«У мене, в мене беріть! Ягода велика, свіженька, смачна!» — навперебій обліплюють машину дітлахи з банками лісової чорниці та ожини, щойно зупиняєшся й прочиняєш двері. Ось так і скуповуються охочі, які прямують трасою H­25, що з’єднує поліські райони з Рівним. Не дивуються, бо в ягідний сезон тут жваво щоліта. Нині ж, кажуть бувалі в бувальцях ягідники, чорниця вродила щедро як ніколи. Природа неначе поспішає обдарувати поліщуків, бодай трішечки компенсувавши втрати від війни…

На ринку в Рівному ягід також удосталь. Ціни майже не відрізняються від тих, що на трасі. У високий сезон літрову банку чорниці можна було купити за 60  гривень, нині, коли сезон завершується, — за 70. Для нас, покупців, це добре, а ось для продавців — не зовсім. 

… Братик із сестричкою вправно намірюють банки «з горою» — тільки б купували! Кажуть, мають у сім’ї ще трьох молодшеньких. Собі ж хочуть заробити на шкільне приладдя та, за можливості, на новий одяг. Ось і підіймаються раніше від високого літнього сонця, аби першими знайти й «захопити» врожайні чорничні ділянки. Напрацюються, а тоді ще й на базар встигають — порадувати покупців. То як не купити в них справді цілющу ягоду?

Промислової ціни немає…

Одне слово, хто не лінується й уміє збирати чорницю, дещо таки заробили за сезон. Умова тільки одна: самим ягоду й продавати. Бо, як кажуть, промислової ціни на неї нині немає.   

— На виході з лісу ще недавно заготівельники приймали чорниці по 30 гривень за кілограм. Тепер, на завершення сезону, платять 40. А за малину, якої люди в нас вирощують чимало, — лише 20—25 гривень. Якщо торік господар платив збирачеві 20 гривень за кілограм, а здавав її щонайменше за 40, то нині маємо те, що маємо. Прикро, що заробітки істотно впали. Виявляється, у підприємців ще торішня ягода залишилася на складах — з різних причин не змогли реалізувати за кордон. А в нашій області глибшої переробки небагато: хіба замороження, та й то в обмежених обсягах, — змальовує ситуацію голова Володимирецької територіальної громади Василь Ковенько.

На їхній території ягоди та гриби збирати можна. Натомість у шести поліських громадах, що межують із білоруссю, діє сувора заборона, яку встановила рада оборони області. Йдеться про Висоцьку, Миляцьку, Локницьку, Зарічненську, Старосільську та Березівську громади.

— Зі зрозумілих причин ця заборона триває другий рік поспіль. Застерігаємо, попереджаємо, просимо людей не виходити в ліси. Оборона держави понад усе! Без ягід та грибів можна обійтися, а кордон треба укріплювати й охороняти. Не хочеться, щоб і в нас повторився випадок, як на Житомирщині, де, проігнорувавши застережні знаки, нещодавно загинув 23­річний чоловік, котрий пішов до лісу на свій страх і ризик. Так маємо знайти й витримати баланс між розвитком економіки та безпекою, — зауважує перший заступник голови Рівненської ОВА Сергій Подолін.

…але люди заробляють

Місцеві ставляться до заборон із розумінням. Утім, вони вже успішно освоюють нові території.

— Наші люди їдуть у ліси на Житомирщину та Хмельниччину — звісно ж, у ті зони, де немає заборони на збір. А ще люди масово поїхали на збирання ягоди в Польщу, Німеччину й Фінляндію: щотижня по 100—120 жінок та повнолітніх дівчат їдуть за кордон із навколишніх сіл. І вчителі, й продавці, й домогосподині. Якщо раніше наші чоловіки їздили на заробітки, то тепер до цього долучилися жінки. Отримують навіть по 60 тисяч гривень на місяць. Люди у нас спритні, працьовиті, тож за сезон і зароблять кругленьку суму. Отак нині виживає Полісся, — каже голова правління Березівського сільського споживчого товариства Марія Кибукевич, яка живе під самісіньким білоруським кордоном.

Але й рівненські ліси не пустують. Торік бюджети громад у лісових регіонах наповнилися від лісового збору на понад 2 мільйони гривень, нині очікують приблизно таку саму суму. Принаймні 109 підприємців уже звернулися в Рівненську філію ДП «Ліси України» й придбали квитки, задекларувавши до збору 1350 тонн ягід. Для місцевих жителів походи в ліс, звісно, безкоштовні: для власних потреб ягоди й гриби на Рівненщині збирають завжди. Маємо ж бо один із найвищих у державі показників лісистості: майже 40 відсотків. Це 838 тисяч гектарів лісів, з яких 42 тисячі — заповідники.

Альтернатива вимушеній забороні

Традиційно люди звикли не лише збирати дикороси, а й відпочивати в лісі. Проте вже було щонайменше 20 лісових пожеж на 46,5 гектара і дві — на торфовищах. А це болючі втрати флори і фауни та фінанси на відновлення, яких у воєнний час не вистачає. І надто тривожна тенденція, якій треба запобігти. Саме тому обласна комісія ТЕБ та НС заборонила розпалювати вогнища в лісі.

«Але відпочинок ніхто не скасовує. Так, лісівники обладнали 125 зон, де є все для цивілізованого й безпечного проведення часу на природі: дрова, мангали, альтанки. Користуватися ними можна безкоштовно. Наші обладнані рекреаційні центри — своєрідна альтернатива вимушеним заборонам», — веде далі Сергій Подолін.  

Для оперативного реагування на ймовірного «червоного півня» запровадили відеомоніторинг лісових масивів: 73 камери пильно спостерігають за лісом, інформація з них одразу надходить до відповідної програми, яка й вибудовує найшвидший маршрут до місця пожежі. Працюють кілька десятків пожежних автомобілів та 13 спостережних веж.

ПРЯМА МОВА

Надія ПЕРЕХОДЬКО,
директор департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОДА:

— В області з’являється дедалі більше суб’єктів господарювання в галузі садівництва та ягідництва, бо ця галузь має непогану економічну перспективу. Істотна підтримка тут — урядова грантова ініціатива «Сади та теплиці». Днями уряд спрямував ще 327 мільйонів на підтримку аграріїв, які займаються ягідництвом, садівництвом та виноградарством. Згадаймо ще програму «Доступні кредити 5—7—9%», яка постійно розширює обрії. От і побачимо, що держава робить серйозну ставку саме на цей напрям. Утім, і викликів у ягідників, на жаль, більшає: йдеться і про стабільність енергоресурсів, й про проблеми із експортом продукції в країни Євросоюзу. А ось власна переробка ягід — ніша, яка найменш заповнена і водночас найбільш перспективна. Приміром, в Острозькій громаді в межах українсько­швейцарського проєкту «Розвиток органічного ягідництва в громадах Рівненщини» вже розпочали будівництво мінізаводу для заморожування ягід на 60 тонн.