ДІАЛОГ

Напередодні 25-річчя аварії на ЧАЕС її ліквідатори і представники влади обговорили актуальні проблеми

Однозначно: поштовхом до цієї розмови був попереджувальний страйк чорнобильців, який тиждень тому проходив в Україні. Як і тоді, так і тепер, ліквідатори не тільки для себе "вибивали" пільги. (Власне, пільг у них немає. Йдеться про нереалізоване право на достойне життя, за яке заплачено здоров'ям).

Вони виступають за наведення в державі порядку. Йдучи на двобій із розплавленим реактором, вони вважали себе частиною держави. Навіть гадки ніхто не мав, що з часом постане бар'єр між нею і захисниками, який змусить вимагати зароблене. Тому й стали на захист не лише своїх прав, а й доброго імені держави, репутацію якої підірвали горе-політики. Для цього обрали діалог із владою. На зустріч прийшов віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко, представники інших урядових установ. У попередні роки це зробити не вдавалося і проблем накопичилось ой як багато. Тож розмова була не з легких. 

Проект закону - детонатор спалаху невдоволення

Ліквідатори підрахували: закон про захист їхнього соціального статусу змінювали й уточнювали 39 разів. Нещодавно підготували і передали до Верховної Ради законопроект, яким передбачаються чергові зміни. Чорнобильці вважають, що вони направлені на ущемлення прав, гарантованих державою.

- Ліквідаторів аварії в 4 рази більше йде із життя, ніж інших громадян, - заявив з трибуни представник Харкова Анатолій Винник. - А тому сесія Харківської обласної ради підтримала чорнобильців і прийняла звернення до всіх гілок влади із закликом не приймати передбачених змін. Не можна ухвалювати рішення, яке суперечить Конституції і пришвидшить вимирання тих, хто рятував країну від біди.

Він та інші виступаючі єдині ще в одному: запропонованими поправками влада намагається перекласти вину за економічні негаразди на чорнобильців. Чому зробили такий висновок і чим, власне, обумовлені зміни?

Останніми роками держава заборгувала чорнобильцям (і не лише їм) астрономічні суми. Закони, що передбачають певні виплати, є, але повністю або й зовсім не виконуються. Так сталося, зазначали і чорнобильці, і представники влади, що перед кожними виборами горе-політики, аби сподобатись електорату (так вони називають населення, яке має право голосу), ухвалювали закони, не підкріплені можливостями економіки. Маючи право на виплати, люди звернулися до суду - таких мільйони. Оскільки рішення вітчизняної Феміди не виконуються, українці проторували шлях до Європейського суду з прав людини. Щоб усі ухвали задовольнити, державного бюджету не вистачить. От влада й запропонувала свій варіант врегулювання проблеми.

Треба шукати компроміс - йшлося на зустрічі. Збалансовувати інтереси держави та її громадян.

- А для цього, - зауважив президент Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України" Юрій Андреєв, - треба, щоб була злагода і взаєморозуміння між громадянськими організаціями, урядом і Верховною Радою.

Здоров'я - найперша проблема

Практично всі ліквідатори мають "букет" хвороб. З віком їх не меншає, а додаються. Українські вчені й лікарі мають досвід надання допомоги потерпілим. На жаль, не все, що вміють, можуть реалізувати. Причина одна: брак коштів. Тож учасники зустрічі вимагали поліпшити фінансування наукового центру радіаційної медицини АМН України - ситуація там катастрофічна: бракує навіть вати... Йдеться і про необхідність відновлення фінансування державної програми "Пільги на медичне обслуговування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, про їх реабілітацію і санаторне обслуговування". Запропоновано передати організацію виконання всіх соціальних програм від МНС, оскільки воно не виконує своїх обов'язків, до міністерства соціальної політики.

В державі бракує належного порядку при використанні коштів на лікування й оздоровлення ліквідаторів. До участі в тендерах представники громадських організацій не допускаються. Особливо гостро постало питання охорони здоров'я дітей, народжених від учасників ліквідації аварії. Це - окрема тема, яка потребує глибокого вивчення і загальнонаціональної програми.

Звичайно, на все потрібні кошти. Ми не пропонуємо, наголошувалось на зустрічі, в когось їх відібрати, аби доточити чорнобильські програми. Насамперед слід переглянути і розумно використати те, що є. Адже маємо проблеми першочергові й такі, що можуть певний час зачекати. У державі, закликали чорнобильці, слід наводити порядок, аби всі сплачували податки і не процвітала тіньова економіка.

Працювати, а не забалакувати проблему

Ситуація, яка склалась із чорнобильськими виплатами, не на совісті нинішнього уряду, сказав заступник міністра соціальної політики Костянтин Ващенко. Проблеми накопичувались роками. Для їх розв'язання створено робочу групу, до співпраці в якій запрошено представників громадських організацій. Уряд налаштований до конструктивного виходу із ситуації, а не робити вигляд, що нічого не трапилась.

Першим кроком на такому шляху став поділ проблем на групи. Це дозволить працювати конкретно в кожному напрямку. Уже визначено принципи підходів до розв'язання проблем.

Першим посадовець назвав адресність. Суть його в тому, що при призначенні пільг варто враховувати майновий стан громадян. Зал одразу ж відреагував емоціями. Мовляв, не треба прирівнювати нас до тих, хто відсидів у в'язниці, й на рівні з ними ощасливлювати адресною допомогою. Свої права ми заслужили, наголошували ліквідатори, і держава зобов'язана сплачувати борги сповна. Отож при напрацюванні рішень роботи вистачить. Йдеться також і про доцільність тих чи інших виплат. Скажімо, за проживання в зоні обов'язкового відселення мають виплачувати 2,1 гривні. Для громадян це як насмішка, а бюджет розпорошується.

КОМПЕТЕНТНО

"На місцях від чорнобильців відмахуються"

Юрій АНДРЕЄВ,
президент Всеукраїнської громадської
організації "Союз Чорнобиль України":

- Минулого року закінчилась державна програма ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На нинішній і наступні роки такої немає. Чи не означає це згорання соціального захисту ліквідаторів взагалі? Тим часом проблем не поменшало, а побільшало. Одна з них - реабілітація другої і третьої чорнобильських зон. Адже не секрет, що там у багатьох місцях рівень радіації нижчий, ніж у Києві. Вирішення цього питання допоможе розв'язати проблему безробіття чорнобильців.

Окрему увагу слід звернути на матеріальне забезпечення інвалідів. Чому вони змушені звертатись за допомогою в європейські структури? На місцях від них відмахуються.

Про ці та інші проблеми ми говорили на різних рівнях влади багато років. Але нас не чули. Дійшло до того, що у Верховній Раді немає представників ліквідаторів. А тих депутатів, що називають себе чорнобильцями, ми нарекли ситими. Бо представляють бізнес і наші проблеми їх не цікавлять.

Пропоную створити робочу групу, яка узгодить всі пропозиції, щоб прийняти їх до 26 квітня. Люди повинні знати, що ми не дати відзначаємо, а продовжуємо ліквідацію наслідків аварії і не згортаємо соціальний захист чорнобильців.

"Діалог треба вести на прагматичному рівні"

Сергій ТІГІПКО,
віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики:

- Проблема вимагає не емоцій, а прагматичного підходу. Його забезпечить створена урядова робоча група. Вважаю за доцільне переглянути бюджет всіх чорнобильських програм. Робитись це повинно за участю громадських організацій.

В розв'язанні проблем бракувало системного підходу. Їх поділ на складові дозволить глибше і конкретніше вникнути в суть справи. Такий підхід забезпечимо за участю представників чорнобильських організацій при доопрацюванні законопроекту, який вони не сприйняли. Найоперативніше будемо розв'язувати проблеми лікування, боротьби з корупцією при використанні коштів. Уряд обов'язково врахує всі пропозиції при розробці програми ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на 2011 рік. На 28 лютого запрошую на нараду до мене з цих питань представників чорнобильських організацій. Будемо працювати. А 31 березня пропоную, щоб керівники робочих груп звітували. У нас є можливість ситуацію поліпшити, адже економіка зростає. Вимагається одне: вести діалог не на емоційному , а на прагматичному рівні. Тоді й матимемо результат.