Лідери країн-членів Східного партнерства — Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови й України та глави держав країн ЄС провели спільну відеоконференцію. Хоча ще кілька тижнів тому в Брюсселі говорили, що зустріч на високому рівні навряд чи можлива. Тож те, що саміт Східного партнерства, нехай і у віртуальному форматі, але все-таки відбувся, слугує потужним політичним сигналом ЄС своїм східним сусідам.

Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на відеоконференції, заявив, що Україна прагне до повноправного членства у Євросоюзі. Він наголосив, що Східне партнерство корисне для України, якщо наближає Українську державу до членства в ЄС.

Безпековий потенціал ще не використано

«Східне партнерство не має обмежувати амбіції. Комусь достатньо політичного діалогу, комусь стратегічного партнерства з ЄС, хтось прагне до інтеграції у спільний ринок на основі чотирьох свобод, а хтось, як Україна, вимагає повноправного членства в ЄС», — заявив Президент. Він нагадав, що початковою метою створення ініціативи Східне партнерство була розбудова відносин ЄС із сусідніми країнами, які поділяють європейські цінності й принципи. Водночас перевагами такого об’єднання мають користуватися всі громадяни країн-учасниць.

Володимир Зеленський висловив упевненість, що країни-члени Східного партнерства та ЄС здатні спільно подолати виклики, зокрема наслідки пандемії коронавірусу за допомогою поглиблення інтеграції та посилення координації між країнами, а не завдяки політичній самоізоляції та протекціонізму, повідомляє пресслужба Офісу Президента.

Глава нашої держави також подякував ЄС за підтримку, зокрема за нову програму макрофінансової допомоги обсягом 1,2 мільярда євро, яка, за його словами, дуже важлива й своєчасна. Крім того, він наголосив, що Україна розраховує на співпрацю з ЄС у закупівлі вакцини проти COVID-19, щойно її буде винайдено й виготовлено. Володимир Зеленський також нагадав, що Україна підтримала своїх європейських партнерів. Українські медики прийшли на допомогу Італії, а наші літаки доправляли медичні вантажі до багатьох країн-членів ЄС. «Упевнений, гасло Stronger together сьогодні актуальне як ніколи», — наголосив Президент України.

Окремо Володимир Зеленський зупинився на можливостях безпекових аспектів співпраці Східного партнерства. «На мою думку, Європейський Союз ще не використав повною мірою свій потенціал задля безпеки на Європейському континенті», — зауважив він. Володимир Зеленський нагадав, що розмір окупованої української території та кількість українських громадян, які опинилися там, дорівнюють площі та населенню деяких країн Європейського Союзу. «Знаю, вважається, що Східне партнерство не є інструментом для врегулювання конфліктів. Водночас ми не можемо дозволити зовнішнім гравцям надалі дестабілізувати ситуацію в регіоні й створювати нові й нові гарячі точки», — сказав Президент.

За словами Глави Української держави, виникнення конфліктів на територіях партнерів зовсім не означає, що соціально-економічні й безпекові проблеми не можуть перекинутися на країни Євросоюзу. «Україна здатна робити внесок у зміцнення стабільності й безпеки в регіоні: брати участь у місіях, військових і безпекових проєктах ЄС, ініціативах, спрямованих на боротьбу з інформаційними та гібридними загрозами, дезінформацією тощо», — переконаний Володимир Зеленський.

П’ять основних напрямів

На підсумковій пресконференції, яка відбулася в режимі онлайн, президент Європейської Ради Шарль Мішель розповів, що лідери ЄС та Східного партнерства визначили п’ять головних напрямів, за якими розвиватимуть своє партнерство найближчі десять років. Серед них — економічна співпраця, зміцнення державних інституцій, діджиталізація, екологічна безпека та інформування громадян країн Східного партнерства про результати співпраці з ЄС. «Лідери висловили політичну волю й далі будувати спільний простір демократії, процвітання та стабільності, який ґрунтується на повазі до верховенства права», — завив Шарль Мішель.

На запитання журналістів, чи збирається ЄС запропонувати трьом найуспішнішим країнам Східного партнерства політичну перспективу у вигляді членства, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відповіла, що для початку ці країни, а йдеться про Грузію, Молдову та Україну, мають імплементувати Угоди про асоціацію з ЄС. «Країни Східного партнерства мають різний ступніть наближення до ЄС, але щоб ми могли рухатися далі, слід поставити крапку у виконанні Угоди про асоціацію», — сказала вона.

Оскільки відеконференція — не звичайний формат, то за її результатами не було підписано жодних документів. Очікується, що домовленості, досягнуті лідерами ЄС та країн Східного партнерства під час віртуальної зустрічі, буде задекларовано під час фізичного саміту, який, як очікують, відбудеться у березні 2021 року.