Дослідне поле агрокомпанії «Контінентал Фармерз Груп» розкинулося неподалік міста Хоростків на Тернопільщині на 250 гектарах. Ростуть тут пшениця, соя, кукурудза, соняшник, ріпак. На пів тисячі ділянок щороку випробовують, за словами керівника відділу агрономічної експертизи Олександра Деревянченка, нові елементи технології, опрацьовують, порівнюють різні засоби захисту рослин, добрива, строки посівів і визначають їх густоту, гібриди сільськогосподарських культур тощо.

Білі ізолятори на жовто-зеленій плантації

У компанії останніми роками взялися досліджувати, наскільки запилення бджолами гібридів деяких сільськогосподарських культур сприяє збільшенню врожайності, олійності, фізичної маси і якості зібраного насіння. Задля цього розвинули співпрацю з науковцями хіміко-біологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка та Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Торік уперше дослідження впливу перехресного запилення на врожайність та олійність гібридів озимого ріпаку науковці Тернопільського педуніверситету проводили на полі поблизу села Колодіївка на Тернопільщині, а нині — неподалік Хоросткова.

Яскраве жовто-зелене полотно ріпаку, що цвіте, видно здалеку. Посеред цієї краси то тут то там зауважив обтягнуті білою сіткою своєрідні намети. Уже потім дізнався, що це ізолятори завбільшки 1,67х1,67 метра. Біля одного з них саме проводила дослідження доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін хіміко-біологічного факультету Тернопільського національного педуніверситету ім. В. Гнатюка кандидат біологічних наук Галина Гуменюк. Зазначила, що вивчає вплив перехресного запилення на врожайність та олійність гібридів озимого ріпаку.

Торік для цього «Контінентал Фармерз Груп» надав науковцям ділянки для досліджень п’яти гібридів озимого ріпаку. Галина Гуменюк поділилася деякими деталями досліджень.

Ділянки, на яких облаштували ізолятори, назвали дослідними, інші — контрольні. Ці намети слугували для того, щоб відокремити, ізолювати рослини від комах. Тож стали визначати їх морфологічні показники, тобто довжину стебла, площу листкової пластинки, кількість листків на рослині, вміст редукованих цукрів у нектарі рослин. Потім обчислювали структурні показники врожайності, тобто масу тисячі насінин, кількість стручків на рослині та насінин у стручку. За певною формулою визначали врожайність гібриду сільськогосподарської культури.

Науковці скористалися послугами лабораторії агрокомпанії для визначення олійності й вологості зерна ріпакових гібридів. «За підсумками торішнього нашого дослідження, олійність і врожайність більшості гібридів ріпаку все-таки значно залежала від впливу комахозапилення», — розповідає Галина Гуменюк. Тож аби отримати достовірніші результати, вирішили й надалі провадити польові дослідження.

У травні й червні цього року науковці знову вийшли на ріпакову дослідну ділянку. За схемою досліджень, після цвітіння гібридів ізолятори знімуть з дослідних ділянок. У серпні науковці досліджуватимуть структурні показники врожайності гібридів.

Навесні й улітку цього року досліджують уже не п’ять, а сім гібридів озимого ріпаку. Один з них поділили на дві частини. Одну обприскали біологічно активними речовинами — феромонами, які приваблюють комах, другу — ні. Із часом тернопільські науковці порівняють, як зміниться показник урожайності та олійності на цих гібридах.

Цей проєкт агрокомпанії «Контінентал Фармерз Груп» і Тернопільського педуніверситету цікавий ще й тому, що до його втілення залучили не лише науковців, а й студентів. Крім теоретичних знань, майбутні біологи, хіміки здобувають і навички.

«Вони допомагають нам здійснювати польові дослідження, — зауважує Галина Гуменюк. — Може, в майбутньому наші студенти теж працюватимуть у «Контінентал Фармерз Груп». Ця співпраця важлива і для нашого університету, і для компанії».

На основі проведених досліджень впливу перехресного запилення на врожайність та олійність гібридів озимого ріпаку захищено дві магістерські й кілька курсових робіт. Наукові здобутки публікують у фахових виданнях.

Галина Гуменюк за фахом біолог і еколог. Тож займається аналізом гідрохімічних показників у ґрунтах, вивчає моделювання впливу їх родючості. Дослідження впливу комахозапилення деяких сільськогосподарських культур стали для неї, колег і студентів другим проєктом, який реалізують разом з агрокомпанією. До цього в тодішніх двох районах Тернопільщини втілювали ініціативу з роздільного збирання сміття. Проводили відкриті уроки у школах, на яких учням розповідали про позитивність та потрібність такої справи.

На дослідному полі того дня, крім Галини Гуменюк, працювала доцент кафедри ботаніки та зоології Тернопільського педагогічного університету кандидат біологічних наук Оксана Мацюк. Вона збирала пилок з гібридів озимого ріпаку. Адже один з напрямів досліджень — більше дізнатися про проростання пилку у штучних поживних середовищах.

«Ми виготовляємо поживне середовище з агар-агару, глюкози, дистильованої води і спостерігаємо за проростанням пилку в таких середовищах, — ділиться думками Оксана Мацюк. — Можна спрогнозувати, як відбуватиметься запилення».

Підсумки торішніх досліджень, які проводила Оксана Мацюк з колегами, підтвердили прогнози, що гібриди ріпаку, які мали життєздатний пилок, пилкові трубки добре проростали, дали вищий урожай. Дослідження тривають. Оксана Мацюк зібрала пилок з кожного ріпакового гібриду. У лабораторії університету вона готує штучні поживні середовища, висіває пилок й отримує результат.

Пересувна пасіка кооперативників

Другий рік на дослідне поле вивозять бджіл члени сільськогосподарського обслуговувального кооперативу «Увисла+». До цього об’єднання, як розповів о. Володимир Данилів, входять десять сільських пасічників. Створили таку господарську структуру в листопаді 2017 року. Пасічництвом, яке називає шляхетною справою, священник займається вже понад десять років. Має 20 бджолосімей. Уже три тижні його та інших кооперативників бджоли активно працюють на ріпаковій площі.

Узяти участь у дослідженнях увислівські пасічники вирішили ще торік. Щоправда, вулики виставили на соняшникових плантаціях, тепер — на ріпакових.

«Відгукнулися на таку пропозицію компанії «Контінентал Фармерз Груп», аби довести собі й аграріям, що бджоли роблять велику роботу — підвищують урожайність сільськогосподарських культур», — розповідає о. Володимир.

Цього року кооперативники із села Увисла вивезли 40 бджолосімей на ріпакову дослідну ділянку. Транспортували вулики на мобільному причепі, який надав «Контінентал». Разом з о. Володимиром Данилівим на пересувній пасіці працює й Володимир Ковальчук. Понад чверть століття він займається бджолярством. Має 60 бджолосімей породи карпатка та місцевої. Вулики виставляє у власному саду. Нині вперше вивіз бджіл на ріпак. Каже, що вся його родина «не дружить з цукром, а лише з медом». Зрозуміло, що кожен мед має свої властивості й кожна людина обирає його до смаку. Тож поцікавився в досвідченого бджоляра, яке місце він віддав би ріпаковому меду. З’ясувалося, що спочатку пан Володимир поласував би липовим, потім гречаним, а вже згодом — медом з акації й аж тоді ріпаковим і соняшниковим.

Мене цікавило, чому бджолярі із села Увисла вирішили створити кооператив. І о. Володимир Данилів, і Володимир Ковальчук у відповіді одностайні: завдяки такому об’єднанню можна отримувати фахову інформацію, обмінюватися досвідом, організовувати кращий збут медової продукції, мати добру співпрацю з агрокомпанією «Контінентал Фармерз Груп», яка активно підтримує кооперативний рух.

КОМПЕТЕНТНО

Олександр ДЕРЕВЯНЧЕНКО,
керівник відділу агрономічної експертизи
компанії «Контінентал Фармерз Груп»:

— Для цих досліджень обрали гібриди ріпаку, які масово сіє компанія. Цікавить, які саме гібриди піддаються впливу комах-запилювачів. Маємо вже деякі напрацювання в цій царині. Розуміємо, що не всі гібриди ріпаку відгукуються на присутність комах-запилювачів. Тому прагнемо дізнатися, визначити, які гібриди максимально отримують віддачу від бджіл, тож у майбутньому сіятимемо їх ближче до тих місць, де є комахи-запилювачі.

Цього року на наші спільні дослідження відгукнулися п’ять компаній, що займаються селекцією ріпаку: ТОВ ЗААТБАУ, ТОВ «ПІОНЕР НАСІННЯ Україна», ТОВ «ЛІМАГРЕЙН Україна», ТОВ «РАЖТ СЕМЕНС Україна», ТОВ «ЛЕМКЕ Україна». Дослідження триватимуть кілька років. За три роки мали б отримати середній статистичний показник з підвищення врожайності й потім запланувати у структурі посівів компанії ці гібриди якнайближче до розташування бджолосімей.

Такі дослідження проводимо не лише на ріпаковому, а й на соняшниковому полях. Уже третій рік випробовування на соняшнику організували за участю науковців Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Гадаю, наступного року за підсумками цих досліджень зможемо сформувати розташування гібридів цієї культури на посівних плантаціях. Два роки деякі гібриди показували приріст майже 30%.

У перспективі працюватимемо з усіма гібридами ріпаку і соняшнику. Адже певні: з роками вони даватимуть непоганий урожай. Проте деякі з них, буває, просідають, можливо, на це впливає нестача комах-запилювачів.