Переконувати заядлого курця не палити — так само як просити вітер не дмухати або сонце не світити. Не раз на практиці переконувався, що проханнями чи переконуванням тут не допоможеш. Цілком очевидно, що потрібна інша тактика, набагато ефективніша. Здається, ось вона — антитютюнові кампанії, які розгортаються останнім часом, включаючи й зміни в законодавстві, й у політичному кліматі, і в громадській думці. Серед досягнень — зниження рівня поширеності куріння і навіть хвороб, спричинених курінням. А ще — активна діяльність коаліції громадських організацій, які працюють у різних містах для зниження поширеності тютюнокуріння, залучення зірок до популяризації здорового способу життя…

Просто чудово, що Україна залишила групу країн-лідерів за поширеністю тютюнокуріння, перемістившись із четвертого місця на 24-те. Дані Третього звіту ВООЗ щодо глобальної тютюнової епідемії, оприлюднені минулого року, промовисто свідчать: українці відмовляються від нікотинової залежності (2010 року в Україні щоденно курило 25,5% населення, тоді як 2005 року — 37,4%). Проте, як зазначають представники Міністерства охорони здоров’я, сьогодні все ще палять приблизно 10 мільйонів українців, а кількість курців серед підлітків за останній рік навіть зросла.

Отож в обраній тактиці, виходить, враховано не все?

— Та й як на місці підлітка не палитимеш, якщо по ТБ безбожно смалять усі «менти» в однойменному телефільмі, і герої «Каменської» не відстають? А чи демонструють у нас фільми, які пропагують здоровий спосіб життя? Пам’ятаю такий тільки один — «Острів скарбів», створений ще за радянських часів, — поділився своїми спостереженнями головний лікар Черкаського обласного наркологічного диспансеру Анатолій Борозенець.

Ось подолано ще один рубіж великої боротьби: введено в дію довгоочікуваний закон про заборону реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів. Цей важливий крок схвалюють усі — і представники влади, й прості люди. Як добре, що відтепер реклама зникне у місцях продажу (кіосках, супермаркетах), в Інтернеті, також зникнуть усі маркетингові заходи, молодіжні вечірки, під час яких безкоштовно роздають сигарети. На рівні дитячих очей уже не буде гламурних моніторчиків із рекламою продукту, що вбиває. Стильні юні дівчата тепер не ходитимуть вулицями міст, пропонуючи обміняти сигарети на можливість поїздки в Париж чи сувенір.

Проблеми, однак, самі собою не зникають. Як зауважив керівник департаменту коаліції громадських організацій та ініціатив «За Україну, вільну від тютюнового диму» Сергій Гончар, поки мало що змінилося. Відверта реклама зникла з магазинів у центрі міста, та її замінила прихована. Підліткам, як і раніше, зокрема в кіосках біля кінотеатру «Україна», товариства «Буревісник» в Черкасах та в кількох інших продають тютюнові вироби.

На жаль, фактично не знайшла підтримки та розвитку в обласному центрі ініціатива міської ради про заборону паління в громадських місцях. Мало що роблять медики у плані допомоги курцям у подоланні згубної залежності від тютюну. Спеціальні кабінети, які нині створюють у лікувальних закладах громадські активісти, — тільки початок масштабної роботи, на яку буде націлена майбутня обласна програма захисту від куріння. Ще не знайшли себе в ній освітяни, є над чим попрацювати й інспекції з питань захисту прав споживачів, і правоохоронцям.

Одностайна думка представників різних виконавчих структур — нагальна необхідність втілення в практику різноманітних аспектів прищеплення молоді навичок здорового способу життя. Тут і активна пропаганда (в області та за її межами популярні лекції громадської організації «Твереза Україна»), й організація зайнятості підлітків та молоді, зокрема залучення її до занять фізкультурою та спортом. Як зауважив начальник управління з питань регіональної політики Юрій Король, в області в цьому плані вже чимало зроблено. Зокрема за останні два роки в багатьох містах і селах на умовах співфінансування побудовано 44 багатофункціональних спортивних майданчики. Цю програму, як і інші напрямки роботи з моральним та фізичним оздоровленням молоді, необхідно розвивати.

Згаданий вище закон передбачає з 17 грудня нинішнього року звільнення закладів ресторанного господарства, дискотек, нічних клубів, приміщень усіх державних установ, закладів культури та спорту від тютюнового диму. Та пройдіть цими закладами і установами, й ви одразу переконаєтеся, що роботи тут непочатий край. І хоч до тотальної заборони куріння ще є деякий час, однак перебудови, перенацілювання на здорову працю та відпочинок поки що не відчувається.

Не палити — стає в Україні ознакою гарного тону. Шкода, що це не всі ще усвідомили.