Малі ферми вже давно прийшли на зміну великим тваринницьким комплексам. Не виняток і  Херсонщина. Одне із проб лемних питань  галузі — те, що нині основними виробниками м’яса та молока в області залишаються особисті підсобні господарства населення, питома вага яких у виробництві м’яса становить 74,1%, молока — 86,5%. Але тепер не передбачено підтримки від держави цієї категорії господарств, особливо в ціновій політиці.

Вигоду від вирощування великої рогатої худоби на власному подвір’ї та організованої здачі молока селяни відчувають. Нині окремі перспективні домогосподарства обирають шлях перетворення на міні-ферми. У результаті поліпшуються умови утримання корів, збільшуються обсяги заготівлі молока, підвищується достаток родин.

Фото автора

У кращих умовах і якість вища

Родини Соломонюк та Устименків із села Пам’ятне першими в Голопристанському районі взяли участь у реалізації проекту «Розвиток молочарських кооперативів в Україні». Родини входять до складу сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Могучий», який збирає молоко у населення, охолоджує та постачає його на молокозавод відомої світової компанії.

Цей благодійний соціальний проект було започатковано 2010 року в п’яти областях України. Упроваджує його Міжнародний благодійний фонд «Добробут громад» у співпраці з компанією «Данон» за підтримки міжнародних організацій.

У межах третьої фази проекту (із серпня 2013-го до липня 2016-го) заплановано створити сталу конкурентоспроможну систему постачання молока власниками особистих селянських господарств, об’єднаними в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, а також перетворити перспективні домогосподарства на міні-ферми сімейного типу, поліпшуючи професійні  знання, навички, ефективність та життєздатність кооперативів і їхніх членів.

Суть проекту полягає в тому, що компанія-виробник молочних продуктів забезпечує родину, яка виявила бажання відкрити міні-ферму, необхідним обладнанням. До безплатного «комплекту» входять: доїльний апарат, поїлки, система освітлення з автоматичним регулятором увімкнення/вимкнення, система вентиляції та кондиціювання, гумові килимки, електропастух. Вартість такого обладнання для компанії становить шість тисяч доларів.

Люди готують приміщення для утримання худоби і створюють умови для розміщення обладнання. Спеціалісти компанії супроводжують родини інформаційно та організаційно на всіх етапах реалізації проекту, починаючи з його розроблення і вже після відкриття ферми, надаючи консультації, як поліпшити сімейний бізнес.

Крім обладнання, кожна із сімейних ферм отримує по дві племінні високопродуктивні нетелі української червоної молочної породи. За умовами договору, родина зобов’язана передати перший приплід жіночої статі іншому членові кооперативу, що виявив бажання відкрити власну ферму.

Як зазначив менеджер компанії Анатолій Шатковський, головним ефектом від реалізації проекту має стати збільшення доходів родини. Адже завдяки запровадженню нових технологій надої від одної корови зростають на 20—25%. Звісно, і компанія має свій інтерес: вона хоче забезпечити себе якісною сировиною, яка відповідає встановленим на підприємстві високим нормам. 

Достаток рахують літрами

Очікують, що завдяки збільшенню обсягів заготівлі молока та підвищенню його якості родини зможуть отримувати вищі прибутки й покращити свій добробут. Підтверджує це керівник СОК «Могучий» Світлана Кудако. Вона з родиною після Чорнобильської трагедії переїхала на Херсонщину з Білорусі.

Світлана Кудако не тільки заснувала кооператив та запропонувала селянам нові форми господарювання, а й стала патріоткою України і свого району.  «Звісно, коли нам запропонували взяти участь у проекті, була недовіра та сумніви, — розповідає Світлана Володимирівна. — Згодом переконалися в порядності та відповідальності компанії, яка купує в нас молоко. Підприємці привчили нас до вдосконалення, постійного навчання, підвищення якості. Тож маємо високі результати. Нині наш кооператив обслуговує 20 населених пунктів району, дві родини стали піонерами в питанні реконструкції сімейних ферм».

Сімейна ферма Ірини та Сергія Соломонюків налічує 14 голів великої рогатої худоби. «Ми завжди тримали корів, — розповідає Ірина. — Наші годувальниці рятували під час економічних труднощів. Сама працювала дояркою, потім зрозуміла зиск від домашнього утримання корів. Коли запропонували участь у проекті, трохи вагалися. Але підрахувавши витрати та прибутки, зробили висновок, що вкладене у ферму скоро окупиться. Переваги такої ферми очевидні.

По-перше, працювати стало комфортно і красиво. І коровам, і нам зручно. Раніше йдеш серед корів із тюками кормів, застрягнеш — ні туди ні сюди. Ще й корова штовхне. А тепер хоч 20 тюків занесла, висипала, потім залишки акуратно змела. Чистота. Ні бруду, ні запаху. Щоправда, все одно праця важка. Щоб утримувати корову, слід прокидатися о четвертій ранку, а засинати о першій ночі».

Родина Соломонюків витратила майже 100 тисяч гривень власних коштів, щоб відремонтувати і реставрувати корівник. Робили все разом із дітьми: мішали бетон, штукатурили, електрику проводили. Чоловік жартує: на будівельниках зекономили, бо власними руками зробили ремонт. Нині Соломонюки за день здають 140—180 літрів молока. Щоправда, закупівельна ціна могла б бути й більшою ніж 3,60 гривні за літр.

Як повідомили в департаменті агропромислового комплексу Херсонської облдержадміністрації, в області на базі обслуговуючих кооперативів із заготівлі молока функціонують 18 сімейних ферм. Щоб створити ферму, слід мати  в господарстві: як мінімум сім корів; право власності на земельну ділянку, де розташоване приміщення для утримання худоби; бути членами місцевого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу або бути готовими долучитись до діяльності СОК. А головне — мати потенціал і бажання розширювати сімейне господарство та родинний прибутковий бізнес. Тоді й потечуть молочні ріки медовими берегами.