Слово «фортифікація» більшість із легкістю пов’яже зі зведенням захисних споруд. А ось зі словосполученням «фортифікація продуктів» буде вже складніше. Хоч насправді це навмисне збільшення вмісту вітамінів та мікроелементів у продуктах для поліпшення поживних якостей їжі, а головне — для позитивного впливу на самопочуття людей. І тут можна провести аналогію зі зведенням укріплень, бо йдеться про зміцнення найціннішого — здоров’я.
Правильний крок
Щоб добре почуватися, людина має споживати достатньо вітамінів. Можна вживати синтетичні або максимально урізноманітнити раціон, отримуючи все необхідне з їжею. У першому випадку точно знаємо, скільки корисних речовин отримали. Але синтетичні вітамінні препарати організм засвоює гірше, на відміну від натуральних вітамінів та мікроелементів, що є у продуктах. Щоправда, аби отримувати необхідне з їжею, потрібно щодня уважно стежити за раціоном, підбираючи меню. А ще слід пам’ятати, що в багатьох овочах і фруктах до весни кількість вітамінів зменшується. Та й термічна обробка значно зменшує їхню кількість і в рослинних, і в тваринних продуктах.
До речі, наприкінці 2017го Міністерство охорони здоров’я України вперше за 18 років оновило добові потреби у мінералах та вітамінах для дітей і підлітків, дорослих, вагітних, працівників особливо важкої фізичної праці («УК» писав про це в матеріалі «Що таке з’їсти, аби поздоровішати» в №243 від 23 грудня 2017 року). Це важливий крок до поліпшення здоров’я українців, адже, як наголошують дієтологи, дві третини хвороб — від неправильного харчування. Та головне самим не лінуватися і стежити за власним здоров’ям.
Об’єднує два ці способи насичення організму вітамінами свідомий вибір дорослої людини. А як бути, наприклад, дітям або тим, хто після хвороби просто не може з’їсти ту кількість їжі, в якій міститиметься необхідна доза вітамінів та мікроелементів? Альтернатива — поповнення вітамінних запасів організму спеціальними вітамінізованими харчами (це і є фортифікація — додавання вітамінів та мікроелементів на етапі виробництва продуктів).
Як зазначають експерти, вітаміни, привнесені в продукти харчування, краще засвоює організм, ніж синтетичні в таблетках. Вживаючи збагачені продукти, отримуємо необхідну кількість вітамінів з помірною кількістю їжі. Отже, не треба об’їдатися тими чи іншими продуктами, аби досягти вітамінної норми.
Мінус для економіки
До речі, фортифікація — визнаний у світі спосіб боротьби з дефіцитом вітамінів та мікроелементів, від якого насамперед страждають малозабезпечені групи населення, діти й вагітні. Населення, яке часто хворіє, люди з інвалідністю — це додаткові фінансові витрати держави. І це знижує загальну ефективність економіки.
Як зазначають у МОЗ, відповідно до інформації НАН України, встановлено пряму залежність між дефіцитом фолієвої кислоти і вад новонароджених. І в оновлених добових потребах збільшено норму цього вітаміну. Та міністерство повідомило «УК», що лише опрацьовує питання фортифікації харчових продуктів. Проте зокрема Рівненщина, з огляду на загрозливі наслідки дефіциту цього вітаміну, ініціює загальнодержавну програму збагачення ним борошна, як робить весь світ (про це «УК» писав у №236 за 14 грудня 2017 року в матеріалі «Борошно проти вроджених вад»).
Президент Асоціації дієтологів України, директор Державного підприємства «Державний науково-дослідний центр з проблем гігієни харчування МОЗ» Олег Швець каже: «На Поліссі є така проблема, але досить неоднозначно це можна трактувати як наслідок дефіциту фолієвої кислоти, бо одночасно там є вплив наслідків Чорнобиля. Потрібні національні дослідження. У світі пластівці до сніданку фортифікують залізом і фолієвою кислотою. У нас — самою кислотою. А дефіцит заліза — це анемія, особливо це стосується дівчат у період статевого дозрівання.
Щодо йододефіциту, то дослідження є. Уся сіль має бути йодована — і в хлібі, і в інших продуктах (під час термічної обробки втрачається лише 20% йоду). Найголовніше — це профілактика затримки розвитку головного мозку і нервової системи. Тобто найбільш небезпечний наслідок дефіциту йоду — це коли він виникає у вагітної й жінки, яка годує груддю. А брак вітаміну Д переважно протягом першого року життя призводить до затримки формування скелета (рахіту), впливає на щільність кісток, всмоктування і накопичення кальцію, збільшує ризик виникнення цукрового діабету. Добре, що в нас продаються молокопродукти з кальцієм та вітаміном Д».
Професор кафедри технологій і організації ресторанного господарства КНТЕУ Петро Карпенко переконаний, що лише визначення стану здоров’я населення і структури його захворювань може бути підставою для адекватного збагачення певних продуктів харчування тими чи іншими речовинами.
У Міністерстві аграрної політики та продовольства України «УК» нагадали, що в Україні не запроваджено обов’язкової фортифікації (коли держава законодавчо закріплює вміст певних речовин у визначеному переліку продуктів), а існує лише добровільна (з ініціативи виробників із подальшим використанням цього як додаткової переваги їхньої продукції) зокрема дитячого харчування, молочних продуктів, солі, хлібобулочних виробів, соняшникової олії, мінеральної води. Законодавчо не заборонено збагачувати продукти в межах фізіологічних норм, але необхідно маркувати — зазначати речовини та їх кількість без зазначення властивостей (наприклад, профілактика, лікування тощо), які харчовий продукт має завдяки цим речовинам, а також мати докази щодо вмісту цих речовин.
Змогу використання виробниками тверджень про користь для здоров’я харчових продуктів або їх компонентів може дати розроблений Мінагрополітики законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо безпечності харчових продуктів» (від 04.05.2016 р. № 4589).
Олег Швець каже: «На щастя, виробники орієнтуються на фізіологічні потреби, принаймні, що стосується вітаміну Д. Фортифікація цим вітаміном гіпотетично необхідна Україні, бо чотири місяці бракує сонячного проміння. У нас є відповідальні виробники».
Плюс і для експорту
У глобальному масштабі дефіцит вітамінів і мінералів стосується майже третини населення планети. У світі фортифікацію продуктів харчування підтримують ЮНІСЕФ, ВООЗ, ФАО. В Україні цей напрям лише формується і має значні перспективи для таких галузей, як олійно-жирова, молочна, борошномельна тощо.
Згідно з даними ВООЗ, третина дітей шкільного віку в Україні страждають від нестачі вітаміну А, важливого для імунної системи та засвоєння інших вітамінів. Директор зі збагачення харчових продуктів і партнерства BASF (компанія займається програмами збагачення) Aндреас Блютнер каже, що збагачення цим вітаміном олії збільшить ціну тонни олії лише на 0,2%. Це вигідна для держави інвестиція у здоров’я людей. Якщо влада, прагнучи мати здорових громадян, створює необхідні умови для виробників, то вони реагують на потреби суспільства.
Директор департаменту продовольства Мінагрополітики Микола Мороз зазначає: консультації з виробниками показують, що є такі, які проявляють цікавість до обов’язкової фортифікації продуктів — був би посил від держави. «Коли виробник враховує те, що в багатьох країнах фортифікація обов’язкова, то це додатковий плюс до привабливості експортного продукту», — підкреслює він.
Від редакції. У розвинених країнах програми збагачення продуктів харчування чинні десятиліттями. Експерти підкреслюють, що у деяких державах соціально відповідальний бізнес навіть безкоштовно надавав такі продукти малозабезпеченим. І українські підприємства вже фортифікують харчі. Але наша держава нині лише планує вивчити потребу обов’язкової фортифікації. Хоч вітамінізовані продукти здатні прислужитися Україні як у плані поліпшення здоров’я нинішнього й наступного поколінь, так і експортних здобутків.
Ми в Google+