Годину запитань до уряду в парламенті цього разу було присвячено підсумкам засідання Ради асоціації «Україна — ЄС», яке відбулося 11 лютого 2021 року. Як заявив із трибуни Верховної Ради Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, офіційний візит урядової команди до Брюсселя та Люксембургу був результативним і всі зустрічі, проведені на найвищому рівні, засвідчили: порядок денний співпраці Україна — ЄС стає дедалі амбітнішим і насиченішим.

«Незважаючи на всі виклики пандемії коронавірусу, наші партнери погодилися на зустрічі у традиційному офлайн-форматі. Це демонстрація особливої уваги до України. Сьоме засідання Ради асоціації «Україна — ЄС», без перебільшення, стало історичною віхою у наших двосторонніх відносинах, а також важливим етапом у процесі реалізації домовленостей 22-го саміту «Україна — ЄС», який проходив у жовтні», — констатував очільник уряду.

Важливі домовленості

Прем’єр акцентував, що Євросоюз схвалив реформаторські зусилля України, що відзначено в доповіді Європейського парламенту про імплементацію Угоди про асоціацію. Було дуже чітко окреслено європейську перспективу України, наголошено на потребі активізації зусиль для зміцнення верховенства права і забезпечення незалежного та ефективного функціонування антикорупційних інститутів.

«Ми засвідчили нашу повну готовність до подальших реформ і подальшої трансформації країни відповідно до кращих європейських практик. У глобальному контексті нам вдалося окреслити спільні точки для подальшого руху в напрямі пришвидшеної європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також подальші спільні кроки у частині інтеграції до внутрішнього ринку ЄС і поглиблення секторальної інтеграції», — зазначив Денис Шмигаль.

Було підтверджено готовність почати консультації для подальшого перегляду лібералізації торгівлі в межах поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, що передбачено Угодою про асоціацію. Зокрема домовлено про подальшу лібералізацію в частині збільшення квот для української продукції. Це ще більше зміцнить позицію України на європейських ринках і дасть змогу нашим виробникам розкрити експортний потенціал.

«Наступний результат — Україна стала на крок ближчою до так званого промислового безвізу. Місія ЄС уже почала оцінку готовності України до підписання відповідної угоди. Промисловий безвіз дасть широкі торговельні можливості для малого й середнього бізнесу, які зможуть реалізувати свій товар на ринках ЄС. Крім того, домовлено про проведення цьогоріч всебічного перегляду досягнення цілей Угоди про асоціацію та презентацію кожною стороною підсумків відповідної роботи на 23-му саміті «Україна — ЄС».

Підписано протокол до угоди про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами. Угода Іnterbus відкриє для України ринки автобусних перевезень ЄС і країн-членів угоди: Туреччини, Молдови, Албанії, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії та Чорногорії. Це додаткові можливості для поліпшення стандартів автобусних перевезень, їх якості та ціни для українців», — уточнив Прем’єр.

Із Європейським інвестиційним банком підписано дві угоди на загальну суму 320 мільйонів євро, 270 мільйонів з яких буде спрямовано на поліпшення й реконструкцію інфраструктури аеропорту «Бориспіль», 50 мільйонів — на закупівлю вакцин і сучасного обладнання для мережі центрів вакцинації. Банк висловив готовність надати 700 мільйонів євро для кредитної допомоги (ставка фактично на рівні нуля — 0,12% річних) на підтримку малого й середнього підприємництва в Україні. Міністерство фінансів працюватиме в цьому напрямі.

Домовлено про підписання меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС у сировинній галузі. «Лише потреба Євросоюзу в літії, за розрахунками аналітиків ЄС, зростатиме у 18 разів до 2030 року та у 60 разів — до 2050-го. Україна має одні з найбагатших покладів літію в Європі, тому наша держава цікава як партнер. Для нас це змога створювати переробні підприємства, робочі місця, збільшувати ВВП в частині сучасних новітніх технологій», — зауважив Денис Шмигаль.

Незмінна підтримка

Засідання Ради асоціації «Україна — ЄС» укотре підтвердило необхідну підтримку й відданість ЄС і НАТО суверенітету й територіальній цілісності України.

«На зустрічах лідери ЄС одностайно наголошували на підтримці України, на тому, що санкції проти Росії продовжуватимуть, допоки вона порушує територіальну цілісність нашої держави. Було підтримано ідею створення «Кримської платформи». Я вдячний ЄС і НАТО за незмінну політику невизнання окупації Кримського півострова, за те, що закликають РФ припинити агресію проти України на Донбасі. Ми отримали важливий політичний сигнал, що двері НАТО для України відчинено. У ході наступного саміту НАТО заплановано підтвердити цю політику», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр розповів про законодавчу роботу в напрямі подальшої євроінтеграції. «Маємо чітку спільну з парламентом дорожню карту. Сформовано перелік із 40 пріоритетних законопроєктів, більшість із яких внесено до порядку денного ВР цього року. Ідеться про документи у галузях енергетики, довкілля, науки й технологій, санітарних і фітосанітарних заходів, соцполітики, трудових відносин, митних питань і сприяння торгівлі, оподаткування, нацбезпеки та оборони, правової політики», — поінформував він, закликавши парламентаріїв сприяти проходженню євроінтеграційних законопроєктів, що наближають Україну до євростандартів, принципів і цінностей євроспільноти, засвідчують незворотність реформ в Україні.

Внутрішні питання

Зачепив Прем’єр і питання тарифів на комунальні послуги. Він нагадав, що уряд уже запровадив механізм компенсацій громадянам, у яких встановлено електроопалення. Укладено меморандум з очільниками міст, що дасть змогу не підвищувати ціни на опалення й гарячу воду для населення до кінця поточного опалювального сезону.

«Загалом маємо стратегію з восьми кроків, спрямовану на те, щоб у країні діяли максимально обґрунтовані тарифи. Серед кроків — встановлення урядом граничної ціни на газ для населення та на розподіл газу. Ідеться про справедливу ціну на газ, і газопостачальні компанії дотримуються встановленої планки, що вже позитивно позначилося на платіжках за січень. У підписаному меморандумі з міськими головами також закладено гарантії для теплокомуненерго, аби на місцеві бюджети не перекладати можливе боргове навантаження. Компенсаторні механізми дадуть змогу ТКЕ безперешкодно працювати й забезпечувати населення всіма необхідними послугами», — підкреслив Денис Шмигаль.

Кабмін працює над запровадженням річних продуктів від газопостачальників, щоб протягом року була зрозуміла ціна. Такі продукти варто очікувати вже цієї весни, і можливо, це буде підставою зміни постачальника.

«Уряд вживає необхідні заходи для компенсації витрат на комунальні платежі за рахунок субсидій. В Україні фактично 5 мільйонів домогосподарств отримують допомогу від держави, 3 мільйони з яких — субсидіанти, 1,8 мільйона — пільговики. Субсидій вистачить на всіх, хто їх потребує. Фінансування призначених субсидій у січні проведено 1 лютого обсягом 5 мільярдів гривень. При цьому з урахуванням зменшення вартості газу в лютому наступного місяця загальна потреба в коштах очікується на 1,5—2 мільярди гривень меншою, ніж за січень», — зауважив він.

Щодо питання вакцинації проти коронавірусу Денис Шмигаль запевнив: українців забезпечать якісними й безпечними вакцинами. Він упевнений, що порушення термінів постачання істотно не вплинуть на вакцинальну кампанію, і вона розпочнеться найближчим часом.

Україна отримуватиме вакцини двома шляхами. Перший — через глобальну ініціативу COVAX, у межах якої наша країна може безоплатно або за зниженою ціною отримувати препарати. Другий шлях — закупівля у компаній-виробників за рахунок держави, міжнародних донорів, кредитів, програми Світового банку та ЄБРР. Оновлено дорожню карту з упровадження вакцинації у п’ять етапів, сформовано необхідну кількість мобільних бригад, які робитимуть щеплення у межах двох перших етапів. Підготовлено логістичну інфраструктуру для поширення вакцин у країні. Забезпечуватимуть необхідні умови для транспортування та зберігання препаратів.