На тлі спричинених війною економічних негараздів в аграрному секторі країни ПАФ «Україна» в Миргородському районі, образно кажучи, на мапі Полтавщини як світла пляма. У департаменті агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації кажуть, що господарство успішно працює тому, що його очолює людина з багатющим досвідом роботи в сільському господарстві (65 років трудового стажу) Герой України Іван Балюк. Він підібрав дружну команду професіоналів, які душею вболівають за результати праці. Саме ці спеціалісти й не дали агрофірмі втратити високі позиції, що тримаються впродовж десятиріч.

Засновник і директор агрофірми Герой України Іван Балюк, виконавчий директор цього господарства Олександр Балюк та заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА Олег Палій (зліва направо) задоволені побаченим на молочнотоварній фермі. Фото автора

Надійний партнер м’ясокомбінатів і молокозаводів

Попри війну господарство має майже 6 тисяч гектарів землі, розвинене тваринництво. Тут утримують більш як 2 тисячі голів ВРХ, із них 700 корів, 2,5 тисячі голів свиней породи велика українська біла. Поліпшений тип цієї породи вивели на племзаводі «Радивонівка». Господарство забезпечує роботою майже 200 осіб.

У цій агрофірмі одні з найвищих в області виробничі показники. Зокрема, тут надоюють 8,5—9 тисяч літрів молока від корови за рік. Урожайність озимої пшениці на площі 1 тисяча гектарів у господарстві цього року становила  80 ц/га, соняшнику — 30, сої — 30,5 ц/га.

Господарство прихистило, забезпечило житлом і працевлаштувало багатьох людей, які покинули тимчасово окуповані території. Активно допомагає ЗСУ. Самих коштів на потреби наших воїнів перерахувало сотні тисяч гривень, регулярно надсилає на передову сало, м’ясо, молоко, ковбасні вироби, хліб, крупи, олію тощо. В агрофірмі випікають хлібобулочні вироби, працюють цехи з перероблення тваринницької й рослинницької продукції.

«Ділимося, — каже засновник і директор ПАФ «Україна» Іван Балюк, — бо знаємо, що це треба».

Країну захищають десятки працівників агрофірми. На жаль, їх ніким замінити. Тому господарство відчуває кадровий голод. Зокрема дефіцит кадрів у рільництві. За словами Івана Балюка, нині один чоловік обслуговує 3—4 агрегати.

Нелегко нині й реалізовувати рослинницьку продукцію. На складах господарства лежить багато пшениці, сої, торішньої кукурудзи. Майже задарма віддавати не хочеться, тому чекають, коли ціни зростуть. А ось тваринницьку продукцію реалізують успішно. Господарство — надійний партнер м’ясокомбінатів, молокозаводів, поросят у нього розкуповує населення. Покупці приїжджають і з інших областей. За рахунок тваринництва і частково рослинництва виживають, ще й соціальною сферою опікуються. Зокрема Радивонівською та Біляківською загальноосвітніми школами. Щомісяця до 100 тисяч гривень витрачають тільки на них. За потреби підтримують продуктами й фінансово всіх працівників господарства й місцевих жителів.

«Радивонівський батько»

«Допомагати людям — святе. Якщо ти тут живеш… Я тут, у селі, прожив увесь вік, кожного знаю. І мене всі знають. Навіть уже мої правнуки за віком, яких не знаю, зі мною вітаються», — каже «радивонівський батько» — так у селі величають Івана Балюка.

«Іван Балюк — взірець в області для всіх керівників — молодих і не дуже. Хоч часи такі складні, його господарство ефективно працює, запроваджує нові прогресивні технології в рільництві й тваринництві. Два роки тому тут відкрили один з найбільших на Полтавщині доїльний зал. Переконаний: майбутнє нашої країни саме за такими господарствами, як ПАФ «Україна». Саме тут треба вчитися працювати і фермерам, і більшим господарствам. Перед війною ми на базі цієї агрофірми провели виїзний навчальний семінар», — розповів «Урядовому кур’єрові» заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації Олег Палій.

Знайомлячись із господарством, ми звернули увагу на численні тюки соломи, сіна, які дбайливо зберігають поблизу молочнотоварної ферми.

Як повідомив виконавчий директор ПАФ «Україна» Олександр Балюк, їх тут 10 тисяч, кожен завважки приблизно 400 кілограмів. Усі вони обмотані спеціальними сітками, новим брезентом. Їм ні дощ, ні сонце не страшні. Харчуючись таким сіном, корови даватимуть смачне молоко.

Крім сіна й соломи, господарство цього року заготувало 300 тонн корнажу, 10 тисяч тонн силосу, 5 тисяч тонн сінажу, вдосталь інших соковитих та грубих кормів.

Порадувала око велика череда дійних корів породи українська червоно-ряба молочна, які саме прямували до доїльного залу. Усі тварини як перемиті, вгодовані, з розкішним вим’ям.

Головний зоотехнік господарства  Лідія Кулинич розповіла, що кількість поголів’я фуражних корів у них найближчим часом ще збільшиться. У господарстві гарний річний показник щодо народжуваності телят — 93 відсотки.

Робота в селі, а зарплата — як у Києві

Вона зазначила, що на МТФ працює здебільшого молодь. Серед операторів машинного доїння є й чоловіки. Їх приваблює достойна заробітна плата — 20 тисяч гривень за місяць і більше. Стільки само заробляють і тваринники. Але найбільше молока надоює досвідчена доярка Ніна Семенюк.

Найбільш високоудійні корови в агрофірмі — Сула, Ластівка, Тернина, Сорока. Від кожної з них за добу надоюють 40 літрів молока і більше.

«Будемо розширюватися, добавляємо загони, молодняк. Усе поголів’я дійних корів пропускаємо через новий доїльний зал, доїмо корів у дві зміни. Людей на ферми підвозимо, є в нас працівники із сусідніх сіл. Нещодавно збудували цех із комплексного приготування кормів. Не задоволені ми тільки ціною на нашу тваринницьку продукцію. Наприклад, ціна на молоко не змінювалася вже сім років», — розповідає Олександр Балюк.

Оператор машинного доїння ПАФ «Україна» Володимир Прокопенко обслуговує 28 корів, на цій посаді працює пів року.

«Усе гаразд, звик. Спочатку було важко, а тепер уже нормально», — розказує. Він із сусіднього села. Каже, їздить сюди, бо в їхньому селі немає роботи.

Усі виробничі процеси в доїльному залі «Ялинка» механізовані, а управління здійснюється через комп’ютер.

Вагомі показники отримують і на свинофермі господарства, на жаль, того дня нам не пощастило відвідати племзавод.

Коли вже мали виїжджати з Радивонівки, зустріли старосту місцевого старостату Лідію Філіпенко. Вона теж до обрання на цю посаду працювала в ПАФ «Україна» бухгалтером з механізації. Розговорилися, й пані Лідія звернула нашу увагу на добротні двоповерхові цегляні котеджі, молодий березовий парк у центрі села, який заклали у вересні 2013 року Герой України Іван Балюк і  перший космонавт Леонід Каденюк. Похвалилася центральним водогоном зі смачною водою,  наявністю в сільських хатах природного газу, двоповерховою сільською лікарнею, прекрасним дитячим садком, чотирма кафе, новою церквою. Зазначила: «У селі побільшало машин, у людей є вихідні, є де відпочити і з користю провести дозвілля. А буде ще краще. Якби тільки нам якнайшвидше здобути перемогу над ненависним ворогом».

ДОВІДКА «УК»

Полтавщина — лідер у країні з виробництва тваринницької продукції. Область на першому місці за кількістю поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств та на сільськогосподарських підприємствах і за кількістю корів в останніх.

На 1 серпня в усіх категоріях господарств області налічувалося 197,5 тисячі голів ВРХ, зокрема 96,4 тисячі корів, майже 257 тисяч свиней та приблизно 7136 тисячі голів птиці.

Полтавщина має одну з найбільших племінних баз у країні. Нині в області функціонує 41 суб’єкт племінної справи у тваринництві, суб’єктам присвоєно 70 статусів. Тут утримують 10 відсотків племінного поголів’я ВРХ України. 

2023 року Полтавщина реалізує племінне поголів’я та генетичний матеріал, який має високий попит. З початку року департамент агропромислового розвитку Полтавської ОВА оформив та видав 436 сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів.