Заховай сірники!

Негода ненадовго призупинила вогняну істерію на Львівщині. А надзвичайники з надією переглядають метеопрогнози, очікуючи, що період рясних весняних дощів затягнеться якнайдовше. Лиш зійшов сніг, як регіон поглинули хвилі вогню й накрили хмари густого диму. Міста і села опинилися в облозі: то тут то там горить суха торішня трава, поглинаючи все на своєму пекельному шляху.

Нещодавно соціальні мережі сколихнуло фото з обпеченим їжаком.  Лихо трапилося на Івано-Франківщині. Поплавлені голки й попечені лапки — наслідок рішення місцевих жителів підпалити траву на лузі. Цій тварині пощастило врятуватися — її підібрав на дорозі 9-річний хлопець, повертаючись зі школи. А далі за справу взявся місцевий ветеринар.

Жахливо, що через самовільні підпали страждають не тільки тварини, а й люди. За інформацією Державної екологічної інспекції у Львівській області, принаймні 10 осіб загинули з 2016 року. Коли дме сильний вітер, від вогню втекти майже неможливо, особливо старшим людям, які найчастіше й розпалюють такі вогнища. На щастя, у 2019 році поки що без жертв.

Такі пожежі знищують не лише флору й фауну, а й майно. Горить усе: луки, узлісся, чагарники, смітники, цвинтарі й будинки. Протягом лютого-березня від вогняної стихії в області постраждали вісім приватних господарств. На Жовкіщині у містечку Рава-Руська вогонь спалив у приватному господарстві дрова й пошкодив  вікна житлового будинку. Показовий інцидент стався на хуторі Козаки на Бродівщині. Тут ледь не згорів будинок подружжя, котре на момент пожежі було за кордоном. На щастя, сусіди вчасно повідомили родичів і рятувальників. Вогонь оточив їхній будинок із трьох боків, але вчасно прибула підмога. Власники  бідкаються, що навкруги кілометри вигорілої трави — чорна пустеля. «Шкода птахів, які цілий день галасують над згарищем і шукають свої гнізда. Кругом пустка: ні лисички, ні козулі. Не знаю, встигли вони заховатися від вогню чи загинули», — розповіли жителі хутора.

Не завжди це закінчується щасливо. Нещодавно в селі Сілець Сокальського району згоріли разом із сухою травою житловий будинок і дерев’яна господарська споруда.

За інформацією начальника Головного управління ДСНС України у Львівській області Юрія Кагітіна, за один тиждень на початку березня на Львівщині зафіксовано майже чотири сотні підпалів сухої трави. А збитків зазнають не лише люди  й довкілля, а й бюджет: підрозділи ДСНС у такий період працюють у режимі двох змін і вже витратили на виїзди понад 15 тонн пального. Полігон твердих побутових відходів біля міста Новояворівська кілька екіпажів гасили три дні. Рятувальники зазначають, що ліквідація наслідків забав із сірниками коштує дорого.

А тенденція тривожна, вважають у департаменті з питань цивільного захисту Львівської облдерж­адміністрації. Цьогоріч уже вигоріло 47,11 гектара, за такий самий період торік — 2,22 гектара. Ситуація настільки загострилася, що стала предметом розгляду під час апаратної наради у Львівській облдержадміністрації. Голова ЛОДА Олег Синютка, апелюючи до правоохоронців і співробітників державної екологічної служби щодо незначної кількості спійманих і покараних винних, спересердя зауважив: «Деякі сайти й організації вже оголошують винагороду за пошук паліїв трави. Ці люди нищать область».

Екологи запевняють, що не сидять склавши руки. Постійні рейди, поширення серед жителів області агітаційних плакатів «Не спалюй» та наліпки з промовистим закликом «Забери у дідуся/бабусі сірники», організація у школах екологічних уроків та виховних годин — ось неповний арсенал їхніх профілактичних заходів. Активно запрацювало й бюро УГКЦ з питань екології. Воно розповсюджує серед вірян флаєри «Ні підпалам» і проводить активну роз’яснювальну роботу.

Начальник відділу екологічної експертизи та нормування атмосферного повітря департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА Назарій Сорока визнає, що паліїв не надто лякають штрафні санкції. Адже навмисний підпал сухої трави карається лише адміністративно — до 340 гривень. Посадовець розповів, що під час спільних із поліцією, активістами та журналістами рейдів порушників виявляють. Але навіть на такі незначні гроші важко покарати — треба зафіксувати, скласти відповідні протоколи. І чи всі платитимуть?

І рятувальники, й екологи визнають, що покарання за спалювання сухої рослинності, які передбачено у Кодексі України про адміністративні правопорушення, не зупинятимуть спокуси взяти запальничку. 170—340 гривень — не такі страшні гроші. Тож ініціювали звернення про внесення змін до чинного законодавства, щоб припинити масовані вогняні атаки.

За інформацією Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради вже зареєстровано проект закону «Про внесення змін до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за самовільне випалювання рослинності або її залишків)». За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів України цей законопроект подано до Міністерства юстиції для проведення правової експертизи і державної регуляторної служби для надання висновку. Проект нової редакції частини 1 статті 77-1 КУпАП передбачає штраф для громадян від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — приблизно 3—6 тисяч гривень. Такі суми, вважають рятувальники та екологи, змусять людей замислитися.

Назарій Сорока повідомив, що на адресу Прем’єр-міністра надіслано звернення від Львівської облдержадміністрації із пропозицією уповноважити посадових осіб (виконкоми сільських, селищних, міських рад, правоохоронні органи та органи державного нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки) притягувати до адмінвідповідальності за самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків. Ідеться про відповідальність землевласників та землекористувачів за неналежне утримання ділянок і підвищення штрафів за самовільне спалювання рослин.

Незабаром, прогнозують синоптики, на зміну прохолоді й дощам прийде весняна тепла вітряна погода. Нас знову, мабуть, накриє вогняна хвиля.