На жаль, окрім загрози російської агресії та подорожчання енергоносіїв,  маємо ще одну тривожну звістку. У всіх країнах ЄС планують одночасно запровадити нульовий ПДВ на основні продукти харчування: м’ясо, риба, молочні продукти, овочі, фрукти та продукти їх переробки, зернові, борошно, хлібопродукти та олія.

Тамтешні виробники цих товарів і так не дуже потерпали від надмірного ПДВ. У країнах Європейського Союзу основні харчові продукти обкладають пониженою ставкою.

Скажімо, у Франції базова ставка ПДВ становить 20%, як у нас, але на ліки, товари для здоров’я й основні продукти харчування цей податок становить 5,5%. У Німеччині це відповідно 19 та 7% (щоправда, понижені ставки на харчові продукти не поширюються на асортимент кафе та ресторанів), у Нідерландах — 21 та 6%.

Цікаві приклади й за межами ЄС. Нульова ставка ПДВ на продукти харчування, ліки, товари для здоров’я, книжки та іншу друковану продукцію діє у Великій Британії, а в Ірландії до цього переліку додано насіння, садивний матеріал та корми для тварин.

Поляки радіють

Польський уряд вирішив не чекати на затвердження директиви Ради Європи, яку, до речі, розробляли за найактивнішої участі саме Польщі, а здійснити відповідні кроки самостійно. Ще на початку грудня тамтешній міністр фінансів Тадеуш Костинський надіслав листа до комісара ЄС в справах економіки Паоло Джентілоні із проханням дозволити тимчасово, на пів року, запровадити нульову ставку ПДВ на основні продукти харчування (крім спиртних напоїв та ще деяких продуктів, що не належать до основних). На обґрунтування такого кроку Тадеуш Костинський наголосив на високій споживчій інфляції у країні та потребі підтримати вітчизняних виробників.

Хоча і до того ПДВ на продукти харчування в Польщі не був надто високим — 5%, тамтешні виробники зустріли таку урядову ініціативу із захватом, зокрема садівники й городники. Там вважають, що нульовий ПДВ сприятиме зростанню споживання свіжих фруктів та овочів, популяризації здорового способу життя.

Але не тільки це — така новація мусить спричинити зростання продажів плодоовочевої продукції й доходів виробників. Те саме стосується й інших виробників харчової продукції. І не лише Польщі, матимемо це на увазі.

Передчуття небезпеки

Якщо станеться те, що надумали країни ЄС, на українську харчову продукцію на зовнішніх і внутрішніх ринках чигає небезпека. Зокрема, садівники зазначають, що виробництво плодоовочевої продукції потребує істотних витрат, на які ПДВ не нараховують, отже й не відшкодовуватимуть. Це найперше оплата праці сезонних робітників на збиранні врожаю плодово-ягідних культур, яка становить більшу частину собівартості продукції.

Відповідно, різниця між вхідним та вихідним ПДВ виявляється такою великою, що цей податок на практиці нагадує податок з обігу. Як може садівництво розвиватися за таких умов? Тож дедалі більше садівників викорчовують сади і переходять на ті види продукції, які можна обробляти за допомогою техніки без великих витрат ручної праці, найперше зерно. І це ще не все.

Наша харчова продукція з ПДВ 20% проти їхньої з нульовим ПДВ програватиме конкуренцію не лише на зовнішніх ринках, а й на нашому внутрішньому. Покупці дедалі більше купуватимуть імпортні харчі замість вітчизняних, бо їхні коштуватимуть дешевше. Тож великі українські виробники переводитимуть виробництва за кордон, і їхня продукція теж перетвориться на імпортну. Відповідно до скорочення харчового виробництва скоротяться й надходження до бюджету із цього сектору економіки. Отже, на кроки ЄС мусимо чимось відповісти, але чим? 

Чим відповімо Європі?

Уряд за таких умов робить що може: постановою від 12 січня запровадив граничний рівень торговельної надбавки не вище 10% на основні продукти харчування на період карантину.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький із цього приводу зазначив: «Уряд запроваджує комплекс заходів для забезпечення українського споживача доступними харчовими продуктами, що мають істотну соціальну значущість. Запровадження граничних торговельних надбавок на деякі продовольчі товари на період карантину — один із таких заходів. Граничний розмір торговельної надбавки унеможливить маніпуляцію цінами, стабілізує ринок роздрібної торгівлі продовольчими товарами та запровадить прозорий механізм ціноутворення».

Певна річ, цей крок добрий, але недостатній, на додачу до нього доречним видається якщо не нульовий ПДВ, то хоч понижений. Ще у травні 2021 року міністр аграрної політики Роман Лещенко в інтерв’ю ресурсу LB.ua заявив: «Щоб збалансувати інфляцію і запобігати різкому зростанню цін, я підтримую ініціативу, яка діє в європейських країнах: на сільськогосподарську групу товарів, передовсім соціально значущі — масло, олію — необхідно знижувати ставку ПДВ. Не ставити квоти, обмеження, закривати ринки, а збалансувати вартість через знижену ставку ПДВ на сільськогосподарську продукцію до кінцевого споживача. Знизивши ставку ПДВ для всіх, ми ще і боремось із податковими скрутками. І за рахунок того, що знижуємо ставку ПДВ, мінімізуємо ризики працювати в тіні по зерну».

Такої самої позиції дотримується економіст колишній в.о. міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло Кухта: «Негативні соціальні наслідки здорожчання їжі очевидні, і з ними треба боротися. На щастя, маємо для цього ефективні інструменти, які вже застосовують у розвинених країнах. І їх конче необхідно застосувати нам у цьому році (йдеться про 2021-й. — В.К.). Насамперед це зниження ставки ПДВ на продукти харчування». Він запропонував тимчасово, на рік, запровадити на них в Україні нульову ставку ПДВ.

Економічний радник Пре­зидента Олег Устенко заявив, ніби в українських умовах зниження чи скасування ПДВ, навіть тимчасове, спричинить додаткові витрати на адміністрування податків та зашкодить конкуренції, а це додатковий ризик для економіки: «У результаті може виявитися, що економічний ефект від цього не такий, як здавався на етапі розрахунку». Натомість він запропонував запровадити цільову фінансову підтримку малозабезпечених, яку вже встигли охрестити «продуктовими картками».

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

Леонід ТУЛУШ, к.е.н., завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»:

–– В Україні застосовують стандартний розмір ставки ПДВ на вхідні ресурси, необхідні для ведення сільськогосподарського виробництва, –– добрива, засоби захисту тварин і рослин, сільгосптехніку тощо. Відповідно запровадження нульової ставки ПДВ на етапі сільгоспвиробництва призведе до необхідності відшкодування значних сум ПДВ з бюджету. Це негативно позначиться і на фінансовому стані самих товаровиробників –– термін відшкодування буде не швидким, тобто на певний час вимиватиметься оборотний капітал, і на дохідній спроможності державного бюджету.

За наявної в Україні моделі справляння ПДВ, яка поки що не передбачає наскрізного застосування зниженої ставки ПДВ на будь-який вид продовольства, запровадження нульової ставки навіть на невелику групу продовольчих товарів означатиме істотні втрати доходів бюджетів, а відповідно необхідність скорочення окремих державних видатків, тобто значне зменшення бюджетних можливостей. Вибіркове застосування нульової ставки на окремі види продовольства сформує конкурентні переваги відповідним суб’єктам, отже викривить конкурентне середовище у галузі виробництва харчових продуктів.

Виробники продуктів харчування, поставки яких не підпадуть під дію зниженої ставки ПДВ, цілком логічно вимагатимуть поширення відповідної практики і на їхню продукцію. Отже, рішення про застосування нульової ставки ПДВ на окремі харчові продукти автоматично порушить конкурентні умови в галузі та спричинить палку дискусію про формування пільгового кола харчових продуктів.

Окремо варто звернути увагу й на втрату конкурентоспроможності продуктів харчування вітчизняного виробництва. Адже дія нульової ставки ПДВ автоматично пошириться й на імпортну продукцію. У ЄС цієї проблеми не виникатиме, оскільки їхня система збалансована.

Нині  імпортний ПДВ — певний щит, який захищає вітчизняних виробників продуктів харчування –– за рахунок 20-відсоткового зростання вартості імпортних продуктів. Після реалізації ідеї з нульовою ставкою ПДВ відповідний захист зникне і вартість імпортних продуктів харчування істотно знизиться. Очевидно, що вітчизняний споживач обиратиме імпортну продукцію, внаслідок цього постраждає українська харчова промисловість.