АПК: ЧАС ПЕРЕМІН

Начальник Держсільгоспінспекції
у Чернівецькій області
Віталій УСИК

Широкі повноваження і вкрай важливі завдання, що стоять перед Державною інспекцією сільського господарства України, роблять її, без перебільшення, однією з найважливіших управлінських структур вітчизняного агропромислового комплексу. А якщо зважити, що АПК з його основним засобом виробництва — землею, мало не найкращою у світі, — є провідною ланкою національної економіки, роль Держсільгоспінспекції, створеної президентським указом у квітні 2011 року, взагалі важко переоцінити. На ці та інші теми ми спілкуємося із начальником Держсільгоспінспекції у Чернівецькій області Віталієм УСИКОМ:

— Ми забезпечуємо від імені держави дотримання культури землеробства, земельного законодавства, контролюємо використання та охорону земель, якість посівного матеріалу, саджанців, у тому числі квітникової продукції, яку досі завозили звідусіль абсолютно безконтрольно. Наглядаємо за тим, аби плодоовочева продукція була якісною, безпечною, щоб її зберігали і реалізовували в належних умовах і належним чином. Тож перевірятимемо усіх, хто формує споживчий ринок: супермаркети, базари, оптові склади.

— Тож який сектор найпроблематичніший?

— Земельний. Маємо суцільний потік скарг, по кілька десятків щодня. Безліч конфліктів за межу, щодо передачі земель у спадщину. Люди ідуть до нас, хоча питання давно можна було б вирішити на рівні сільських рад, у складі яких є земельні комісії. Але там знайти правду важко, бо у селі, самі знаєте, завжди хтось комусь кум, сват, брат. Тому чекають на інспектора з району чи області, щоб прийшов і встановив межі. Багато випадків, коли сільські ради не роблять відвід землі на місцевості. А без нього використання земельної ділянки вважається самозахватом з усіма сумними наслідками.

Конфлікти здебільшого виникають через погану роботу місцевого самоврядування. Інколи через прогалини у законах. З одного боку, приміром, закон дозволяє сільським радам ухвалювати рішення про виділення землі в межах населеного пункту, а з іншого — законодавчо такого поняття, як населений пункт, не існує.

— Звідки найбільше скарг?

— Із Чернівців, бо тут земля має найбільший комерційний інтерес. А от з Хотинського, Сокирянського, Кельменецького районів люди йдуть з питаннями використання ріллі у сільськогосподарському виробництві. Безліч випадків, коли земельні паї опиняються в оренді одразу двох фірм у результаті змови між ними. Люди не знають, хто і як господарює на їхніх наділах, хто має виплачувати їм орендну плату, якої вони роками не бачать. Знову ж таки, якби сільські голови належно виконували свої обов’язки, таких проблем не виникало б.

— Але використання сільськогосподарських угідь — зовсім не приватна справа власника паю, його орендаря і голови сільради. Залишається сподіватися, що Держсільгоспінспекція якраз і наведе лад у загальнонаціональному стратегічному багатстві, яким є рілля.

— Це наше основне завдання — захищати інтереси держави, зберегти родючі землі, не дати розтринькати народне добро. Наша інспекція контролює використання сільськогосподарських угідь усіх форм власності: як господарники підтримують родючість землі, дотримуються сівозмін (досі сівозміни були цілком безконтрольними), які вносять добрива.

З 1 січня 2013 року вступає у дію закон із землеустрою, який зобов’язує тих, хто має в обробітку 100 і більше гектарів, розробити паспорт на землю, в якому визначається характер ріллі і, відповідно, способи її використання.

Сільське господарство сьогодні — це потужний бізнес. Останнім часом саме тут з’являється дедалі більше новітніх українських мільйонерів. А отже, має бути суворий і безкомпромісний контроль з боку держави.

— В якому стані рілля області?

— За останні п’ять років вміст гумусу знизився на 0,2% (а щоб повернути втрати від 1%, потрібно понад 10 років). В основному через те, що сільгоспвиробники застосовують здебільшого мінеральні добрива, аніж органічні. Ніхто не висіває трави, аби відновлювати фізіологічні та біологічні властивості грунту. Хоча в усьому світі основна система землеробства — саме травопільна.

Проте на тему господарювання конкретних бізнес-груп на конкретних масивах ми можемо зараз говорити, що називається, тільки на пальцях. Для детальної і грунтовної розмови потрібні факти, а щоб їх отримати, — відповідні лабораторії. Ми ж маємо можливість досконально перевіряти лише якість зерна і насіння. Питання технічного, наприклад, лабораторного забезпечення сільгоспінспекцій поставили перед міністром аграрної політики та продовольства Миколою Присяжнюком під час його нещодавнього візиту на Буковину. Міністр обіцяв незабаром його вирішити.

ДОСЬЄ «УК»

Віталій УСИК. Народився 24 грудня 1955 р. у с. Сомкова Долина на Київщині. Отримав диплом агронома Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Обіймав посади начальника головного управління сільського господарства і продовольства Чернівецької обласної державної адміністрації, заступника голови Чернівецької ОДА з питань розвитку АПК.