Питання безвізового режиму має чіткий цивілізаційний вимір. Адже рівень та частота подорожей до країн ЄС напряму корелюється з підтримкою членства нашої держави в Європейській Спільноті. Тепер, коли зовнішньополітичний вектор України встановлений остаточно і безповоротно, новій владі разом з громадянами належить надолужити втрачений час.

Нація, яка у найважчий час протистояння на Майдані не згорнула синьо-зіркастих прапорів, заслуговує на скасування візових бар’єрів якнайшвидше. Однак для цього потрібно виконати чимало умов і обов’язкових процедур. Сьогодні «Урядовий кур’єр» аналізує, що вже вдалося і що ще потрібно зробити у цьому напрямку новій владі і передовсім Кабінету Міністрів, який днями перейшов рубіж у сто днів діяльності.

У того, хто не боїться труднощів і наполегливо працює, завжди більше шансів досягти успіху. Довела це і весняна ударна праця на законодавчій ниві на благо омріяного й вистражданого українцями безвізового майбутнього з євроспільнотою, яка увінчалася попереднім схваленням роботи ще до літніх канікул.

Рішення Європейської комісії про перехід до другої фази виконання плану дій щодо лібералізації візового режиму українська сторона очікувала якомога швидше. Про це заявили вітчизняні високопосадовці відразу після результативного голосування в парламенті за кілька законопроектів з розряду обов’язкових. Утім, як швидко Київ зможе перейти до імплементації, залежить не лише від нас, а й від того, як довго вивчатимуть доповідь Єврокомісії у країнах-членах ЄС.

Обмін сигналами

Першою перейти до другої фази Плану дій щодо візової лібералізації з Україною запропонувала Комісар ЄС з внутрішніх справ Сесілія Мальстрем.

«Україна прямує до візової лібералізації. Уже можу сказати на підставі нашого аналізу, що ухвалене законодавство та інші заходи достатні, щоб стверджувати, що Україна виконала вимоги першої стадії», — йшлося в її заяві.

Єврокомісар віддала належне зусиллям українського уряду й зазначила, що важку роботу ще не завершено. Україна має продемонструвати, що всі норми ретельно втілені, зокрема це стосується дискримінації.

У відповідь на цю прихильність вітчизняне зовнішньополітичне відомство висловило переконання, що запровадження безвізового режиму для громадян України має стати історичним рішенням, і в цьому контексті перехід до другої фази Плану дій, який наближає досягнення цієї ключової мети, — важлива подія.

«Українська сторона із задоволенням сприйняла заяву Комісара ЄС з питань внутрішніх справ Сесілії Мальстрем про позитивну оцінку вжитих Україною заходів для виконання першої фази Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для громадян України та намір Єврокомісії рекомендувати перехід України до другої фази Плану дій», — йдеться в коментарі МЗС України.

Українська влада сповнена рішучості продовжити імплементацію Плану дій з візової лібералізації, щоб уже до кінця цього року досягти виконання передбачених другою фазою критеріїв, наголошено в заяві.

Переможених не буде

Наприкінці травня у Національній академії державного управління при Президентові України відбулася науково-практична конференція за міжнародною участю «Лібералізація візового режиму між Україною та ЄС: хто виграє?» Учасники наголошували: лібералізація візового режиму з ЄС, а в перспективі безвізовий режим — це питання, найбільш гостре для пересічних громадян, науковців, студентів, туристів, політиків, громадських діячів. Адже відповідальні за те, щоб Україна якнайшвидше домоглася перспективи почуватися в Європі серед рівних, а саме політики та чиновники найвищого рівня, й так не потерпають — більшість користується дипломатичними паспортами.

Утім, вимоги до всіх мають бути однакові. Як зазначив Ганнес Шрайбер, керівник відділу політики Представництва Європейського Союзу в Україні, кожна країна проходить власний шлях до ухвалення та виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС. На його думку, Україна найближчим часом перейде від першої фази до другої, тобто впровадження цих законів. «Якщо всі вимоги Європейської комісії буде виконано, то рішення щодо України ухвалять дуже швидко», — акцентував Ганнес Шрайбер.

І пріоритетом у цьому має бути не лише завершення формування законодавчої бази, а й якість виконання законів, ухвалених Верховною Радою України.

Варто зазначити, що результативне голосування парламенту за законопроекти з удосконалення сфери захисту прав біженців, боротьби з корупцією, діяльності омбудсмена із захисту персональних даних, а також протидії дискримінації в Україні відбувалося майже водночас із робочою зустріччю у Брюсселі делегацій України і ЄС, на якій обговорювали останні кроки щодо адаптації українського законодавства до стандартів ЄС.

Результати роботи обох центрів ухвалення рішень виявилися успішними. Зокрема офіційний Брюссель схвально відгукнувся про досягнутий Україною прогрес, але вказав, що для остаточного завершення законодавчих змін залишається здійснити два кроки — щодо гарантування безпеки документів (зокрема визначити біометричний ідентифікатор для закордонних паспортів) та недопущення дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації у трудових відносинах.

Утім, сподівання, що другий етап Плану дій буде простішим і займе кілька місяців, небезпідставні, оскільки імплементація такого режиму залежатиме лише від однієї гілки влади — виконавчої. Найважливішим у другій фазі може стати початок видачі громадянам біометричних паспортів.

Очікуй меншого, отримаєш більше

Біометричні паспорти, які планують почати видавати в Україні з 1 січня 2015 року, будуть майже вдвічі дешевшими, ніж сьогоднішні закордонні. Про це заявив міністр юстиції Павло Петренко, який минулого тижня відвідав один з центрів з надання адміністративних послуг.

Нині всі приватні посередники при виготовленні біометричних паспортів усунені і поліграфкомбінат «Україна» вже налаштовує відповідні потужності на виготовлення майбутніх документів, поінформував міністр.

У свою чергу Державна міграційна служба найближчим часом обладнає 30 робочих місць для відбирання біометричної інформації, необхідної для виготовлення біометричних паспортів. Про це в Укрінформі на засіданні круглого столу «Другий шанс для України: чи зможуть українці вже до 2016 року подорожувати до ЄС без віз» заявив директор департаменту управління справ та регіонального розвитку Державної міграційної служби України Сергій Дехтяренко.

Він нагадав: згідно з ухваленою 7 травня постановою Кабінету Міністрів, виготовлення, оформлення та видача біометричних закордонних паспортів почнеться з 1 січня 2015 року. Однак «вузьким місцем» є саме робочі місця для відбирання біометричної інформації. У цьому контексті Сергій Дехтяренко повідомив, що Державна міграційна служба разом з Європейським Союзом завершує підготовчий етап одного з проектів, частину коштів з кошторису якого планується спрямувати на придбання робочих місць для відбирання біометричної інформації.

У планах запровадження пілотних проектів у столиці і кількох містах-мільйонниках, де буде повністю забезпечено обладнання таких робочих місць.

На жаль, Україні знадобилося три з половиною роки, щоб виконати законодавчу фазу. Причина цього уповільненого руху очевидна: попередня влада не була зацікавлена у здійсненні реформ. Тепер мусимо наздоганяти.

Есперти закликають ЗМІ і громадськість не «формувати завищених очікувань» щодо швидкого скасування віз із країнами ЄС і максимально використовувати чинні інструменти, передбачені до Угоди про спрощення візового режиму з країнами ЄС. Утім ідея надання Україні безвізового режиму з Євросоюзом сьогодні має у Брюсселі неабияку підтримку, тому Києву варто скористатися цим шансом.

ПРЯМА МОВА

Жозе Мануель БАРРОЗУ, 
президент Європейської комісії:

— Пропозиція перейти до другої фази — це передусім визнання важливих законодавчих реформ, ухвалених упродовж останніх місяців. Хоча попереду ще залишається важлива робота, однак це дуже конкретний сигнал владі та громадянам України, що за умови наполегливої роботи переваги ближчої асоціації з ЄС реальні та відчутні для всіх.

Ситуація «Шенген прийшов, а ми не готові» неприпустима

ЕКСПЕРТИ ПОПЕРЕДЖАЮТЬ. Рішення про перехід до другої фази Плану дій з лібералізації візового режиму має ухвалити Рада ЄС після схвалення висновку Європейської комісії щодо виконання Україною всіх технічних завдань першої фази документа. Про завдання другої фази Плану дій з лібералізації візового режиму та проблеми, які найближчим часом Україні доведеться розв’язувати, аби наші громадяни змогли пересуватися територією країн Шенгенської угоди без віз, розповів на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.

Обов’язкова умова — наявність біометричного паспорта, видавати які в Україні поки що не почали. «Одне з першочергових завдань, яке має бути вирішено найближчим часом, — випуск та видача громадянам біометричних паспортів. У нас 10 мільйонів громадян, які мають закордонні паспорти. При цьому в середньому видають 1,5 мільйона паспортів на рік, тобто якщо громадяни захочуть обміняти свої паспорти на біометричні, це займе до 5 років. І якщо завтра Євросоюз введе безвізовий режим для громадян України, скористатися ним буде нікому».

Щодо виконання Україною Плану дій з лібералізації візового режиму, то у першій фазі Україні потрібно було ухвалити необхідні нормативно-правові акти в таких сферах, як охорона кордонів, міграція, боротьба з корупцією, протидія торгівлі людьми, запобігання дискримінації тощо. У другій фазі буде здійснюватися моніторинг безпосередньо факту виконання Україною цих законів та підзаконних нормативно-правових актів.

Питання до України з боку ЄС, на думку пана Сушка, можуть виникати у сферах антикорупційної політики та проблем біженців та міграції. Щодо першого пункту він зазначив: «Ніхто не очікує, що Україна за рік повністю впорається з корупцією, але вона принаймні повинна зробити такі кроки, як створення незалежного антикорупційного органу, антикорупційні розслідування, застосування нещодавно ухваленого законодавства, та показати результати, які не викликатимуть сумнівів».

Іншим питанням, щодо якого буде здійснюватися моніторинг, — проблема біженців. Європейські експерти аналізуватимуть стан готовності України надати захист іноземним громадянам, які претендують на цей статус. Також, на думку пана Сушка, з огляду на ситуацію в країні актуальним буде і питання захисту внутрішньо переміщених громадян України.

Комісія також зверне увагу на проблему цілісності державних кордонів України та здатності країни довести свою ефективність у їхньому захисті по всьому периметру території й торкнеться теми запобігання дискримінації. За правилами ЄС, країнам, що створюють загрозу своїм громадянам, зокрема дискримінації за різними ознаками, безвізовий режим не надається.

Відповідаючи на запитання про можливі часові рамки повної реалізації плану, Олександр Сушко зазначив, що моніторинг здійснюватимуть експертні групи Європейської комісії восени цього року.

«Звіт буде надано до кінця цього року, проте з огляду на ситуацію в Україні він не буде остаточний. Імовірно, в цьому звіті вкажуть на зауваження, які Україні потрібно буде усунути. І тоді наступний звіт можна очікувати наприкінці весни наступного року. Так Україна матиме шанс отримати безвізовий режим з країнами шенгенського простору вже влітку або восени наступного року», — наголосив експерт.

ОФІЦІЙНО

Кабінет Міністрів постановив розпочати виготовлення, оформлення та видачу біометричних закордонних паспортів з 1 січня 2015 року.

Зокрема уряд затвердив зразок бланка, технічний опис і порядок оформлення, видачі, обміну, пересилки, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон із безконтактним електронним носієм і розпорядився розпочати їх видачу з 1 січня 2015 року.

Постанову №152 від 7 травня 2014 року «Урядовий кур’єр» надрукував у № 103 за 11 червня 2014 року.

Матеріали підготувала Оксана ГОЛОВКО, «Урядовий кур’єр»