановлено на заводах «Електромотор», «Олійно-екстракційний завод — Кернел Груп», «Емальхіммаш», «КОЛАН», «Комсомолець». Зараз у Комсомольську та Кременчуці встановлюють такі потужні сучасні котли. До речі, потужності підприємств, що виробляють паливні пелети, вже перевищили 100 тисяч тонн, але 90 відсотків виробленої продукції йде за кордон, бо там за неї більше платять.
Для нашої області основними альтернативами газу є торф, якого тільки у розвіданих родовищах маємо 80 мільйонів тонн (цього достатньо для опалення всіх бюджетних установ області впродовж 120 років), і буре вугілля, якого тільки на одній розвіданій ділянці майже 350 мільйонів тонн, а всього — до мільярда тонн. Щоправда, з його розробкою доведеться почекати, бо це пов’язано із серйозними коштами. А ось розробку п’яти родовищ торфу, можливо, розпочнемо вже цього року.
Курс області на заощадження енергоресурсів є незворотним. Ми проаналізували, скільки теплової енергії споживаємо на один квадратний метр площі у будівлях, на підприємствах, школах, і вийшли на цифру 300, а на деяких об’єктах і 400-450 Вт. Це в 3-5 разів більше, ніж у Чехії, Польщі або Німеччині. А ми ж — центр Європи! Нам треба споживати тепла не більше ніж 50 Вт. Якщо навчимося вкладатися в такі норми, то й вистачатиме газу, який добуваємо в Україні.
Не видобуваєш — «відпочиваєш»!
— Чи змогла б Полтавська область обійтися власними запасами газу взимку, адже її називають газовим Кувейтом?
— Так, безумовно, якби Полтавщина тільки на себе працювала. Але ж наш газ належить Україні. Всі газовидобувні компанії качають його у магістральні газопроводи, і з них він потім розподіляється по областях. Уряд знає наші потреби і скільки ми добуваємо газу і виділяє нам певні ліміти. А, наприклад, Рівненська й Хмельницька АЕС діляться електроенергією. Так і має бути.
— А наскільки прозоро в регіоні працюють газовидобувні компанії?
— У них у всіх є ліцензії, весь добутий ними газ обліковується. Хвилює інше — несанкціоновані врізання у магістральні газопроводи. Їхня кількість останнім часом зросла в рази. Це питання ми розглянули на нараді за участю керівників МВС і СБУ. З’ясувалося, що найбільше проблем там, де є приватні охоронні фірми. Працюємо з ними.
— Нещодавно в Полтаві було підписано меморандум між ОДА, обласною радою і газовидобувними компаніями. Чим це зумовлено?
— Це джентльменська домовленість, що передбачає виділення додаткових коштів на соціальний розвиток територій, де ведеться видобування. Річ у тім, що в недалекому минулому газовидобувні компанії відраховували на це до 2 відсотків сплати за користування надрами. Але під час правління Януковича ці виплати чомусь упали майже до нуля. Деякі компанії взагалі припинили платити. Це завдання не адміністрації, а правоохоронних органів — дізнатися, куди поділися ті відсотки.
Ми прийшли до влади працювати прозоро. Тому офіційно підписуємо меморандум, згідно з яким виплати компаній на соціальну сферу зростуть із 0,1 до 1,5 відсотка від сплати за надра, тобто в десять разів. Яким чином це робитиметься? Можливо, через благодійні організації, які відремонтують дорогу, садок, школу і передадуть їх сільраді. Варіанти є різні, було б тільки бажання і добра воля. На умови меморандуму вже погодилися з десяток провідних компаній.
— Невже видобувники самі вирішили робити такі відрахування?
— Ми їх переконали. 1,5 відсотка — це оптимальна цифра. Громадськість вимагала більшої плати. В середньому газовидобувні компанії планують спрямувати на розвиток соціальної сфери тих районів, де вони працюють, по 3-5 мільйонів гривень на рік.
Цими днями Нафтогазвидобування передало Машівській селищній раді 2 нові машини-сміттєвози загальною вартістю понад 600 тисяч гривень.
— Чи розробляють в області нові перспективні газові родовища?
— Так, на цей час у стадії вивчення перебувають 15 площ. По 11 таких площах уже спеціальні дозволи надані, і робота ця триває. Але є в нас деякі компанії, які взяли ліцензії, але роками не добувають. Наприклад, «Голден Деррік», у якої ми вилучили приблизно 20 ліцензій, компанія «Азов-Ойл» і навіть «Укрнафта» цим грішать. А тому їхні спецдозволи скасовані й передані іншим компаніям, які бажають цим займатися. Загалом у надрах Полтавщини міститься приблизно 500 мільярдів кубічних метрів газу, а ми видобуваємо за рік 7,5 мільярда кубів. Для порівняння: Україна за рік споживає 60 мільярдів кубічних метрів.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Віктор БУГАЙЧУК. Народився у листопаді 1957 року в місті Сєверодонецьк на Луганщині. У 1981 році закінчив Харківський політехнічний інститут, за фахом — інженер-електромашинобудівник. Працював у Харківському пусконалагоджувальному управлінні №413 на Кременчуцькій дільниці №3, директором Акціонерного товариства «Електросервіс», заводу комунального устаткування, ЗАТ «Кременчуцька електротехнічна компанія «Ампер», головою наглядової ради ТОВ «АВМ — Ампер». Від 2 березня 2014 року — голова Полтавської ОДА.
Ми в Google+