Уже зачинив за собою двері високосний 2020-й. Зустрічаючи 2021-й, що впевнено крокує Україною, ми загадували бажання й підсвідомо вірили в диво. Кожен у власне маленьке. Але саме з таких змін складаються великі — ті, що сприятимуть новій якості розвитку України і життя кожного з нас.
Чи вдасться створити диво на Рівненщині 2021-го? І що для цього потрібно? Відповіді на непрості питання шукаємо разом з головою Рівненської обласної державної адміністрації Віталієм КОВАЛЕМ.
— Віталію Станіславовичу, перш ніж зазирнути в рік новий, годилося б віддати належне старому, підсумувавши його основні віхи.
— 2020-й зробив нас сильнішими, поставивши на порядок денний неочікувані виклики. Перший і головний — пандемія. Так-от, у березні на Рівненщині було тільки кілька опорних лікарень і 10 кисневих точок. А на початок 2021-го — 1290 ліжок із киснем, 15 лікарень першої хвилі, де допомогу пацієнтам надають 2800 медиків. І смертність від коронавірусної хвороби на Рівненщині нижча, ніж середня в Україні. Тут напрошується аналогія з українською армією: коли на нашу землю ступили російські окупанти, війська майже не було. Тепер у нас одна з найсильніших у Європі армій, завдяки нашим захисникам ми в безпеці.
— Але потужної армії без економічно сильної держави не буває. А війна й пандемія завдали удару по нашій економіці. Як справи на Рівненщині?
— Доволі непогано. І знаєте, чому? Бо ми не пішли на поводу в пандемії, а як могли протистояли їй — активно працювали над детінізацією різних сфер нашого життя. Більшість із 156 виявлених нелегальних АЗС стали працювати по-білому, а це сприяло збільшенню акцизного збору, який цього року залишається в бюджетах громад. Аудит земель виявив, що далеко не всю сільськогосподарську землю використовують легально. Тож уже залучили в офіційний обіг 28 тисяч гектарів, і це дало надходження до скарбниць наших громад.
2021-го цю роботу продовжимо, і не лише в земельній галузі. До речі, перші аукціони з продажу бурштиноносних ділянок поповнили держбюджет на десятки мільйонів гривень: порівняно з початковою їхня ціна виросла в сотні разів. Тобто завдяки тому, що вперше за майже 30 років незалежності ухвалено й упроваджено пакет бурштинових законів, сонячний камінь нарешті працює на економіку й імідж України. Попереду його робота на бюджети відповідних громад — це 30% ренти від видобутку, легальні робочі місця та податки.
— Тобто підтримку центру, зокрема Кабміну, область теж відчуває?
— Звичайно. Крім легалізації ринку бурштину, 329 кредитів отримали підприємці на суму понад 400 мільйонів гривень за програмою «Доступні кредити 5—7—9». Це кошти для розвитку економіки краю, й тут Рівненщина в лідерах в Україні.
Майже 68 мільйонів гривень держава спрямувала на підтримку наших аграріїв за різними програмами. Це дасть змогу сільському господарству розвиватися.
Надано понад 120 мільйонів компенсації з часткового безробіття, що сприяло збереженню під час пандемії 16 тисяч робочих місць. Ще 50 мільйонів допомоги надійшло на дітей для 4,5 тисячі ФОПів, виплати по 8 тисяч гривень для тих, хто пішов на локдаун із 8 січня цього року. Це вже 7,5 тисячі підприємців, яким загалом виплачено 60 мільйонів. Непроста ситуація змушує діяти саме так.
— Рівненщина — лідер у створенні інноваційного освітнього середовища в Україні у професійно-технічній освіті. Є 25 новітніх навчально-практичних центрів, де на допомогу фахівцям, затребуваних на ринку робітничих професій, прийшли роботи. Що далі?
— У Здолбунівському вищому професійному училищі залізничного транспорту вже працює перша лабораторія робототехніки та мехатроніки. Лазерні верстати, 3D-принтери, роботизовані конструктори, новітні інформаційні технології — усе це в руках завтрашніх будівельників. На обладнанні майбутнього вже готують електрогазозварників, кухарів, перукарів — усіх, кого гостро потребує ринок праці. Ми поставили мету: вчити на такому устаткуванні, яке в наших роботодавців з’явиться тільки завтра. Тобто коли освіта на крок випереджає повсякденне життя — це правильно. Саме така підготовка дає молоді гідне майбутнє в рідній країні.
На Рівненщині можемо забезпечити навіть найвибагливішого інвестора кваліфікованими робітничими кадрами. А задум полягає ще й у розвитку кластерної економіки. Сучасні знання та навички — перший крок до цього. Ми його зробили доволі швидко і впевнено. Сподіваємося, що саме професійно-технічна освіта стане тим локомотивом, який витягне наш край на новий рівень розвитку.
— А що з об’єктами програми «Велике будівництво»?
— Команда, яку мені довірили очолити у вересні 2019-го, одразу взяла курс на завершення всіх об’єктів за максимально короткі терміни. Частину з тих, що увійшли до «Великого будівництва», розпочали попередники. Але ми усвідомлювали: це те, на що чекають земляки, котрі зазвичай не ділять владу на різні гілки, а хочуть її ефективності. 2020-го збудували або капітально модернізували і ввели в експлуатацію п’ять шкіл (2425 учнівських місць), чотири дитсадки — 500 місць для дошкільнят, п’ять великих спортивних об’єктів на 2609 глядацьких місць. Завершуємо п’ятий садочок і чотири приймальні відділення в лікарнях, два з яких зводимо з нуля, два модернізуємо.
Проривом стало будівництво доріг і принципово інша якість полотна. Торік ми проклали чи капітально відремонтували понад 200 кілометрів автомобільних доріг національного й місцевого значення. Це більше, ніж загалом за чотири попередні роки. Кажу «ми», бо маю на увазі не лише наших дорожників, які працювали цілодобово, а й усіх жителів краю. Це спільна робота і платників податків, без яких не було б такого масштабного будівництва.
До речі, Рівненщина від початку й до кінця року впевнено тримала четверте місце в комплексному рейтингу Кабінету Міністрів за рівнем соціально-економічного розвитку після Києва, Київської та Дніпропетровської областей.
— Утримаєте темпи й ритм 2021-го?
— У нас немає вибору. Справедливо кажуть, що в перемоги багато батьків і лише поразка — сирота. Хочу, щоб ми всі разом — депутати обласної ради, голови територіальних громад, команда обласної державної адміністрації і всі жителі області — були повноцінними батьками нових перемог. Передумови для цього є, тобто йдеться насамперед про ті об’єкти, які генеруватимуть комплексний розвиток наших територій. «Велике будівництво» має розігріти всю економіку краю. Тут і розвиток суміжних галузей, і робочі місця, й податки до бюджетів різних рівнів.
— Тобто головним нашим інвестором залишається держава? Чи розвиває бізнес в області приватний капітал?
— Держава багато робить для області. У держбюджеті на 2021 рік передбачено 75 мільйонів гривень на модернізацію рівненського аеропорту. Він один із небагатьох увійшов до Державної цільової програми розвитку аеропортів до 2023 року. А повітряні ворота — це конкурентоспроможність регіону, що важливо для бізнесу. Ми передбачили в обласному бюджеті 2 мільйони на проєктно-кошторисну документацію.
А ось у пошуку приватних інвесторів прокидаємося й засинаємо. Ідеться насамперед про внутрішні інвестиції, адже пандемія перекроїла світ. Проте з Рівненщини не пішов жоден закордонний інвестор: успішно працює «Консюмерс-Скло-Зоря» і ТОВ «Технобуд» із французьким капіталом, ОДЕК-Україна з голландським та інші. Тепер заходить інвестор з Данії. За 11 мільйонів доларів він готовий створити 1000 робочих місць у меблевому кластері поблизу Рівного. Загалом обираємо європейський кластерний підхід до розвитку економіки.
Тих, хто готовий по-білому працювати в області в різних галузях, запрошуємо до нашого індустріального парку, бо стратегія незмінна: Рівненщина — територія рівних можливостей.
— Вирівняти можливості для самореалізації кожного покликана реформа з децентралізації, перший етап якої завершили місцеві вибори на новій адміністративно-територіальній основі.
— Так, але це не крапка, а лише кома в масштабній реформі номер один у державі. Якщо наслідувати сусідку-Польщу, децентралізація — це постійне вдосконалення. Нині на Рівненщині чотири райони замість колишніх 16 і 64 територіальні громади, що працюють із держбюджетом і мають довести свою самодостатність. Децентралізація — не лише можливості, а й колосальна відповідальність, що лягає на керівників громад.
Ми переходимо від спроможних до заможних громад. Спроможність — це своєрідна програма-мінімум, досягнення базового рівня. Наша мета — щоб міські й сільські громади отримали доступніші та якісніші послуги, нові можливості для розвитку. Заможна громада та, яка робить своє місто чи село кращим, це частина успіху всієї країни.
Триває реформування райдержадміністрацій та їхніх підрозділів. І тут потрібно зшити область у конструктивній взаємодії територіальних громад, райдержадміністрацій та ОДА, щоб розвивати економіку, що працює і генерує доходи для розвитку. Таким, зізнаюся, було моє бажання під ялинку.
— Бюджет-2021 відповідні надії для області подає?
— Він цілком збалансований за доходами та видатками й становить 2,4 мільярда гривень. Добру основу для розвитку ми разом із соціально відповідальним бізнесом заклали 2020 року. Попри пандемію, дохідну частину виконано на 108,8%, а це плюс 65,5 мільйона на розвиток області. Тепер подвоївши чи навіть потроївши зусилля, йтимемо далі. У ці святкові дні бажаю всім невтомного оптимізму й віри в диво, яке неодмінно створимо разом. Адже всі ми в душі трішечки діти.
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Віталій КОВАЛЬ. Народився 1981 року в місті Березне на Рівненщині. Закінчив Тернопільську академію народного господарства за фахом економіст, має ступінь МВА Львівської бізнес-школи при УКУ.
Із 9 вересня 2019 року — голова Рівненської ОДА. Голова фракції «Слуга народу» в Рівнераді.
Одружений, виховує двох доньок.
Ми в Google+