У Черкасах відбувся форум «Інноваційні виробничі та педагогічні технології — європейський вектор професійної освіти в Україні». Крім представників Міністерства освіти і науки України, ради Федерації роботодавців, обласної влади, ректорів навчальних закладів, до Черкаського професійного ліцею, де відбувалося зібрання, з’їхалися гості з інших областей, зокрема закладів профтехосвіти. Учасники обговорили актуальні питання: підготовку кадрів для будівництва, перспективи розвитку партнерства освіти й бізнесу. Хорошим прикладом такого партнерства може служити взаємодія закладів професійно-технічної та вищої освіти з компанією «Хенкель Баутехнік» (Україна) в межах проекту «Хенкель академія». Як розповіла на форумі керівник проекту Наталія Іваній, він функціонує впродовж 13 років, нині компанія має 30 ресурсних центрів у всій Україні. Навчальні заклади, які увійшли до проекту, — провайдери сучасних освітніх послуг у регіонах.
Серед них і Черкаський професійний ліцей. Суть проекту в тому, щоб наблизити навчання учнів до реальних умов сучасного будівельного виробництва, аби не було розриву між теорією та практикою.
Обличчям до життя
Як переконалися учасники форуму, така співпраця уже забезпечила учням найновітніші технології світового рівня. Попри всі профтехосвітянські проблеми, колектив ліцею закінчив будівництво й оснащення ще одного центру інноваційних технологій з комп’ютерної діагностики автомобілів. Незабаром тут планують завершити оснащення напівавтоматами ще однієї майстерні для електрозварників. Нещодавно власними силами реконструювали і капітально відремонтували актову залу і триповерховий блок допоміжних приміщень. Якість цих робіт висока, їх за «хенкелівськими» технологіями виконує одна з госпрозрахункових структур ліцею — будівельна дільниця, укомплектована із випускників та учнів. Усього ж у закладі вісім структур діють на засадах самоокупності: від будівельних напрямків до автошколи й пасіки. У номенклатурі товарів і послуг більш як двадцять найменувань. За чотири роки обсяг виробничої діяльності становив понад 8 мільйонів гривень, з яких близько 2 мільйонів — чистий прибуток.
Нині український ринок праці потребує 80% робітників і 20% інших фахівців, однак система освіти готує навпаки — 20% робітників і 80% фахівців з вищою освітою. Оскільки структура підготовки кадрів у системі профтехосвіти поки що не відповідає структурі нашої економіки, учасники форуму зосередили увагу на шляхах розв’язання цих проблем.
Сутність усіх освітянських реформ, поділився думками директор Черкаського професійного ліцею Юрій Куліш, полягає в тому, щоб повернути освіту лицем до життя й до виробника. Адже за 25 років нашої незалежності підготовка кваліфікованих робітників в Україні зменшилася з 3,5 до 1,5 особи на кожні 10 фахівців, яких готує галузь. Натомість за кількістю дипломів про вищу освіту на одного українця ми вийшли на четверте місце в світі.
— Я переконаний, — сказав він, — що структура освіти успішних європейських країн, скажімо Фінляндії чи Німеччини, де відповідно половина і дві третини випускників шкіл починають не з вишу, а з набуття робітничої професії, значно доцільніша й ефективніша і щодо інтересів держави, і реальних потреб людини.
За словами Юрія Куліша, ліцей та два будівельні технікуми (один із Кам’янського — колишнього Дніпродзержинська, другий тальнівський на Черкащині), а також Черкаський державний технологічний університет об’єднали зусилля в підготовці майбутніх будівельників на основі новітніх технологій.
Не треба винаходити велосипед
Багато компаній у своїй діяльності також уже зрозуміли потребу в інтеграції з освітою, і не лише в будівельному сегменті. Проте, наголошували на форумі, конкуренції боятися не варто: вона в системі освіти недоцільна, адже це той сегмент, де всім знайдеться місце. І не треба винаходити велосипед там, де вже їде чудовий мотоцикл. Варто прагнути грамотної, державницької співпраці, проводити спільні форуми, навчання, шукати точки дотику в інтеграції освіти і бізнесу для розвитку національної економіки.
Приміром, працедавці задоволені результатами реалізації проекту «Хенкель академія». За словами начальника відділу кадрів Черкаського ПП «Надія» Ліни Ткач, життя змушує будівельників послуговуватися новітніми технологіями, впроваджувати їх у виробництво. Учні Черкаського професійного ліцею ще з першого курсу, а особливо випускники, мають роботу на цьому підприємстві. Їх підсилюють інженерно-технічні фахівці ЧДТУ. Взагалі на підприємстві склалася така кадрова ситуація: з одного боку — фахівці, старші за 55 років, із великим досвідом роботи в будівельній сфері, з іншого — молоді спеціалісти до 30 років зі знаннями інноваційних технологій.
Керівники профтехзакладів Черкащини, наголосив перший заступник голови облдержадміністрації Віталій Коваль, активно співпрацюють з виробництвом, промисловими підприємствами, фабриками, які відновлюють потужності на території області. Вони залучають молодь до виробничих практик, надаючи базу здобуття практичних знань, можливість вивчити технологію. Так само працюють в області й вищі навчальні заклади, які готують справжніх конкурентоспроможних працівників.
Соціальне партнерство, як зазначив начальник відділу взаємодії із соціальними партнерами та виробництвом МОН Сергій Коваленко, набуває нині нового звучання й актуальності. У професійно-технічні заклади активно інтегруються виробники будівельних матеріалів, які бачать у цій справі плідну співпрацю в розбудові нашої економіки через підготовку сучасних робітничих кадрів. Зміни в системі профтехосвіти давно назріли, тепер вони відбуваються. На прикладі Черкаського професійного ліцею учасники форуму пересвідчилися, наскільки вони результативні в багатьох аспектах.
У державному бюджеті на 2017 рік закладено освітню субвенцію 1,6 мільярда гривень. Кабмін днями затвердив перелік професій загальнодержавного значення, які мають фінансувати за державний кошт. Держава з цього року створюватиме навчально-практичні центри, на що спрямовано 50 мільйонів. Уже затверджено їх перелік, тож невдовзі розпочнеться процес створення в кожному регіоні України таких центрів.
Ми в Google+